19 травня 2016, 11:11

Три роки на проєвропейське рішення: парламент нарешті визначився щодо SMS-благодійності

Нарешті дочекалися. Вчора парламентом зроблено хоч маленький, але все ж таки крок на шляху до реального запровадження інструменту SMS-благодійності в Україні. Шкода лише, що це відбулося із запізненням майже в три роки.

18 травня 2016 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проекти законів "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень) " (реєстр. N3467 від 12.11.2015) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень" (реєстр. N2297 від 03.03.2015). Але розслаблятись зарано – не відомо достеменно, скільки ще часу знадобиться, аби ухвалити ці законодавчі акти в цілому як Закони.

Достукатися до парламентарів, вимагаючи невідкладно ухвалити законодавчі зміни у сфері SMS-благодійності, громадські організації та благодійні фонди разом із представників операторів телекомунікаційних послуг намагаються упродовж останніх трьох років.

Як бачимо, на ухвалення суспільно важливих рішень у теперішньої влади йдуть роки, в той час, коли, на догоду власним інтересам, рішення можна ухвалити навіть за три години, як то було з призначенням нового Генерального прокурора та блискавичною зміною законодавства під пана Луценка.

Тему SMS-благодійності активно почали обговорювати та просувати з весни – початку літа 2014 року, коли постало питання щодо забезпечення військових у зоні проведення АТО необхідними речами та засобами захисту. Були розроблені та подані пропозиції, зокрема в рамках діяльності Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, щодо вирішення на законодавчому рівні проблеми обтяження податками благодійних проектів. Ще на початку 2015 року до українського парламенту було внесено проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійного голосового та текстового повідомлення) " (реєстр. N2440 від 19.03.2015), підготовлений за участю представників провідних благодійних організацій, українських мобільних операторів та експертів з питань благодійництва. До речі, цей законопроект було включено до порядку денного другої сесії парламенту VIII скликання, проте так і не було розглянуто на пленарному засіданні 16 червня 2015 року. Хоча він значився в переліку документів до розгляду, але так і "завис" в комітетах парламенту.

Прийняття цих змін ще у 2015 році надало б можливість перераховувати на благодійні цілі всю заявлену абонентом телекомунікацій суму пожертв, значно збільшивши обсяг благодійної допомоги. Це загалом сприяло б подальшому розвиткові цього інструменту благодійництва в Україні. Натомість і дотепер з кожної 1 грн, перерахованої на благодійність через благодійні повідомлення, понад 45 коп. мобільні оператори сплачують до держбюджету як три різних податки: 20% – ПДВ, 7,5% – збір до Пенсійного фонду України та 18% – податок на прибуток. Майже половина від суми пожертв не доходить до тих, хто дійсно потребує допомоги!

Така ситуація суперечить нормам чинного Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" від 5 липня 2012 N5073-VI, де в частині 1 статті 7 зазначається, що "публічним збором благодійних пожертв визнається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронного зв'язку або телекомунікації, для досягнення цілей, визначених цим Законом". Тому, використання цих коштів на оплату податків – нонсенс.

Важливою позитивною складовою законодавства має стати врегулювання правовідносин між оператором телекомунікацій та благодійною організацією, зокрема, укладення договору, публікація звітів, перевірка використання коштів за цільовим призначенням, а також обов'язкове використання благодійниками зібраних коштів виключно за цільовим призначенням, і жодних адміністративних чи інших витрат.

Аналіз систем оподаткування благодійних повідомлень у різних країнах Європи та світу, свідчить: ці послуги здебільшого звільнені від оподаткування! Зокрема, жодного податку не стягується за переказ благодійного повідомлення до США, Канади, Австралії та європейських країн – Чехії, Франції, Болгарії, Великої Британії та Італії. Тобто всі 100% суми зібраних пожертв перераховується благоотримувачу.

Зручність інструменту благодійних текстових та голосових повідомлень вже було доведено, зокрема, коли абоненти мобільних операторів України за допомогою дзвінків на єдиний мобільний номер "565" станом на кінець грудня 2014 року перерахували на підтримку Української армії близько 37 млн. грн. Однак, ефективність цього збирання пожертв було забезпечено передусім через звільнення відповідної акції – мобільний номер "565" – від оподаткування "в ручному режимі" листами Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України.

Владі необхідно вже виходити з режиму "ручного керування" в залежності від політичної доцільності, та нарешті почати реально працювати на благо українського суспільства. Українське законодавство у сфері благодійності необхідно нарешті привести у відповідність до європейських норм та практики, зокрема щодо оподаткування благодійних повідомлень.

У цьому сенсі прийняття парламентом у першому читанні проектів законів у сфері SMS-благодійності можна лише вітати. Проте громадськість, перш за все ті люди, які реально потребують допомоги, та благодійні організації, вимагають від народних обранців довести цей процес до логічного завершення вже у найближчі тижні, чи навіть дні – прийняти законопроекти в цілому.

Проголосувати за SMS-благодійність – от це буде проєвропейська політика не на словах, а на ділі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Суддям не варто забувати про свій законний інтерес – презумпцію компетентності та доброчесності

Схоже, нескінченні реформатори судової влади щиро вірять, що їм в руки вклали щит і меч рідної держави. Адже і ухвалювані закони, і практика їх застосування доволі часто визначаються миттєвими політичними потребами...

''Недооголошена'' війна. Чому для нас важливо оголосити стан війни через агресію РФ проти України

Повернутися у публічній площині до теми щодо суті нерозривного зв'язку між розумінням збройної агресії РФ проти України у міжнародному праві і юридичним фактом оголошення Верховною Радою України за поданням Президента України стану війни через збройну агресію у національному конституційному праві, мене змусили декілька обставин останніх днів...

Дебати: виборчий процес має наповнитись сутісним змістом

І ще раз до теми дебатів. Декілька моїх попередніх тез з цього приводу. Перше. На сьогодні питання проведення передвиборних теледебатів за рахунок коштів Держбюджету під час проведення повторного голосування визначено статтею 62 Закону України "Про вибори Президента України" з урахуванням, звичайно, духу усіх статтей Закону, передовсім, обмежень передвиборної агітації...

Воєнний стан чи апогей правового хаосу, як складової політичної кризи?!

Починаючи із 2014 року я маю публічну позицію, яка полягає у тому, що в Україні, починаючи із моменту анексії Росією Криму, склалися всі підстави для введення воєнного стану...

Парубій і Ко пробили правове дно

У парламенті прийнятий, вибачте за відвертість, абсолютно дебільний закон про внесення змін до статті 6 Закону України" Про Центральну виборчу комісію" щодо збільшення чисельного складу ЦВК...

Україна і криза світового правопорядку: нові реалії. Чи розуміє влада тонкощі процесу?

13-го вересня розпочнеться 15-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) "Майбутнє покоління всього". Попри загальну назву, учасники YES будуть дискутувати з дійсно актуального кола запитань: "Якими будуть завтрашні загрози суспільству, економіці та політиці? Які глобальні виклики чекають на нас? Яке майбутнє Сполучених Штатів, ЄС, НАТО, Російської Федерації? Як захистити демократію від маніпуляцій іззовні та як протидіяти дезінформації"...