Закон про посилення відповідальності військовослужбовців – теорія і практика, або: ''дорога у пекло вистелена (також) благими намірами''
Генерал Валерій Залужний не є політиком. Він кадровий військовослужбовець і говорить про серйозну проблему в Збройних Силах України, яку створив не він – "Армія тримається на дисципліні". Залужний просить Зеленського підписати закон про покарання для військових".
Але вирішення цієї проблеми в рамках вже проголосованого Верховною Радою України закону, на жаль, неможливо.
Навіть гарні за назвою закони будуть залишатися "проголошенням про наміри", без перевіреного часом і людським досвідом МЕХАНІЗМУ їх ВИКОНАННЯ. А також, без ОРГАНІВ, які будуть використовувати цей МЕХАНІЗМ і втілювати закони у життя.
Генерал В.Залужний був призначений на командування в Збройних Силах в унікальній воюючій країні, в якій інституційно не існують ОРГАНИ ВОЄННОЇ ЮСТИЦІЇ. Після 8 років війни в Збройних Силах України так і не відновлені: ВІЙСЬКОВІ ТРИБУНАЛИ, ВІЙСЬКОВІ СЛІДЧІ і ПРОКУРОРИ (військова прокуратура ліквідована в рамках реформи органів прокуратури відповідно до законопроекту N1032 від 19 вересня 2019 року) та не створена повноцінна ВІЙСЬКОВА ПОЛІЦІЯ із правом ОРД. А також, залишається післявоєнний анахронізм СРСР із вилученням зі складу МО власних ОРГАНІВ ВОЄННОЇ КОНТРРОЗВІДКИ. Історія людства не знає аналогів подібного серед розвинутих країн світу.
Після відокремлення від СБУ у 2004 році розвідки і створення окремої Служби зовнішньої розвідки України, процес передачі органів воєнної контррозвідки із СБУ в МОУ був зупинений при президентові В. Ющенко. Наступні президенти також "не помічали" цієї проблеми, їм подобалась модель, "як в Росії", вона зручна для контролю над кадровими військовими, але вона згубна для обороноздатності країни. В жодній розвинутій країні світу ви не знайдете Збройних Сил, які б не мали власної військової контррозвідки. І це важливо!
Вище військове керівництво має відповідальність за ОБОРОНУ УКРАЇНИ, але внутрішнього механізму повноцінної ПЕРЕВІРКИ та КОНТРОЛЮ над ВЛАСНИМИ КАДРАМИ, а також якості їх поповнення в ЗСУ – у нього не має. (Ігор Смешко: "Ми єдина країна, яка веде війну без військової контррозвідки у складі Міністерства оборони").
Органи воєнної юстиції та військові трибунали були знищенні в Україні до 2013 року за часи президентства В.Януковича. З початком агресії Росії проти України у 2014 році КАДРОВІ ОФІЦЕРИ неодноразово зверталися до нових президентів із проханням їх невідкладного відновлення (Ігор Смешко: "Армія повинна стати у центрі опіки нашої держави).
Цього не було зроблено, а правове забезпечення ЗСУ до цього часу, під час війни, мобілізації, військового стану – здійснюється органами цивільної юстиції.
Правда ж полягає у тому, що цивільна юстиція не здатна впоратися із проблемами в ЗСУ, про які веде мову Головнокомандувач ЗСУ. А закон, який прийняла Верховна Рада України, на жаль, ще й підриває конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні. По суті, він дискримінує громадян за родом і характером занять (військовою службою). Згідно із його логікою, корупціонери та хабарники, зрадники і колаборанти мають право на пом'якшення покарання, а військовослужбовці – ні. І питання тут не до Головнокомандувача ЗСУ, який до речі не є навіть суб'єктом права законодавчої ініціативи, а до цивільного керівництва Міністерства оборони і авторів закону, профільного Комітету парламенту і народних депутатів, які за нього проголосували.
Навіть при радянській диктатурі органи цивільної юстиції не займалися військовими. Військовий правопорушник завжди передавався органам воєнної юстиції. Тим більше, під час війни, чи воєнного стану і в умовах, коли зараз справедлива довіра народу України до ЗСУ в рази перевищує довіру до цивільної судової системи України.
Безумовно, Головнокомандувач ЗСУ генерал В.Залужний має бути підтриманий. Проблема існує і вона серйозна. Але, вона повинна бути вирішена тими, хто її створив – політиками. Потрібно терміново відновити те, що вони зруйнували – ОРГАНИ ВОЄННОЇ ЮСТИЦІЇ в ЗСУ і дати у руки професійних кадрових воєнних органи ВОЄННОЇ КОНТРРОЗВІДКИ.
Для цього достатньо скористатися аналогом та перекласти з англійської на українську мову законодавство США з цього приводу, внести відповідні зміни до нашого законодавства в Верховній Раді та проголосувати.
Український військовослужбовець своєю кров'ю вже давно довів, що він має право на ПОВАГУ і ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ власних ПРАВ, СВОБОД і ГІДНОСТІ не гірше, ніж американський. У нас немає часу на експерименти, нічого вигадувати не потрібно. В цивілізованому світі вже давно кров'ю поколінь накопичений досвід із цього приводу і оформлений у чинних та перевірених часом законах держав.
Слава Народу України і його Героям!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
Фото: агенції Associated Press та Арсена Федосенка
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
