Колесніченко = Тягнибок
Думається, що Вадим Колесніченко і партія "ВО Свобода" не можуть один без одного.
Це дві сторони одного й того ж обличчя – СОВКОВОГО націоналізму.
А "профашистська риторика "Свободи", яка має замаскувати провали..." = "антифашистська риторика Партії Регіонів, яка має замаскувати провали..."
Так і маскують один одному провали.
PS: читачі просять уточнити, який же такий "український радянський націоналізм" об'єднує ці персонажі. Правильніше буде сказати "совковий" – детальніше про це написав у своєму блозі Остап Сливинський.
"ВО Свобода" використовує риторику ОУН 1930-их, але нутро їхніх політиків (я не сумніваюся, що рядові прихильники цієї партії – щирі і чисті люди, які вболівають за долю країни) – це совок 1970-80-их. "Запретить" и "Не пущать". Ну а Колесніченко – це відвертий застій, уже з маразмом.
Тільки думається мені, що насправді все це – маска для виборців. Совок в одних, застій у іншого. А за цією маскою ховається звичайне для політиків усього світу бажання перерозподілу ресурсів. На жаль, наші політики тільки перерозподіляють, а не створюють.
Абсолютна більшість наших політичних сил є такою – тільки інші так часто не використовують у своїх політичних цілях історичне минуле, як Колесніченко і Тягнибок. Тому вони і є дві сторони однієї медалі, які не можуть один без одного. Як інші блогери УП – Чаленко і Мірошниченко:)
У "ВО Свобода" є чим похвалитися – це фінансування комунального підприємства "Доля", яке копає поховання XX сторіччя, це й виплати ветеранам УПА. Я б радий дізнатися про них ще щось позитивне, але вони постійно озвучують совок. Ще й цим совком хваляться, звинувачуючи дисидента Мариновича (який за СРСР тягнув політичний строк) у якійсь міфічній "неукраїнськості".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
