9 липня 2014, 19:16

Швидкі хвилини заради життя

(коли часу на документообіг немає)

Події на Сході України не прийнято називати війною, хоча по кількості жертв, причин збройного конфлікту, гуманітарних та економічних наслідків протистояння – ці події називати інакше було би неточно.

Війна на Сході – це й боротьба за незалежність України й продовження Революції Гідності на Майдані в більш широкому, глобальному контексті. І хоча визначити воюючі сторони важко, усім адекватним (вибачте за психіатричний термін) людям зрозуміло – проти нас воюють "біси минулого" – радянсько-фашистські стереотипи в особі терористів-найманців, "зомбі" та людей без конструкту майбутнього. І воювати вони можуть довго...

Але цей пост не про ідеологічне підґрунтя цієї війни і психологію сепаратистів, цей пост про критичну необхідність діяти швидко і ефективно в умовах, коли життя кожного нашого солдата чи добровольця на передовій під загрозою.

"Само- і взаємодопомога та швидка медична допомога – от, що рятує життя наших військових" – це слова начмеда однієї з частин Національної Гвардії України, яка прикриває україно-російський кордон і водночас тримає блок-пости в зоні АТО.

Швидка евакуація пораненого для надання адекватної (слово "адекватної" звучить вдруге в цьому тексті) медичної допомоги – це один з головних факторів порятунку життя бійця. І час тут йде на хвилини...





Ви бачите санітарну машину однієї з частин Нацгвардії, яку терористи розбомбили в зоні АТО пару тижнів тому. Військовим вдалося вчасно перегрупуватися і відійти з під мінометного обстрілу. Але машина виведена з ладу. Потрібен серйозний ремонт, а це – ресурси і час, якого обмаль, бо війна і вона не чекає...

Там, на кордоні з "фошистською імперією", тримають лінію наші хлопці і вони точно мають знати, що медична допомога крім само- та взаємодопомоги буде вчасною, а евакуація відбудеться швидко, за лічені хвилини. Повірте – це важливо.

Тому, усім, кого це стосується – часу на бюрократичні зволікання і кабінетний пінг-понг немає, запевнення і обіцянки – в минулому, бійці чекають адекватних дій і мають знати точно, що їх вивезуть і врятують вразі чергової атаки і можливого поранення.

Позавчора їх знову обстріляли...

для зворотнього зв'язку прошу використовувати FB

Моральна травматизація як метод ведення війни проти України

Війна московії проти України дедалі очевидніше виходить за межі класичного розуміння збройного конфлікту. Вона потребує іншої оптики – зокрема психологічної, навіть патопсихологічної...

Реабілітація ветеранів: між "рекордами" і людською підтримкою

Два ветерани на підступах до вершини Петроса Сьогодні я повернувся з гірського походу разом із групою українських ветеранів. Ми провели три дні в горах і піднялися на Петрос – понад 2000 метрів над рівнем моря...

Змінені стани свідомості: природні шляхи до зцілення

Ми живемо у світі, де свідомість – постійно змінюється. Від ранкової кави, що стимулює, до вечірнього серіалу, який заспокоює. Людина щодня шукає способи вплинути на свій психічний стан – підбадьорити себе, заспокоїти, відволіктися чи зануритися у роздуми...

Кетамінова революція в психіатрії: шанс одужання для тих, хто проходить крізь війну

Ми живемо в час справжньої революції в психіатрії – тихої, незавжди помітної і не усіма визнаної, але рішучої і яка створює нові підходи в лікуванні цілої низки психічних розладів...

Назад до життя: як ми лікували ветерана після полону у ''вагнерівців''

"Я не знав, що в мені ще залишилось щось живе. Але після четвертої сесії я побачив себе – справжнього. І зрозумів, що ще не все втрачено."- Андрій, ветеран війни, колишній український військовополонений...

''Історія двох фотографій''

Цей фільм, знятий колишніми військовими, про перші дні повномасштабної війни, яка неслася Україною і наближалася до столиці з неймовірною швидкістю надприродного лиха...