Розмова з д.ф.н. Г. Христокиним про війну в Україні, міжнародну політику, Дао, Небо та справжню українську ідентичність
20 травня 2022 року, Ірпінь
ДЗЮНСЕЙ ТЕРАСАВА: Україна – захисниця вільного світу і демократії. Але у той самий час Україну використовують деякі групи людей в Америці й Європі, щоб зруйнувати Росію, й українці гинуть, щоб допомогти їм. Це також реальність. Ті люди самі не борються, тільки українці гинуть. Таким чином, Україна захищає їх і в той самий час використовується ними.
ГЕННАДІЙ ХРИСТОКІН: Але, мабуть, іншого шляху немає, тому що у нас доля така.
ДТ: Карма стала такою. Немає інших варіантів. Це можна було зупинити до того, як почалась війна, але такої мудрості не існувало.
ГХ: Можливо, промисел Божий у тому, щоб ця війна відбулась, і, врешті-решт, Україна перемогла, і щось змінилось у світі. Інакше б ніхто не знищив зло Росії.
ДТ: Ми повинні пройти крізь це і побачити, що буде далі.
ГХ: Тобто невідомо, що нас очікує далі.
ДТ: Ніхто не знає. Але в кожний момент існує реальна динаміка, напрям якої ніхто не контролює. Це літак без пілота.
ГХ: Ні, пілот є, але він не може нічого зробити. Він за ручки смикає, а літак все одно падає.
ДТ: Це реальність зараз.
ГХ: Літак вже некерований. Але як ви думаєте, крім того, що немає релігійного діалогу, Україна як військова держава робить все, що необхідно?
ДТ: Ніхто не може сказати, що буде далі. Але якщо казати про даний момент, це питання виживання. Необхідно боротися, захищатися, що тут ще скажеш.
ГХ: Вибору немає, ми повинні до кінця воювати і пройти цей шлях до кінця. Пацифістом тут бути неможливо.
(сміються)
ДТ: Це ідеологія.
ГХ: Наприклад, Будду не можна назвати пацифістом?
ДТ: Питання в тому, як змінити свідомість. Пацифізм гарний, якщо з його допомогою вдається змінити свідомість і відкрити природу Будди. Як відкрити природу Будди – ось питання.
Сергій Філоненко: Будда говорить, що у кожної людини є природа Будди, тобто і у ворогів, і в Путіна вона також є, у всіх. А ось як її реалізувати – це інше питання.
ДТ: Це не питання пацифізму, але питання того, як відкрити природу Будди. Отже, як змінити свідомість.
СФ: Тобто, ми повинні змінити свідомість росіян. А як це зробити? Це дуже важко.
ГХ: Виходить, ми змінимо свідомість росіян через війну, через насилля, так?
ДТ: Манджушрі не був пацифістом, у нього у руках меч.
СФ: Манджушрі – бодгісаттва, який символізує в буддизмі найвищу мудрість. І він із мечом у руках. У нього позамежна мудрість, вона знаходиться за межами дуалізму.
ДТ: На всіх канонічних зображеннях він із мечем у руках. Це значить, що він повинний дещо зруйнувати. Що саме? Фундаментальне невігластво. Тобто мудрість має функцію меча для зруйнування цього невігластва. Але залишається питання про те, як знищити російську ідеологію зомбі, як розвіяти їхні фантазії.
СФ: Якби можна було зруйнувати це без війни...
ГХ: Так, це був би вже справжній пацифізм. Виходить, що ми повинні їх допацифікувати.
ДТ: Пацифізм, про який ми говоримо, нереальний. Він однаковий із путінськими фантазіями.
СФ: Путінська ідеологія також немає нічого спільного з реальністю.
ГХ: Проте вона змінює під себе реальність, деформує і руйнує. А ті, хто від неї усуваються, дають простір для реалізації всіх його планів.
СФ: Мовляв, нехай вони повбивають один одного, а ми залишимось.
ГХ: Ми чисті і пухнасті.
ДТ: Сьогодн інтелектуали, пацифісти, духовні люди захищають Путіна. Вони кажуть, що найстрашніше у світі – це Америка і що Америка повністю використовує Україну.
ГХ: Вони всі антиамериканісти, так?
ДТ: І тоді виходить, що Путін правий, а Україна контролюється неонацистами.
ГХ: Й Америкою. А Америка підтримує неонацистів, так? Виходить, у тому, що Америка допомагає Україні, є і певний негативний момент?
ДТ: З цієї причини жоден африканський чи азійський народ не хоче підтримувати Україну. Адже Америка погано себе зарекомендувала і в Іраку, і по всьому світу – і тут зараз...
ГХ: Допомагає Україні.
СФ: Тобто ми рятуємо Америку, а не Америка рятує нас.
(сміються)
ГХ: Але нас підтримує не тільки Америка, а і вся Європа. По всьому світу – це близько 43 країн.
ДТ: Я думаю, Україна також помиляється, вважаючи, що Європа ідеальна, що вона врятує Україну, і бажаючи вступити в Євросоюз. Така логіка надто вузька.
СФ: Але це вже не так. На прикладі протистояння Путіну ми можемо бачити, що таке Німеччина або Франція. Зараз наші біженці опинились в Європі і бачать все своїми очима. Фантазії розвіюються.
ДТ: Надто пізно українці почали розуміти це.
СФ: Звісно.
ДТ: Це нелегко. Процес може затягнутися на 10-20 років для всього світу. Навіть після того, як закінчиться війна в Україні, як би вона не закінчилась, з'явиться ще більше проблем.
СФ: Перед війною на першому місці була проблема клімату.
ДТ: Потім – пандемія. Потім Америка пішла з Афганістану – й ось чому Путін напав на Україну. Якби Америка не втекла таким чином, Путін не напав би. Путін чекав на цей момент.
СФ: Після чого Путін точно вирішив, що він буде робити.
ГХ: Це підштовхнуло Путіна?
ДТ: Так.
ГХ: А якщо б Америка залишилась в Афганістані, він не напав би?
ДТ: Путін хотів побачити знак – і це був знак катастрофічного провалу Америки. Зараз насправді немає жодної країни, яка б могла знайти вихід із цієї війни. Ні Америка, ні Китай, ні Індія, ні Туреччина, ні Ізраїль, хоча всі вони намагаються, не можуть нічого зробити. Мене більше всього турбує те, що Америка може зрадити Україну. Не відкрито, а таємним чином. Американці можуть сказати Путіну, гаразд, те, що ти захопив, залишається за тобою, але далі стоп, не йди. Вони дійсно можуть так вчинити в самому кінці.
СФ: У них немає для цього причин.
ДТ: Ні, дуже велика ймовірність, що саме так вони і вчинять.
СФ: Ви дуже не любите Америку.
ДТ: Звичайно, я ніколи не довіряв Америці. У самому кінці Байден зрадить Україну – ось моє передбачення.
СФ: Але ви знаєте, американське населення підтримує Україну. Наш президент Зеленський найпопулярніший у світі. Америка не Росія.
ДТ: Не знаю, не знаю. Америка зрадить Україну і зробить бізнес з Путіним. Так.
СФ: Якого роду бізнес?
ДТ: Я дійсно відчуваю це. Це мої найбільші побоювання.
СФ: Але бізнес – це торгівля. Що Америка отримає від Росії?
ДТ: Америка робила бізнес зі Сталіним і розділила Німеччину.
СФ: Але Сталіна більше немає.
ДТ: Вони так вчинять. Там немає гуманістів. Там тільки геополітичні маніяки.
СФ: Так, але що Америка буде мати від цієї торгівлі?
ДТ: То, що Путін не буде заважати, принаймні, Європі й Америці.
СФ: В Америці ніхто в це не вірить.
ДТ: Ні, це мої найглибші побоювання. Принаймні щодо ядерної катастрофи, яка загрожує Україні у самому кінці.
СФ: Це буде також катастрофа для Америки, катастрофа для Європи. Як Америка може продати Європу?!
ДТ: Ні, Америка падає, і ніхто не може це зупинити. Ось чому Америка хоче укласти угоду.
СФ: Як зі Сталіним на Ялтинській конференції?
ДТ: Щось подібне.
ГХ: Але, розумієте, на Ялтинській конференції зустрілись три країни, які воювали з Німеччиною, і вони ж домовлялись не з Гітлером. Навіщо Америці домовлятися з Путіним? Вона зацікавлені у тому, щоб знищити Путіна. Мені здається, що саме Путін тепер Гітлер, і саме проти нього усі об'єдналися.
ДТ: Подивимось, як воно буде.
СФ: Сенсей сильно за це переживає.
ГХ: Так, усі переживають. Україна все робить за них. Вона воює на своїй території, своїми людьми, жертвуючи своїми ресурсами. Фактично, що вони втрачають?
ДТ: Немає іншого виходу. Із самого початку ми покладались на те, що тільки небо врятує Україну й більше ніхто. Так ми і написали на нашому плакаті: "Небо веде і захищає". Ні на Америку, ні на Європу я не покладаюсь.
СФ: Політики, військові – всі вони залежать від того, чи є в них небесна підтримка? Якщо є – все складеться належним чином. А якщо ні – жодні війська, звісно, не допоможуть.
ГХ: Ви відчуваєте небесну підтримку України?
ДТ: Подивимось. Я поважаю тільки прем'єр-міністра Великої Британії. Принаймні, він один говорить дуже правильні речі, більше ніхто. Тому я поважаю Велику Британію, хоча сам прем'єр-міністр мені не подобається. Але порівняно з усім іншим світом його позиція по відношенню до України найправильніша. Тільки його слова гідні поваги. Ні Франція, ні Німеччина, ні Італія нічого такого не сказали. Я побудував дві ступи у Великій Британії – ось чому це так. (сміється)
ГХ: Поки Джонсон прем'єр-міністр, дай Боже! А коли він піде з поста/посади прем'єр-міністра, прийде хтось інший, на кшталт Шольца, і все закінчиться.
СФ: При демократії всі змінюються, а Путін ніколи не уходить.
ГХ: Сила Росії і Китаю у тому, що в них немає демократії. Їхні правителі можуть правити стільки, скільки їм потрібно. А тут і Джонсон, і Байден орієнтуються на народ.
ДТ: Тому Путін дуже нігілістичний. Він сміється над усіма ними: "Ви підете, а я залишусь". Але через свою зарозумілість він став сліпим і не бачить, що відбувається у світі. Його самовпевненість вбиває його. Ніхто не може вбити його, але його вбиває власна пиха й, отже, сліпота.
ГХ: Що може призвести до того, щоб Путін зник фактично? Внутрішній фактор, російський народ чи зовнішній фактор?
ДТ: Небесні закони. Це те, що я взнаю з трактату Лао-цзи "Дао Де Цзин". Він дуже гарно все пояснює. Небо проявить себе під кінець.
СФ: Там дуже ясно описано, як мудра людина повинна управляти державою, а якщо він буде порушувати Дао, тоді його очікує втрата всього.
ДТ: Путін абсолютно проти Дао, проти Неба. І Небо покінчить із ним.
СФ: А як саме – це вже деталі, про це ніхто не знає. У нього одних хвороб стільки...
ГХ: Наша задача – не тільки знищити Путіна, як ми з Вами говорили, а змінити свідомість росіян.
ДТ: Звісно. Це велика і важка робота. Я не знаю, як Небо покаже росіянам Шлях.
СФ: Поки що немає жодного знаку?
ДТ: Я не знаю, тільки Небо знає. Дуже важко.
ГХ: А от у кожного воїна, який воює на передовій, який має бути настрій? Як думає Вчитель, у нього має бути шляхетний гнів чи спокій?
ДТ: Концентрація на тому, що у нього перед очима, концентрація на тому, як виграти бій.
ГХ: Тобто ненависть, гнів.
ДТ: Необхідна повна пустотність.
СФ: Буддійська пустота, знаєте? Відстороненість...
ДТ: Абсолютна безкорисливість, відсутність самості.
СФ: Відсутність самості, коли людина не думає про себе і забуває про себе, тільки концентрується на своїй меті.
ГХ: Приблизно як воїни Маріуполя на "Азовсталі", так? Коли слухаєш їхні записи, вони говорять: "Нас не існує, мого "я" не існує, є тільки наша задача і присяга нашому народу".
ДТ: Тільки повністю усвідомити реальність, яка перед вами.
СФ: Без пацифізму і без ідеалізму, без всього...
ГХ: Філософія, ідеологія, теорії – всі вони будуть тільки заважати?
ДТ: Зрештою – так. Ми називаємо це "таковість": не аналізувати, не розділяти, а прийняти всю реальність, як вона є. Це означає – одночасно і приймати, і бути відстороненим. Вся реальність, як вона є, без роздумів – ось що таке, "таковість".
ГХ: Тобто необхідно діяти. А як тоді діяти, якщо ти не аналізуєш, не думаєш, не критикуєш?
СФ: Як самураї.
ГХ: Це стосується бійця чи мирянина, який практикує, йдеться про спеціальні ситуації, коли людина може відкинути все. А як щодо політики, наприклад, депутата чи держслужбовця?
ДТ: Лао-цзи дуже добре все пояснює.
СФ: "Дао Де Цзин" можна сприймати як прямі рекомендації.
ДТ: Там йдеться не про зарозумілість, не про зневагу, не про бажання щось захопити, а тільки про співчуття. Люди вбивають один одного – необхідно це усвідомлювати. Це люди, а не роботи. Командир чи політик, які просто використовують солдат, посилаючи їх на загибель, ніколи не переможуть. Так говорить Лао-цзи. Люди гинуть саме через таке ставлення. Необхідно взяти на себе всю цю відповідальність. Хто не дбає про життя людей, той програє, і Небо йому не допоможе.
ГХ: Кожен правитель має думати не про інтереси держави і політиків, а про волю Небес – так сказав Лао-цзи?
СФ: Він повинен співчувати і тоді в цьому буде присутнім Дао. Дао не для того, щоб про нього думати а для того, щоб співчувати людям, усвідомлювати, що відбувається, що люди гинуть, і бути відповідальним за це, не ставитися до людей як до шахових фігур.
ДТ: Як би то там не було, Україна захищається, не вона почала війну. Це були амбіції Путіна, він напав, не турбуючись ні про чиє життя. Він усе почав через свої амбіції та власне его. Небо чи Дао, ніколи не цього не прийме. Така війна ніколи не закінчиться перемогою.
ГХ: Ну так, і Наполеон усіх переміг, але зрештою програв, і Гітлер.
СФ: Але Олександр Македонський й Ашока сильно відрізняються за характером від усіх інших завойовників.
ГХ: А чому Олександр Македонський?
СФ: Тому що він мав співчуття і сприймав інші культури, куди він приходив.
ДТ: І він завжди бився попереду, не ховався за спини своїх солдатів.
СФ: У нього був особливий характер, він все бачив на власні очі, все відчував.
ДТ: Він спілкувався з людьми і навіть із кіньми, він не був диктатором. У нього був особливий дар спілкування – з солдатами, з противником, з усіма.
СФ: Солдати казали йому: "Ти ставишся до персів як до своїх родичів". Він відповідав: "Насамперед я вас зробив своїми родичами".
ДТ: Такий був його характер. Не як у Путіна, який спілкується з усіма на дистанції 30 метрів.
СФ: Олександр Македонський спілкувався з усіма без посередників: з людьми, з тваринами, з іншими культурами. Він мав гнучкий розум.
ГХ: Тобто секрет справжнього вождя у тому, що він має бути відкритим, бачити реальність і бути співчутливим?
ДТ: Принаймні президент України дуже людяний. Він знає почуття людей, його промови сповнені людських почуттів. Вам із ним дуже пощастило.
СФ: І з міністром закордонних справ – також.
ГХ: Україні пощастило і з головнокомандуючим Залужним. Хочу сказати, що це, можливо, перший такий президент в Україні, який, як ви сказали, людяний, не пов'язаний з групами олігархів, патріотичний, молодий, мобільний.
ДТ: Він чуйно сприймає інших людей. Він багато чого не знає, але його слабкість – це його сила. Слабка людина – найсильніша.
СФ: Так, він не знавець у військовій справі...
ДТ: Він слабка людина, але дуже людяна в своїх емоціях, він розуміє почуття простих людей. У нього немає особливого інтелекту, немає гордості – і це його реальна сила.
ГХ: Є така думка, що він може допомогти Україні перемогти, а коли запанує мир, його потрібно буде поміняти. Як ви вважаєте, чи необхідно його поміняти, чи дати йому можливість розвивати Україну далі?
ДТ: Чому б і не поміняти? У кожного своя роль.
СФ: Він же актор. Його роль закінчиться, і буде інший.
ГХ: Наводять таку паралель. Прем'єр-міністр Британії Черчилль переміг у війні, а після війни його знову переобрали.
ДТ: Під час війни всі слухають президента, але після її закінчення, яким би воно не було, починається геополітика, і він, звісно ж, не геополітичний гравець.
ГХ: Так, всі ці підкилимні ігри почнуться, і він, звичайно, не зможе бути нарівні з цими монстрами. Це нас також хвилює – що Україна може виграти зараз, але програти потім.
ДТ: Як я сказав, Байден зрадить Україну. Прем'єр-міністр Великої Британії буде підтримувати до кінця, але Байден зрадить. У мене дуже трагічне передчуття.
ГХ: Але він вже підписав ленд-ліз.
ДТ: Все залежить від того, наскільки Україні вдасться перемогти. Байден в будь-який момент може зрадити, як тільки це буде для нього вигідно.
ГХ: Якщо це буде пов'язано з інтересами на його виборах. Він же хоче піти на другий термін, здається. Він побачить, що кон'юнктура в Америці зміниться і підлаштовуватиметься під неї.
СФ: Так, він не буде захищати Україну до кінця.
ДТ: Тому що Байден бореться не за демократію у світі, але за самого себе.
СФ: Він також егоїст і захищає лише свої власні інтереси. Він не є захисником світової демократії, як про це думають люди.
ГХ: Демократія – слабка система.
ДТ: Але зараз усі вимагають від українців вмирати за демократію. Це трагедія. Все це мені зовсім не подобається. Чому українці повинні вмирати за це? Україна, в результаті, може виявитися дійсно зруйнованою.
СФ: Тому що з іншого боку – страшні люди.
ДТ: Дуже важко.
ГХ: Ми фактично взяли інтерв'ю у Вчителя. Я включив не з самого початку, але фактично записано вже 45 хвилин. Я пропоную зберегти цей запис, передати її Сенсею, щоб потім ви могли б щось доповнити – і можна буде зробити окрему публікацію.
ДТ: Якщо це корисно, я не заперечую. Ви вирішуйте. Я досить відкритий і відвертий, багато речей, про які я казав, не всі в Україні захочуть слухати. (сміється)
ГХ: Потрібно буде відредагувати.
СФ: Та ні!
ГХ: Потрібно буде подумати. Для нашого архіву, для мого архіву це буде справді важлива річ, тому що ми дали Сенсею можливість озвучити свої погляди на цю ситуацію.
СФ: Ми маємо дати людям шанс почути, інакше ми не будемо пацифістами.
ГХ: Бувають буддисти не пацифісти, а мають конкретну проукраїнську позицію.
ДТ: Я більше проповідую скіфсько-сакську духовність. На ній повинна ґрунтуватися українська ідентичність. Україна – це не те, що Путін називає Новоросією, або "русским миром", але вона і не європейська демократія. Ні, в України – скіфська духовність.
ГХ: А що таке скіфська духовність?
ДТ: Немає центру влади, немає диктатора, але є братерство і героїзм.
СФ. Це анархія.
ДТ: Ні, не анархія, а єдність без центру, коли немає вищих і нижчих. В Олександра Македонського було так.
СФ: Олександр захищав цю позицію братерства, побратимів.
ДТ: Якщо Україна просуватиме цю споконвічну духовність скіфів, тоді разом із нею всі балканські країни, Греція, Угорщина, Іран, Афганістан, Пакистан, країни Центральної Азії, Китай, Корея утворюють нове духовне братерство.
СФ: Тому що у цих країн таке ж скіфське коріння.
ДТ: Це нове бачення. Не європоцентричне чи орієнтоване на "русский мир", а зовсім інше.
ГХ: Була така ідея, дещо схожа з тією, про яку зараз говорить Учитель, називається панславізм. Її представники думали, що всі слов'янські народи, навіть не держави, а народи зможуть створити союз слов'янських народів.
СФ: Але це знову обмеження – тільки слов'янські народи. А тут взагалі немає жодного центру, це євразійське.
ГХ: Але така ідея теж була – євразійство.
ДТ: Це не те саме, що радянська ідея світового пролетаріату.
СФ: Тут немає жодної ідеології. Але як просувати?
ДТ: Після війни Україна повинна це робити.
CФ: Відомі філософи кажуть, що зараз без глобальної ліберальної системи ми не зможемо вирішити світові питання. Маленькі, національні країни не можуть нічого вдіяти з кліматом чи іншими глобальними проблемами, вони навіть не думають про це. Тільки якась глобальна система може з цим впоратись.
ГХ: Є такий термін "громадянське суспільство", коли всі громадяни на певній території знають свої права, відстоюють свої свободи і рівні між собою. І те, що говорить Учитель, схоже на це. Правильно я розумію?
ДТ: Самоврядування. Це скіфська традиція, з якої походить козацтво.
СФ: Козацька січ – це не державна структура, але там все гармонійно.
ГХ: Якби це можливо було зробити, було б чудово, але у нас поруч є такий агресор, як Росія, і нам необхідна, відповідно, сильна мілітарна держава.
СФ: Але Вчитель говорить про те, що після війни.
ГХ: Але ж Росія залишиться, будуть інші агресивні центри. Україні при всій цій ідеї громадянського суспільства необхідна сильна держава, в якої є сильна армія, чи ні? Адже в сучасному світі неможливо прожити без держави, без апарату управління, без збору податків тощо.
ДТ: Необхідний баланс. Якісь функції держави потрібні...
СФ: Але люди мають самі вирішувати.
ГХ: Це і є демократія.
ДТ: Так, це і є демократія. Кожен індивід повинен нести повну відповідальність. Тоді буде суспільство, а потім держава і глобальні інституції. Але ключовим завжди залишається індивід – одна людина.
ГХ: Ця модель, мені здається, була певною мірою реалізована в Європі, коли вони не мали кордонів і в них була спільна валюта, коли у них не було агресора. І ми хочемо бути частиною цієї європейської спільноти.
ДТ: Але там велика бюрократична система (сміється)
СФ: Занадто сильна.
ДТ: Відсутній мінімалізм.
СФ: Державна система повинна бути мінімалістичною.
ДТ: ЄС максимально забюрократизований. Це монстр, який потребує багато грошей. Зарплата всіх цих бюрократів – це великі гроші.
СФ: З цієї причини Велика Британія вийшла звідти.
ДТ: І вони не обрані людьми, але контролюють все. Це номенклатура ЄС.
ГХ: Але тоді виходить, що це питання самої ідеї Європейського Союзу. Виходить, якщо країни ЄС делегували повноваження Брюсселю, тоді він має бути бюрократичним центром, він іншим просто не може бути за природою, інакше ЄС не буде, розумієте? Тоді виходить, що ЄС потрібно розпустити, щоб країни окремо одна з одною домовлялися?
СФ: Він просто сказав, що надто сильна бюрократія.
ГХ: Але, мабуть, це ціна, яку сплачує ЄС. Для тих, хто не в ЄС, це важко, але для тих, хто в ЄС, це підтримка, це фінансування, будь-яка спонсорська допомога, єдина політика. У чомусь це важко, але, як результат, досягається відповідна безпека. Я просто не знаю, якщо ні ЄС не є такою моделлю, ні США, ні Росія, то що для України?... Україна само по собі, без певної структури більше існувати не може. Вона може існувати або в ЄС, або в союзі з Росією, а самостійно організовувати свої союзи з іншими країнами вона не зможе.
СФ: Чому? Ми можемо дружити і з країнами Балтії, і з Грузією, з Азербайджаном, з усіма азійськими країнами, з якими ми, до речі, не дуже дружимо. Питання – чому? Киргизстан, Казахстан.
ГХ: Тому що вони авторитарні, і вони під Росією.
СФ: Ми же говоримо про те, що після війни.
ГХ: Якщо Росія розпадеться – тоді, так. Було б ідеально, якби вона розпалася. (сміється) Тоді б все змінилось. Можна було б формувати нові союзи.
СФ: Є такий жарт: все буде Україна. Скіфська ідея.
ДТ: Так.
(сміються)
СФ: Це скіфський погляд на світ.
ГХ: Скрізь буде Україна.
СФ: Де скіф, там і Скіфія.
ГХ: Росіяни так думають: де росіяни, там і "русский мир".
СФ: Так у них ідеологія. Сенсей же підкреслює різницю, що ми не говоримо про те, що хтось когось перевершує, що ми найвищі. "Все Україна" означає – всі однакові.
ГХ: Всі різні, але рівні.
СФ: Так, всі різні, але ніхто не підноситься.
ГХ: Єдність у різноманітності. Якби це було можливо, це було б взагалі супер.
МИКОЛА МАРТИНЕНКО: Не відразу, можливо, через 100-300...
ГХ: За 10 тисяч років. (сміється) Дякую Вчителю за таку цікаву розмову.
ДТ: Філософська розмова. Це все чудово, але як це втілювати у життя...
ГХ: Це найголовніше – як це реалізувати.
СФ: Але навіть думки – це вже реалізація.
ДТ: Так, це саме так і є. "Ви стаєте тим, про що ви думаєте" – ось принцип Будди.
СФ: Навіть так думати – вже корисно. Це вже якесь мінімальне діяння. З цього все починається. Якщо ти взагалі нічого не усвідомлюєш...
ДТ: Якщо з'явиться якась ідея, як втілити цю міжнародну релігійну ініціативу для покращення ситуації, дайте мені знати.
ГХ: Добре.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
