Моя швидка

Іноді хочеться сильно замружити очі і вмить відкрити, щоб прокинутися та усвідомити: в Україні настав мир, більш нема того жаху, болю, і не ллеться більше кров. І кілька разів, чесно, я це робив, але ні, клята війна все триває, біль не вщухає.

На дворі – прекрасний серпень, сонце гріє лице, народ прямує у відпустку. І водночас існують, не пересікаються два світи-реальності: тут море, яхти і коктейлі, а там – хтось у бліндажі під "градами" вдихає гарячий пил і розкурює цигарку.

Нинішня пора мені нагадує стан під час першого і другого Майданів, як о четвертій ранку відбувалися провокації, атаки зі сторони тітушко-беркутів. 4-та ранку – година агресора. Саме тоді, коли хочеться закрити очі і відчути спокій і безпеку. Та всі знали, треба бути пильними, протистояти втомі, мобілізувати сили. Саме влітку, саме в четвертій ранку Гітлер вчинив напад на СРСР. Саме тепер рашисти на сході, розраховуючи на нашу втому, підвоїли свої підступні атаки. І тому саме тепер, як ніколи, потрібна нашим хлопцям допомога.

Діяти треба разом, злагоджено. Так ефективніше. Недавно я виставив свого джипа на продаж в автоцентрі Відігруп. Вони добре допомогли, і авто швидко продалось за гарною ціною. Виручені кошти я передав волонтерам "Народного Тилу". Ті швидко організували закупілю автомобіля швидкої допомоги в Німеччині. Зараз це авто у Києві. Друзі додають медичне обладнання, і скоро ми разом передамо швидку на фронт рятувати наших воїнів.

Існує стандарт "золотої години", впродовж якої пацієнта з фронту мають доставити до медиків і надати допомогу. Дотримання цього стандарту дозволяє зберегти життя 90% поранених. Тож наявність швидких там, на сході, життево необхідно.

Та я свято вірю, що вже скоро моя швидка рятуватиме життя виключно цивільних громадян у нашій мирній, процвітачій Україні.

Слава Україні!!!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.