Читаючи Монтеск'є.

"Свобода є право робити все, що дозволено законами". Найголовнішими свободами є право на безпеку та участь у політичній діяльності: "Для громадянина політична свобода є душевний спокій, що спирається на переконання у своїй безпеці"

Так писав Монтеск'є ще у 1748 році, майже за півстоліття до французької "Декларації прав людини і громадянина" та рівно за 200 років до "Загальної декларації прав людини".

Не знаю, про що буде сьогодні говорити діючий прем'єр-міністр в своєму телезверненні, але політичний момент та загальний настрій в суспільстві підказують мені, що вона буде говорити про вибори.

Отже, про вибори, а точніше про їх ідеологію.

Прошу до Вашої уваги пояснення значення ідеології виборів у світовій електронній мережевій енциклопедії Вікіпедія.

Ideology of election

In Book II, Chapter 2 of his book 'The Spirit of Laws', Montesquieu states that in the case of elections in either a republic or a democracy, voters alternate between being the rulers of the country and being the subjects of the government. By the act of voting, the people operate in a sovereign (or ruling) capacity, acting as "masters" to select their government's "servants."

Ідеологія виборів

В частині ІІ, статті 2 своєї книги "Дух Законів" Монтеск'є стверджує, що під час виборів, незалежно від того республіка це чи демократія, виборці чередують свою роль між тим, щоб бути об'єктами, над яким здійснюється правління та правителями країни. Актом голосування люди керують в найвищому своєму прояві управляти (в суверені) і діють як володарі для того, щоб обрати собі "урядових слуг"

(переклад автора)



Тому, коли я чую, що нам не потрібні нові вибори, я сприймаю це як бажання відібрати моє право громадянина змінювати своїх урядовців і нав'язування правил, які мене, як людину і громадянина, не влаштовують.

"Нам не потрібні нові вибори!"

Якщо політик каже, що нам не потрібні нові вибори, бо вони можуть призвести до погіршенням фінансово-економічної ситуації в країні, це слід розуміти так: нам не потрібні нові вибори, бо у діючих політиків не вистачає сил зібрати гроші на свою виборчу кампанію. Спонсори їх депутатських посвідчень просто втомилися щороку фінансувати агітацію.

Якщо політик каже, що нам не потрібні вибори, бо після виборів буде те ж саме співвідношення і представлення політичних сил парламенті. Для мене очевидним, що так думають ті, хто позбавив і позбавлятиме людей обирати та бути обраними. Так кажуть ті, які не хочуть нових людей в політиці, від так – не хочуть розробляти і приймати нове виборче законодавство. У політиків немає політичної волі на відкриті партійні списки і пропорційно-мажоритарну (змішану) систему. У політиків взагалі немає волі до виборів. Бо, в теперішній ситуації, вибори – це ризик, що їх не оберуть.

Чим вище такий ризик, тим краще для демократії і тим гірше для політиків.

Якщо Ви чуєте, що нам не потрібні вибори, тому що це величезні витрати для бюджету. То очевидним є те, що для того люди своєю працею і формують бюджет, щоб його витрачати. Аргумент про витрати не є дуже сильним, бо вибори, особливо в частині агітації проводяться переважно не за рахунок бюджету. Згадайте хоча б останні київські місцеві вибори та вибори мера Києва. Хто вірить в те, що офіційні 500 000,0 грн. це був той ліміт, який дотримувалися політичні партії та кандидати на посаду мера.

Нам не потрібні вибори, бо люди втратили довіру до політиків і явка може бути меншою ніж 50%.

Так кажуть політики, які не хочуть називати речі своїми іменами і розуміти, що це ж втрата довіри до них самих.

Нам не потрібні вибори, оскільки, навіть Європейська Народна партія (EPP абрев. англ.), рекомендує нам відмовитися від виборів.

Європейська народна партія може помилятися хоча б з огляду на те, що рішення та заяви цієї бюрократичної загальноєвропейської структури все менше спираються на серйозні соціологічні та політологічні дослідження і відкриті обговорення, а все більше нагадуют клубні рішення, коли спрацьовує корпоративне правило "ми піклуємося про наших членів".

А взагалі то ті, хто заперечує право на вибори і дискредитує вибори є узурпаторами влади.

І поки Кабмін "гальмує" а Секретаріат Президента "форсує" підготовку до дострокових виборів, крок за кроком країна все ближче наближається до ситуації, коли справжні демократичні вибори знову відійдуть в минуле.

Історичне коло замкнеться і почнеться життя без вибору.

Хто сприяє цьому вирішуйте самі і не забувайте того ж Монтеск'є:

"Найголовнішими свободами є право на безпеку та участь у політичній діяльності".