Світова політика і сила Майдану
Сьогодні вдень наші індійські друзі мали нагоду побувати у центрі Києва та на Майдані. І це – саме те місце, де почалася нинішня "українська криза".
І сьогодні ця криза, що почалася з Майдану, наразі змінює всю світову політику і визначає майбутнє всього світу.
Що спричинило таку зміну? Є сила, що розпочала цей процес. І ця сила прийшла із свідомості людей. Люди України, які зібрались на майданах, створили таку силу. І ця сила вже зараз впливає на всю світову політику. Лідери всього світу нині ведуть свої ігри довкола цієї зміни та через неї.
Важливо ясно бачити, як ця сила проявилась на Майдані в Києві. Це – сила пробудження, пробуджуюча сила звичайних людей, громадянського суспільства України. І ця сила вже зіштовхнулась з багатьма брутальними випробуваннями насильством, і вистояла.
Спершу протестувальники зіштовхнулись з силою міліції і спецпризначенців, а також найнятих завезених приватних силових груп, націлених на цивільних протестувальників. І зрештою, держава продемонструвала найбільш брутальну силу насильства, з тим щоб знищити майданівські протести.
Але державні репресії не спрацювали, і революція перемогла. Тоді [ця народна сила] зіштовхнулaсь зі ще більш брутальною силою, [яка походить] від самого Путіна, Росії. І ця брутальна сила на сьогодні починає знищувати всю світову систему.
Все почалось з Майдану, де ми сьогодні були; там були ледь не усі можливі людські драми і тисячі особистих історій... І десятки тисяч [людей] були готові присвятити свої життя тому, щоб захистити цю найбільш важливу свідомість пробудження людей і суспільства. Вона не належить до жодної політичної партії, чи державної влади, чи [сили] світової політики, – вона цілком інша, незалежна. Саме звичайні люди, без статусу, без владних повноважень, без урядових посад, без військових генералів, чи командувачів, чи дипломатів – прості люди створили таку силу, – і тепер уся військова система світу, президент РФ, президент Америки, всі прем'єр-міністри і уряди [країн-членів] ООН наразі намагаються [хоч] щось зробити з цією зміною.
І зрештою нині Путін і Росія демонструють справжнє обличчя брутальних, дивних, нереалістичних ідей, і ніхто не може зупинити це. Але наразі ця зла сила підводить цілий світ до межі ядерної війни, кінця світу. І нині немає рішення, щоб запобігти цьому.
Bони хочуть забути про реальну силу, яку звичайні люди започаткували на Майдані. Майдан зараз буде забуто, буде поховано – ось що намагаються зробити світові лідери. Все це стає просто шаховою грою, задля влади і вигоди. Реальна сила, започаткована простими людьми на майданах, цей дух – ніхто не хоче сприймати серйозно. Це реальний стан речей наразі.
Наша Декларація "Маршу миру" прагне захистити цей прекрасний дух, який пробудився в Україні, на Майдані. Це – справжня міць і сила, які з'явились, щоб витворити нову еру в цьому світі, майбутнє світу. І наша практика бодхісатви теж тут. Якщо ми не бачимо, звідки походить правдива сила серця і розуму, – люди, які не мають правдивого духу, просто використовують його. Політичні лідери, чи політичні сили, чи кандидати в президенти, чи європейські лідери, лідери Росії, цілого світу – у них не було такого духу, вони лишень хочуть експлуатувати результат цього духу, що означає – вкрасти результат, вкрасти результат праці бодхісатв, це просто егоїстичні опортуністи, які не жертвували собою, але забирають плоди жертовності інших людей.
Є різниця між тими, хто володіє красою духу, і тими, хто "викрадає" результат цього духу, і у такий спосіб розділяє [людей], маючи егоїстичні мотиви – бути президентом чи лідером, чи використовувати людей у геополітичних владних іграх. Таких називають опортуністами, вони не є лідерами, вони ніколи не поведуть за собою світ, у них немає сили відкрити нову еру майбутнього світу. Вони не є пробудженими, вони "крадуть" пробуджену силу простих людей. Це також реальний стан справ у світовій політиці.
Ми тут для того, щоб вчитись на досвіді. Отже, давайте подивимось, де ми живемо. Якщо ці лідери, ці опортуністичні політики приведуть світ на останню сходинку перед світовою війною, ядерною війною, ніхто не зможе це зупинити, немає ради.
Як пробудити цей найглибший істинний дух людей, ми називаємо це природою Будди, свідомістю бодхісатви, як відкрити, пробудити це і запобігти цій останній світовій катастрофі – [це питання] все ще лишається [відкритим]. Якщо ми так само егоїстичні, опортуністичні – ми не в тому положенні, щоб пробуджувати буддову природу світу, це найбільш важке завдання... Чому Будда казав, що берегти Лотосову Сутру у цей вік – це те, що найбільш важко робити, у що найбільш важко повірити?... Чому так важко, чому Будда мав казати це так багато разів?
Чи ми просто егоїстичні опортуністи, чи ми готові бути хранителями, насправді захищати і пробуджувати найглибший, найчистіший дух сили людей? Ми маємо побачити, як світ рухається наразі до миру. І з цього найбільш забрудненого, найнебезпечнішого світу у пітьмі ми маємо створити найчистіше яскраве світло, це – сила чудесності, правдива праця Лотосу, Пундаріки.
Декларація Маршу миру
Україна пробуджується!
На майдані відродився наш народ.
Рішучість і стійкість дали нам надію.
Не дивлячись на провокації, ми залишаємось у спокої та ненасильстві.
Підступна брехня та лжесвідчення не завадять нам нести правду по світу.
Навіть зустрічаючи спроби розділити країну,
Ми продовжуємо жити у все загальному братерстві.
Навіть якщо завтра настане кінець світу,
Сьогодні ми захищаємо вічний мир.
Україна пробуджується, і разом з нею весь світ.
Ми всі – одна сім'я.
Небо – будь свідком цієї істини!
Земля – будь свідком цього присягання!
Як і попередні покоління на цій землі,
Ми вшановуємо героїв Світу, Правди і Свободи.
Україна вільна, вона рухається вперед.
Майбутнє в наших руках, ми невід'ємні від всього людства.
Слава Україні! Героям Слава!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
