Розмова Булгакова з віщим хряком
Багато в кого викликає подив поведінка київської влади під час організації ЄВро-2012. Від вирубки дерев на Хрещатику до Клітки зі свинею на Майдані. Невже не можна було би один раз зробити все цивілізовано: побудувати вперше в житті кемпінг для фанів Швеції без відкатів, не підвищувати ціни в рази на таксі, потяги та готелі – а виявити елементарну адекватність і гостинність.
Тоді ми би дійсно мали шанс отримати відкладений туристичний попит до нашої країни.
І Колеснікову не потрібно би було масово купувати сюжети на телебаченні і новини в інтерненті про те, що Шведам подобається на Трухановому, і душові там нічого. Про те, як німцям подобається Львів, а португальцам – мандрівка нічним потягом "Київ-Львів".
"Павлік Морозов" не міг пройти повз цей масштабний захід – і особливо дії столичної влади і місцевого бізнесу.
Отже, про те, що відповів би Булгакову віщий хряк і чому зростуть надої українських корів:
Послушай меня, мой друг,
Я мудрым не внял советам,
И как-то открыв фейсбук,
прочел его до обеда.
Покинул свою цифирь,
И бросился на Крещатик,
А вместо – узрел пустырь,
И странный забор дощатый.
Усевшись на свежем пне,
Каштаны в кулак оплакав,
Уснул я, и снилось мне,
Как будто воскрес Булгаков
Он вышел, боднул ногой
Крыльцо своего музея.
Ругнулся: "Городовой
Чем далее, тем борзее".
Прошелся до Лядских врат
Со зла оплевал теплицы,
Присел и устроил чат
Со хряком всея столицы.
"Прохрюкай мне, вещий хряк
Что сталось со стольным градом?
Отколе любой дурак
Командует здесь парадом?
Исчадье каких умов –
Забор, где росли деревья,
А вместо родных холмов –
Потемкинская деревня?
Какой ненасытный смог
Изгрызть до костей мой Киев?
Неужто футбольный бог
Приемлет дары такие?
Но Мастеру молвил хряк
"На власть не ропщи зазря ты.
Неужто один – дурак,
А все, кто под ним – Сократы?
Тут сказка как раз о том,
Что каждый, – поверь мне, Мастер –
Кто мнит себя мудрецом,
Не лучше чем тот, у власти.
У них возмущенный вид
И фото с пеньками в блоге,
Но в каждом из них сидит
Разбойник с большой дороги
Они так ругали Крым
За жадность. Что, впрочем, верно.
Да только однажды к ним
В окно постучалось Евро.
Исчез благородный грим,
Открыв нам свиное рыло
Глядим – тут такой же "Крым",
А не благородный Киев
Здесь, и мещанин, и мэр
Исполнен к наживе страсти
Те просто пока в хлеву,
А эти уже при власти".
Очнулся. Расстаял сон,
Как водится, на рассвете.
А город гудел в клаксон,
Заманивал вип-персон
В свои "золотые" клети.
За стойло, за хлев, за корм
Туристы башляют в кубе -
И дружно клянут Кличко
Что их приглашал в Ютубе".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
