Павло Солодько Редактор "Історичної правди"

Незнаному анархісту

17 червня 2011, 00:16

Костянтин Стогній виступив із трилогією про Махна. Як у кожного захопленого неофіта, там плутається минуле з сучасністю, селянський анархо-комунізм з лібертаріанством, а Українська революційна повстанська армія з якоюсь вигаданою "Махновською Руссю". В коментах я пообіцяв передрукувати свій старий текст про Махна. Ось знайшов і виконую обіцянку.

В студентські роки я сам устиг перехворіти дитячою хворобою лівизни, прочитав мемуари Махна і його начштабу Білаша, а також сучасного дослідника Савченка. І ось що скажу – не було ніякої "махновської русі" та іншої єсєнінщини.

Махновщина народила окремий стиль радянської культури. Червоноармійська джигітовка, каскадерська шабельна рубка, тільняшки зі стрічками, тачанки – це все проникло на радянські кіноекрани завдяки повстанській армії Нестора Івановича. Один із найбільш касових фільмів за всю історію СРСР – "Невловимі месники" – родом з Гуляйполя. Улюблена книга мого колишнього декана – "Чотири шаблі" – теж родом з тих країв, включно з назвами сіл – Новоспасівками та Богданівками.

До махновців радянське та українське радянське мистецтво ставилося з симпатією. Стакан самогону, цибулина, в сідло!, рубай їх синки, кулемети, забризкані червоним, степові бур'яни, хоча б коней пошкодували, гади, мама-анархія, мати порядку... Наші люди, хоч і класово несвідомі. Не те що звірі-білогвардійці.

Махно – герой-розбійник штибу Робін Гуда та інших кармелюків. Ба-бах, хрясь, двері карети відчиняються, панночко, дозвольте вашу каблучку, вона піде на потреби знедоленого люду. Ах! І панна потім у салоні пристрасно пошепки розповідає колежанкам, як він на неї глянув, і всі збуджено дихають. А в селі на вечорницях вусаті парубки те саме обговорюють – кровопивцю-урядника застрелив, доньку поміщика пограбував... Наш захисник. Месник. Народний герой.

Такі фольклорні персонажі зазвичай не вписуються в рамки ідеологій. Тому ані червоні, ані білі, ані жовто-блакитні не могли порозумітися з Нестором Івановичем.

От, візьмемо для прикладу Петербург. Червоні бачать його центром світової революції. Жовто-блакитні – столицею незалежної демократичної Росії. Білі – престольним містом, столицею великої імперії. А для махновців Петербург – це якась гоголівщина з шевченкініаною, куди тільки чорт вивезе, такий упир, котрий ссе кров з села.

Відомий махновський прапор:



Ідеал махновщини – вільна сільська громада. Відродження Січі, коли кожен козак обробляв стільки землі, скільки міг, нікому не платив податків і мав право носити зброю. Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.

Вони всіляко намагалися втілити цей ідеал у життя – ще у відносно мирному 1917 році, ще до створення власної армії. Кілька разів Гуляйпільська рада організовувала обмін з містами: туди везли продукти, назад – мануфактуру. Одного разу гуляйпільцям вдалося навіть обмінятися ешелонами з Москвою – через купу кордонів і збройних угруповань. Жодних посередників між вільними громадами, – вважав Нестор Іванович. І робив, як вважав.

Стосунки між Махном і українськими державницькими угрупованнями теж варто розглядати через призму цієї нової низової ідеології. Якщо Махно відроджував традиції Січі, то Петлюра з Грушевським – традиції реєстрового козацтва. Махно виступав за бездержавну українську незалежність – такою вона була на Запоріжжі. Він разом із колегами по спілці анархістів-комуністів так про це і казав. Недарма ж Гуляйполе було переважно заселене не німцями-колоністами і не росіянами-робітниками, а запорожцями, які осіли в степу після зруйнування Січі.

Дух підприємництва досі живе в Гуляйполі. Податковий майдан, опять же



Звання "батька", отримане Махном після перших переможних битв із поміщицькими військами "реєстрового" гетьмана Скоропадського – типово низовий статус. Нестора Івановича, як колись Богдана-Зиновія, любили за удачу і справедливість. Як Хмельницький, Махно видавав універсали тим інстанціям, яким симпатизував. У Катеринославі, відвідавши музей козацької старовини Дмитра Яворницького, Нестор Іванович залишив старому охоронну грамоту.

При цій любові до козацтва і українського селянства, найвідоміший український анархіст з глибокою зневагою ставився до "українофілів", для яких головною була мова. "За мовою вони не бачать простої істини: що свобода і незалежність України поєднані тільки зі свободою і незалежністю українського трудового люду", – писав Махно у своїх паризьких мемуарах.

Починаються мемуари, між іншим, мовним зауваженням. "Я глибоко шкодую, що через причини, які від мене не залежать, випускаю цей том у світ не українською мовою, – пише Махно. – Український народ крок за кроком іде до повного визначення своєї індивідуальної своєрідності, і це було б важливо".

Зате в текстах Махна герої часто вживають українську, хоч і зі своєрідним правописом. "Сьогоднi ви вбиваэте мене за мою вiрнiсть своім братам-працьовникам. Цим ви викликаэте нас, анархiстiв-комунiстiв, на шлях помсти! Я вмираю за правду анархiї. Вмираю вiд рук слiпих, але пiдлих катiв революцiі. За це завтра моі товаришi вбъють вас..."

На відміну від "українствующих", які нічого не робили, крім постійного звинувачення у бідах неньки жидів та москалів, Нестор Іванович діяв. І діяв надзвичайно активно. Понад 20 поранень, туберкульоз, постійні бої, відсутність загальної та військової освіти – а він кидається із бою в бій. За талан і витривалість махновці навіть називали свого батька "характерником".

Меморіальна дошка на Батьківщині



Вражає один епізод, не знаю наскільки історично правдивий – коли більшовики вкотре задумали напасти на махновців у Гуляйполі, Махно був у Бердянську, на той час контрольованому червоними. Новину про планований підступний напад йому повідомив контррозвідник зі штабу. Махно ніяк не міг встигнути. Але він устиг. Він знайшов аероплан і змусив пілота летіти в Гуляйполе. Напад було відбито.

За час бойового відстоювання інтересів південноукраїнського селянства Махно устиг повоювати з усіма силами, представленими в Україні – від білогвардійського чеченського кінного корпусу до Української Галицької Армії. Унікальна тактика Махна – кінно-кулеметні рейди на тачанках – не є вже аж такою унікальною. На возах воювали і гусити, і козаки.

Зате Махно удосконалив систему, якою успішно користувалися в різних країнах – коли військо і населення є одним і тим же самим. Удень селяни возять сіно на возах, а вночі дістають з сіна кулемет і на возах-тачанках виганяють зайд із сусідніх сіл. Ніякої влади нікому! Ми самі!

Військова сила, створена Махном, мала назву Революційна Українська Повстанська Армія. В дужках ще додавали "махновців", що, очевидно, мало свідчити – українці інших регіонів теж можуть створити свою повстанську армію.

Лад, який махновці встановлювали на звільнених територіях, був уже згадуваним ладом вільних громад. "Ми вас звільнили, – казали махновці приголомшеним мешканцям. – Тепер самоорганізовуйтеся".

Батько спробував встановити якусь цілісність підконтрольної території, проголосивши у 1919 році вершину махновського руху та української анархічної ідеології – Південноукраїнську Трудову Федерацію. Таке собі об'єднання вільних громад, яке самостійно володіє засобами виробництва, самостійно їх охороняє і самостійно обмінюється виготовленими продуктами.

Поруч із тачанками в Гуляйпільському історичному музеї вшановують і сучасну міліцію



При цьому анархісти не заперечували грошей. Вони дозволяли ходіння на підконтрольній території будь-яких купюр. А штампи "Гей, куме, не журись – в Махна гроші завелись", зроблені на гривнях і рублях різьбленою картопляною половинкою – просто прикол махновських сотників.

Рядові махновці зазвичай так вбачали ідеал анархії – земля, хата, родина. Криваві рубки початку 20-их – це акти селянського відчаю у боротьбі з червоним терором. За роки військового протистояння довкола Махна сформувалося військове ядро, яке було й на Січі. Раніше такі люди нудилися без походів на бусурман. Тепер їм було нудно в сімейному ліжку, вони хотіли чути хрипіння коней, лопотіння чорного полотнища, свист шаблюк і тріск кулеметів.

Сам Махно, до речі, з повагою ставився до сімейного ліжка. Перша дружина переїхала в Саратов після наступу військ Скоропадського, потім почула чутку про смерть Махна і вийшла за іншого. Наступною дружиною стала Галина Кузьменко – красива вчителька з Гуляйполя. Важко сказати, у яку з якостей Махна вона закохалася (може, саме в того Махна, який відкрив двері карети і ах!), але неприступна вчителька згодилася стати дружиною батька. З умовою – тільки через церковний шлюб.

Нестор Іванович був не проти. І було вінчання, і самогон, і життєрадісна бійка, і поцілунки, і "кілька молдавських оркестрів". Галина всіляко заохочувала молодих махновців вступати у шлюб із їхніми подругами – саме тому в Гуляйполі між походами масово гуляли весілля.

На еміграції почуття між подружжям охололи – амбіційна Галина не могла змиритися, що з гетьманші стала дружиною робітника на заводі "Рено". Але Нестор і Галина періодично зустрічалися аж до смерті батька. Їхня донька Олена втрапила в полон до фашистів у 1940, звідти її вивезли енкаведисти – в Казахстан.

Еміграційна епопея Махна – окрема історія. Румунія-Польща-Німеччина-Франція... Підпільні переїзди, шалені плани на кшталт підняття селянського українського повстання у польській Галичині. На ті часи батько був єдиною людиною, хто перетворив у життя теорії "паперових" анархістів. Можливо, саме тому зараз численні маргінальні фракції кафешантанних та аудиторійних "ліваків" обговорюють нюанси абзаців Кропоткіна, але з недовірою ставляться до Нестора Івановича.

А в Парижі 30-тих знали тільки про дві успішні спроби реалізації анархічних ідей на практиці – Запорізька Січ і Гуляйполе. Про іспанську революцію 1936 року Гемінгвей ще не писав. Іспанські анархісти тусувалися у маленькій мансарді Махна, обговорювали ідеї антимонархічного повстання і пропонували Нестору... очолити революцію.

Гімн іспанських анархістів "На барикади!" – на мотив "Варшав'янки". Їхнім прапором, до речі, був червоно-чорний:



Він відмовився. Здобуті в юнацькі роки тюремні сухоти – в московській Бутирці у 1911-ому лікар навіть був змушений вирізати 22-річному Нестору легеню – і 20 ран дали про себе знати вдалині від Батьківщини. Він не поїхав до Іспанії – і черговий розгром більшовиками анархістів описав не Махно, а молодий англієць Ерік Артур Блер, який потім узяв собі псевдонім Джордж Орвелл.

Махно ж хотів до України. Там уже не було шикарних тачанок, які колись були обов'язковим – настільки обов'язковим, що в 1910-их це вже навіть вважалося жлобством – атрибутом заможного господаря-хлібороба. Там не було уже й хліба. Селяни пухли по подвір'ях, так і не спромігшись на чергове повстання. Збереглася тільки туга за батьком і колишніми часами анархії:

"Встав би батько наш Махно,

Та не дав комуністам

Хліб мужицький відбирати

І в комуні проїдати."

Батько не хотів воювати за свободу Іспанії. Він хотів воювати за свободу голодуючої України, але був далеко від дому. У 1934 році серце Нестора Махна зупинилося. Йому було 46 років.

Прапор ідейного борця зі жлобами Антіна Мухарського



У Парижі Махно нібито написав пісню "Гей батьку мiй, степе широкий!/ А поговорю я ще з тобою./ Бо молодi ж моє бiднi роки/ Та пiшли за водою". Насправді ж цей вірш належить Євгену Плужнику, і написаний спеціально для повісті Валер'яна Підмогильного "Третя революція".

Третя Революція – махновський термін на означення власного чину. Після Лютневої буржуазної і Жовтневої більшовицької третя революція мала стати запорукою свободи для кожної людини, а не держави чи класу.

"Анархія – це не хаос, – казав Махно. – Це воля для кожного".

Він помер в Парижі, у липні. Так само, як і Джим Моррісон. Так само як і видатного американського поета, видатного українського анархіста поховали на кладовищі Пер-Лашез.

Але на відміну від поета, у Махна немає могили. За оренду землі на паризькому кладовищі треба платити. Тому труну з батьком спалили у крематорії, а прах замурували у Стіну Комунарів.

Періодично в Україні виникає ідея перевезти прах Махна в Україну і поховати у Києві. Навряд чи батько був би задоволений з такої офіціозної перспективи. От якби в Гуляйполі...

І наостанок. В бунтівному 68-ому, коли паризька молодь перейменовувала корпуси Сорбонни в честь Махна, один із рупорів студентського бунту Даніель Кон-Бендит заявив, що "Махновський рух – модель майбутнього ідеального суспільства".

Пройшов час. Кон-Бендит став статечним громадянином, депутатом Європарламенту. Замість Махна у бунтівної молоді з'явилася нова ікона – в тому ж таки 1968-ому починається широкий тираж Че в береті.

Махно ж залишився Махном. Про нього не знято голівудських фільмів. Його зображення не красується на футболках бухих тінейджерів. Махно поки що не перетворився на бренд, залишаючись маловідомим анархістом у світовій історії. Селянським батьком.

Може, воно й на краще.

powered by lun.ua
Коментарі — 31
Andr _ 11.12.2012 11:42
IP: 188.79.67.---
От тільки іспанські анархісти збиралися розпочати не антимонархічне повстання, а хіба що скинути диктатуру Прімо де Рівера...
Sava Igorovich _ 31.07.2012 16:27
IP: 91.124.167.---
сильно
May Way _ 27.07.2012 19:12
IP: 212.86.255.---
Гарно.
Хархама _ 17.06.2011 16:37
IP: 88.81.224.---
Pokemon7:
Хархама:
Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.

Модель будущего идеального общества. Коммунизм чтоли?:)))
Не путайте анархизм с комунизмом.При анархизме каждый сам за себя.
-------------------------------------------------------
Уверен, что Вы сами не знаете значения обоих слов. Статья на таких, как Вы с козаком и расчитана. Ребрендинг анархиста в силянського батьку для пенсионеров и первокурсников.
Kyrylo Suhovirko _ 17.06.2011 15:43
IP: 77.247.181.---
Да, цікавий нарис. Автору – подяка.
Kether _ 17.06.2011 14:13
IP: 109.86.42.---
Величезне спасибі авторові за захопливу і цікаву розповідь про історію батька Махна.
Шкода, що доля усіх самостійницьких починань розбилася об...заводи!
Рено чи Джон Дір – без різниці.
Індустріальне суспільство – суспільство суцільної несвободи, і несвободними є також ті малочисленні 300-500 родин у світі, які і тримають усю власність в своїх руках – "генератори несвободи для усіх самі лишаються несвободні".
Sergey Kemskiy _ 17.06.2011 13:47
IP: 178.137.48.---
Коzак:
Разве в махновских отрядах не было властных структур? Были.
Для начала попробуйте понять для себя разницу между марксизмом, который хотел осчастливить всех угнетённых путем создания диктатуры пролетариата, и анархистами (читайте Бакунина, Кропоткина), которые ещё в середине 19 века говорили о том, что марксистское государство станет ещё более гнусной формой угнетения.

Самоорганизация в анархических общинах – это добровольное признание авторитета, а не принуждение к подчинению.

Махновская армия была добровольная – воевал в ней кто хотел, а не кого призвали. Командиры были выборными. Действия их обсуждались. То есть речь идет опять-таки, не о властных структурах, а о самоорганизации.

В общем, совет тот же: либо не умничаем, либо книжки читаем:)
Коzак _ 17.06.2011 13:05
IP: 62.80.163.---
Sergey Kemskiy:
Анархисты выступали против государства как инструмента угнетения и порабощения человека. Но при этом они давали общинам возможность самоорганизоваться. Не важно, кто угнетает человека, община или государство, это просто красивые слова. Понятно, что община не будет никого порабощать, но решать свои общинные задачи путем непроявления властных функций (то бишь угнетения в крайних формах) невозможно. Поэтому я и говорю об неизбежной эволюции их взглядов. Ленин тоже декрет о земле и о мире издавал, но земли никому не дали, и мира никому не принесли. Так и анархизм – красивая обертка, никто никого не угнетает, другие лозунги. Но канализацию чистить кому то надо, и тюрьму охранять, и границы защищать. Разве в махновских отрядах не было властных структур? Были.
Uatumbai _ 17.06.2011 12:42
IP: 91.213.119.---
У кожного своя доля... А конструктивом там і не пахло.
Sergey Kemskiy _ 17.06.2011 12:39
IP: 109.162.78.---
Коzак:
У совков как ни крути, коммунизм получается. Понятно, что если бы махновщина победила, она бы эволюционировала, и появились бы и властные структуры, и налоговики и т.п. Не смогли бы несколько хуторов вести с окружающими странами натуральный обмен. Его видение устройства общества эволюционировало бы скорее всего во многих чертах к модели, предложенной Каддафи. В тюрьму например преступников надо садить – надо. А кто тюрьму будет охранять – вооруженный народ, а содержать? плательщики налогов.
нее, властных структур там не предполагалось)) точно так же, как тюрем и налогов. Это, собственно, то, против чего и воевали анархисты – против государства как инструмента угнетения и порабощения человека. Причем не важно. какую фразеологию при этом использовали государственники – "за веру царя и отечество" или "за диктатуру пролетариата". Вобщем, били белых пока не побелеют, а красных пока не покраснеют)

Так что умничать не нужно. Книжки читайте:)
Marusja Churaj _ 17.06.2011 12:25
IP: 213.238.9.---
Щоб зрозуміти унікальність кулеметної тачанки як військово-технічного, тактичного та стратегічного відкриття, досить прочитати будь-яку книгу з історії кавалерії та її занепаду у часи Першої Світової (припустимо, погану М. Оськина "Крах конного блицкрига. Кавалерия в Первой Мировой войне"). І козацькі вози тут ні до чого – тачанки=ресорний (!) металевий транспортний засіб, що сполучає швидкісний маневр, вогонь та оперативну рухливість, єдиний тактичний аналог – колісниці бронзової доби. На початку ХХ ст. кавалерія – єдина маневрова сила того часу – навчена лише кінному шаблевому бою – втратила будь-яку пробивну силу і сенс. Теоретики провідних держав так і не придумали, як посилити її кулеметами – і колесний, і в"ючний не підходили. Тому "тачанка времен Гражданской войны явилась гигантским достижением в сфере военной техники той поры" (с.51), вона, супроводжуючи кінноту постійно, давала тій силу і гнукість для бою і у кінному, і у пішому строю, та ще за підтримки піхоти на тачанках
Влод Черкаси _ 17.06.2011 11:56
IP: 78.137.33.---
Пан Павло чудовий коментатор історичних подій. Крім того у нього шляхетна мова, гарний стиль – подальших йому успіхів!
Breda _ 17.06.2011 11:31
IP: 93.73.193.---
А якби Махно порозумівся з Скоропадським? Історія України біла б зовсім іншою.
На цій розвилці – ми повернули не в той бік.
Більшовики люто витравляли махновщину голодоморами.

На часі тема Махна дуже актуальна і якщо спрямованого брендбрейдінгу нема – то образ Нестора Івановича практично матеріалізується...
Pokemon7 _ 17.06.2011 11:23
IP: 178.74.220.---
Коzак:
Хархама:
Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.
Модель будущего идеального общества. Коммунизм чтоли?:)))
У совков как ни крути, коммунизм получается. Понятно, что если бы махновщина победила, она бы эволюционировала, и появились бы и властные структуры, и налоговики и т.п. Не смогли бы несколько хуторов вести с окружающими странами натуральный обмен. Его видение устройства общества эволюционировало бы скорее всего во многих чертах к модели, предложенной Каддафи. В тюрьму например преступников надо садить – надо. А кто тюрьму будет охранять – вооруженный народ, а содержать? плательщики налогов.
В древнем Риме например не было тюрьм.Там была очень хорошая традиция скармливать преступников диким зверям в амфитиатре.И людям зрелищ,и преступников нет.
Коzак _ 17.06.2011 11:13
IP: 62.80.163.---
Хархама:
Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.
Модель будущего идеального общества. Коммунизм чтоли?:)))
У совков как ни крути, коммунизм получается. Понятно, что если бы махновщина победила, она бы эволюционировала, и появились бы и властные структуры, и налоговики и т.п. Не смогли бы несколько хуторов вести с окружающими странами натуральный обмен. Его видение устройства общества эволюционировало бы скорее всего во многих чертах к модели, предложенной Каддафи. В тюрьму например преступников надо садить – надо. А кто тюрьму будет охранять – вооруженный народ, а содержать? плательщики налогов.
Pokemon7 _ 17.06.2011 11:03
IP: 178.74.220.---
Хархама:
Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.

Модель будущего идеального общества. Коммунизм чтоли?:)))
Не путайте анархизм с комунизмом.При анархизме каждый сам за себя.
Хархама _ 17.06.2011 10:35
IP: 88.81.224.---
Таким було махновське бачення анархії – без силових органів, без владних структур, без податківців.

Модель будущего идеального общества. Коммунизм чтоли?:)))
Cluster _ 17.06.2011 10:29
IP: 91.124.225.---
"Їхня донька Олена втрапила в полон до фашистів у 1940..."
Вам, як редакторові "Історичної ПРАВДИ"!, негоже використовувати совдепівські штампи – не фашисти, а НАЦИСТИ.
Виправте, будь-ласка.
Хаїм Грець _ 17.06.2011 10:15
IP: 88.74.58.---
харківський:
"Розповідав, що при рейді Махна на Слобожанщину залишили охороняти міст через річку близько 20 червоноармійців майже беззбройних. Махновці прорвалися, а всіх червоноармійців (беззахисних і беззбройних) порубали шаблями".

Перепрошую, одне-єдине питання без ніякого політичного підгрунтя. Як можна було залишити охороняти міст через річку 20 червоноармійців беззбройними? Якесь безглуздя. Мені це нагадує епізод з першої серії "Тот самый Мюнхаузен", як старий прислужник розповідав пастору – мовляв, пішов барон до лісу на полювання а рушницю вдома залишив. Пастор питається: як-то – в ліс тай без рушниці? А старий йому: – Так я ж вам кажу – він на полювання пішов...
Sergey Kemskiy _ 17.06.2011 09:55
IP: 109.162.78.---
да, и песенку наверное лучше было привести в пример, которую до сих пор поют французы http://www.youtube.com/watch?v=Mu5opY_AiHw а слушают во всём мире

Русский перевод:

Махновщина, махновщина,
ветер флаги твои вил,
почерневшие с кручины,
покрасневшие с крови.
По холмам и по равнинам
в дождь и ветер и туман
через степи Украины
шли отряды партизан.
В Брест-Литовске Украину
Ленин немцам уступил -
за полгода махновщина
их развеяла как пыль.
Шли деникинцы лавиной,
собирались аж в Москву -
все их войско махновщина
покосила как траву.
Но удар народу в спину
нанесли большевики,
и погибла махновщина
от предательской руки.
Ты погибла, махновщина,
но дала завет бойцам.
Мы в суровую годину
сберегли тебя в сердцах.
Ты завет наш, махновщина,
на грядущие года,
ты хотела с Украины
гнать тиранов навсегда.
И сегодня, махновщина,
твои флаги вьются вновь.
Они черны как кручина,
они красные как кровь.
Барбаросса _ 17.06.2011 09:45
IP: 94.27.11.---
Демовкратія 2.0 http://www.youtube.com/watch?v=mJfZ9pXycwE особливо третя частина апгрейд анархії Махна
Sergey Kemskiy _ 17.06.2011 09:28
IP: 109.162.78.---
Флажок тут неправильный на картинке. Не было у махновцев таких лозунгов. На флаге было написано "Свобода или смерть".

А вообще тема очень интересная и многогранная. Очень много материалов собрано на makhno.ru

Тем, кому нет времени или просто лень читать, можно посоветовать фильм "Девять жизней Нестора Махно".

Со многими моментами в статье не согласен, но спасибо автору за поднятие темы для широкой аудитории. Махновщина – это один из эпизодов истории Украины, которыми мы можем по настоящему гордиться.
Потомок _ 17.06.2011 08:18
IP: 93.72.29.---
Ф. Бэкон. "Одновременно преклоняться перед кем – либо и превзойти его невозможно".

Все "эксперименты" толи большевиков, толи махновцев, толи конституционных демократов, то есть всех, кто по нынешним меркам занимался ситуативной политической самодеятельностью – всего навсего исторические уроки для тех, кто желает реально взаимодействовать с сосременностью.

Нет толка превращать жизнь в спор ради спора "если бы, да кабы".

Иначе можно так и остаться на обочине жизни, оставив править бал в ней очередным прохвостам без чувства реальной самооценки и при воинствующей бездарности. Что ныне и происходит.

Все потуги политических предшественников нв начале прошлого века всего навсего разрозненные куски реального мировозрения. Они возникали не как глубокомысленный анализ, а как сиюминутная реакция на текущие события.

Поэтому все, кто берет тот опыт за чистую монету обречен водить людей по кругу. К таким относится и тягнибок, не что онфон для оправдания ПРовскго беспредела.
Sergij8 _ 17.06.2011 08:12
IP: 93.74.102.---
Ні, панове модератори, захисний код було введено правильно... Тож бажаю панові Солодьку всіляких гараздів і – успіхів у переосмисленні ним того, чим насправді виявилася махновщина для України. Ще й трьох років не минуло після першопублікації його "старого" матеріалу, а цього, мабуть, замало, аби шановний автор збагнув, чому такого "бренду" (Махно) аніскілечки не бояться ті, хто давно приватизував державу і зробив її не лише антинародною (таке трапляється й деінде), а й антиукраїнською.
tsivkovsky _ 17.06.2011 07:28
IP: 212.80.41.---
Dolento:
Дякую за написане! Автор – молодий та приємний, вміє тримати перо. Щасти! Україні потрібен Олег Тягнибок!
І достойний послідовник Нестора Івановича!
Зеленський69 Корупція1435 Aтака Путіна1284 Україна та Європа1126 Уряд реформ420
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter