Олег Тягнибок Голова ВО "Свобода"

Холодна війна та експорт парламентської республіки

19 травня 2008, 15:01

Чергова порція провокацій російських посадовців, що ставлять під сумнів суверенітет і територіальну цілісність України, зайвий раз підтверджує – ми перебуваємо в стані холодної війни з північним сусідом. Поки що холодної. Передусім, цей факт необхідно усвідомити. Бо страусина позиція у подібних обставинах ще нікого в історії не рятувала. Україну вже "будували" на початку минулого століття одні "демократи". Вони теж, запхавши голову в пісок модних тоді утопій, твердили, що нова соціалістична Росія – "наш стратегічний партнер". І тому, мовляв, оборона нам не потрібна. Хоча ті "демократи", принаймні, були більш порядними від сучасних – чим закінчилася їхня безпечність варто би пам'ятати. Нагадаю – жертовною смертю трьохсот київських студентів під станцією Крути. Далі була більш ніж 70-ти літня окупація: терор, голодомори, репресії, русифікація...

З року в рік наша правляча верхівка почувалася все більш привільно та розслаблено, опираючись на сильний адміністративний апарат та підтримку олігархічного капіталу, як вітчизняного, так і зарубіжного. Зовнішніми ознаками цих процесів є: невпинне скорочення чисельного складу Збройних Сил та військ МВС, ліквідація Національної гвардії як інструменту придушення антирежимних сил, демілітаризація прикордонних військ, посилення ролі фіскальних органів та митної служби як засобів контролю насамперед фінансових потоків в державі. Але лише наївні обивателі могли справді повірити, що підривна діяльність проти української держави на східному, північному та південному геостратегічному напрямках була цілковито згорнута Москвою. Адже було безліч підтверджень зростання небезпеки, які Київ успішно ігнорував. Лише у 1997 році росіяни остаточно визнали українську приналежність Криму та Севастополя, підписавши угоду про 20-річну оренду цієї військово-морської бази за доволі символічними розцінками (трохи більше 90 млн. доларів США щороку). Для порівняння: оренда схожих за призначенням пунктів базування на Філіппінах коштувала Сполученим Штатам свого часу близько 1 млрд. доларів за рік. Зараз і цей крихкий фундамент стабільності українсько-російських відносин перебуває під загрозою розпаду через можливість денонсування українсько-російського договору про дружбу.

Кремлівська програма-максимум передбачає дезінтеграцію або повну субординацію України, повернення її до колишнього колоніального статусу в складі нового Союзу, конфедерації чи федерації шляхом встановлення тотального контролю над зовнішньою, військовою й економічною політикою України. Програма-мінімум концентрується навколо "фінляндизації України" в сфері "легітимної зони впливу" РФ шляхом прогресуючої економічної і соціокультурної експансії в Україну з метою тісної прив'язки її політики до національних інтересів РФ, забезпечення політичної слухняності й економічної залежності нашої держави, спираючись на колаборантські олігархічні елементи в уряді та парламенті України. Обмеженість економічних ресурсів якийсь час спонукала Москву до реалізації програми-мінімуму, наслідки якої ми мали змогу спостерігати протягом останніх років. Навіть з таким застереженням ці наслідки для України є страхітливо серйозними. Зважаючи на тотальне засилля неукраїнців у владі, інфільтрацію агентів впливу Кремля з числа колишніх комуністів і кадебістів, окупацію інформаційного простору (факт якої нарешті визнав навіть Президент), майже повну енергетичну залежність, глибинне проникнення російського капіталу в українську економіку, немає підстав сумніватися, що приблизно через 10 років така політика Москви досягла б тріумфального завершення. Проте теперішні брутальні дії російської сторони демонструють різкий відхід від прийнятої стратегії, здавалося б, повністю приреченої на успіх, а тому викликають зацікавленість та підозру. Окрім демонстративних силових провокацій, українцям, схоже, готують безпрецедентно масштабну операцію активного впливу, впроваджувану внутрішніми ворогами українства, присутніми у складі парламентських фракцій та олігархічних кланів, що стоять за ними.

З'явилась конституційна фронда у вигляді ідеї так званої парламентської республіки, яку намагаються пропхати в Україну ще з часів політреформи Кучми-Медведчука, під пильною опікою Кремля. Також усім відомо, що активними лоббістами знищення президентської вертикалі завжди були Мороз та комуністи. До речі, у нашій ситуації ця ідея не має і не може мати нічого спільного з класичними світовими моделями через своє надто очевидне деструктивне навантаження в умовах сучасної України. Зрозуміло, що головними її елементами є утвердження надцентралізованої канцлерської моделі та нівелювання ролі всенародно обраного глави держави.

Очевидно, що вибори президента в парламенті легко й невимушено перетворюються на фарс, зважаючи на вимогу проведення кількох турів голосування, в яких бар'єр знижується від конституційної більшості парламенту до абсолютної більшості. Наприклад, для обрання у 1971 році президентом Італії Дж.Леоне депутатам обох палат демократичного італійського парламенту знадобилось "всього-на-всього"... 23 тури. Це при тому, що інститут державної служби в Італії працює, немов чітко відлагоджений годинниковий механізм, відтак реальне управління поточними державними справами напризволяще не покидається. Якщо таку "розкіш" в тилу ситої і стабільної Європи може дозволити собі Італія, то чи потрібно це Україні? Можна лише уявити собі хаос та вакханалію подібного процесу в стінах Верховної Ради, де хтось неодмінно голосуватиме ногами, інші крастимуть у колег картки для голосування, треті щось там блокуватимуть, надуватимуть кульки тощо. І неодмінним атрибутом цього "демократичного" цирку будуть фокуси з валізами напханими зеленими папірцями. І закулісні торги в кулуарах.

Щодо питання про те, якою буде виконавча влада в новій конституційній конфігурації, пропонованій ентузіастами парламентаризму – достатньо звернутись до прикладу переформатованого кремлівськими мудрецями російського уряду під проводом В.Путіна. Якщо в попередніх кабінетах існувало кілька центрів впливу, то зараз весь реальний вплив зосереджено в одному центрі, персоналізованому в постаті Путіна, відтак склад уряду завжди буде підбиратися таким чином, аби прем'єру було комфортно працювати. Про професійні якості міністрів у такому разі взагалі не може бути й мови. Стосовно парламенту, покликаного камуфлювати встановлення реальної олігархічної диктатури, то всім, мабуть, зрозуміло, що про європейські багатопартійні парламенти тут не може бути й мови. Використовуючи та творчо розвиваючи успішний досвід "старших братів", в Україні намагатимуться запровадити двопартійну систему, а насправді – однопартійну. Партії олігархів-неукраїнців.

В політології існують чітко визначені критерії класичної президентської республіки, що передбачають обрання президента на загальних виборах, неможливість позбавлення влади президента парламентом і особисте призначення глави уряду (іноді й всіх членів кабінету) президентом. Це правда, що сьогодні в Європі немає жодної держави, де б існувала президентська форма правління, хоча посада президента існує в Австрії, Греції, Італії, Німеччині, Португалії, Фінляндії, Франції та Швейцарії. Останню дехто все ж зараховує до держав із президентською формою правління. Правдою є також і те, що вперше посаду президента як глави держави запровадили у США наприкінці XVII століття, а на європейському ґрунті ця форма правління з'явилася у Франції та Швейцарії щойно після революції 1848 року. Хоча загалом апеляція до так званого "європейського досвіду" при виборі нової моделі політичного устрою для України є некоректною: всі європейські країни свого часу пройшли етап абсолютистських та конституційних монархій. І навіть сьогодні главами держав у Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Данії, Норвегії, Швеції та Сполученому Королівстві є монархи з традиційних династій. Думаю, ніхто з адептів орієнтації на європейський досвід, перебуваючи при здоровому глузді, не наважиться пропонувати запозичення для України монархічної форми правління. Однак є ще одна правда. Правда, про яку нині воліють не згадувати: жодна з європейських держав Нового часу не стояла перед такою кількістю болючих дилем, внутрішніх і зовнішніх загроз при виборі інтеграційних національних проектів, що відповідають тому чи іншому шляху розвитку. Коли, наприклад, у 1871 році творилася об'єднана Німеччина, це була звитяжна регіональна супердержава, а не демілітаризована неоколонія, на чиїй території присутні залишки іноземних окупаційних військ. Під час створення Італійського королівства все населення Апеннінського півострова було охоплене небувалою хвилею патріотичного піднесення, коли століттями розділені італійці нарешті здобули спільний національний дім. Годі й порівнювати цю ситуацію з сучасною Україною, де мільйони громадян виїхали з держави у пошуках кращої долі, а решта поступово деградує під пильним оком ліберальної демократії, не кажучи про потужну п'яту колону. Згадані Німеччина та Італія внаслідок відомих історичних подій здійснили еволюцію від напівпрезидентської республіки та конституційної монархії до класичних європейських парламентських республік. Проте чи стали вони від цього сильнішими? Навіть у порівнянні з одним із локомотивів ЄС, що має серйозні проблеми у всіх сферах життя – Францією – Італія та Німеччина мають виразно недостатній управлінський потенціал, аби зустріти глобальну економічну кризу. Про відставання від Франції (напівпрезидентської республіки) в сфері відстоювання національних інтересів на міжнародній арені, годі й говорити. Справа в тому, що такі крайні форми "парламентської демократії" запроваджувались в Італії та Німеччині якраз після Другої Світової, під "патронатом" окупаційних адміністрацій. Із цілком зрозумілою метою – запобігти можливості реваншу. Одним словом – ослабити.

Постає ще одне надважливе питання: якими повинні бути місце та роль уряду в новій конституційній конфігурації влади? Зрозуміло, що нагромадження кризових явищ в соціально-економічній сфері, загрозливе зношення інфраструктури життєзабезпечення, навмисне виведення більшої частини українців у зону штучного зубожіння, демографічний обвал, що очікують Україну найближчими рокам, потребують дієвих механізмів стримування. Всі без виключення уряди після 1991 року характеризувалися незначною стабільністю та загалом не відзначалися особливою ефективністю у проведенні державної політики через прагнення поєднати спроби реформування соціальної сфери із компромісом з парламентськими фракціями, що представляли протилежні політичні табори. Проблема полягала також в тому, що президенти проводили політику, а відповідальність перекладалась на прем'єр-міністрів та уряди.

Видається, на сучасному етапі політичної історії України нам потрібна сильна президентська вертикаль та уряд національної концентрації, сформований з представників нової політичної еліти. Водночас необхідно негайного очистити усі сфери державного управління, нейтралізуючи при цьому ворожу агентуру та прислугу олігархії.

Вивести врешті-решт Україну з манівців світового поступу можна лише через формулу "люстрація влади плюс персональна відповідальність". Лише після таких кроків українці отримають шанс посісти гідне місце у світі.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розробило і запропонувало свій проект Конституції, який передбачає, що Україна є президентською республікою, тобто вся виконавча влада зосереджується в руках президента – президент безпосередньо очолює уряд і, відповідно, несе персональну відповідальність за політику, яку він проводить.

Такою має бути адекватна відповідь України на експорт ідеї парламентської республіки за димовою завісою провокацій кремлівських емісарів.

powered by lun.ua
Коментарі — 46
DeadMamay _ 23.05.2008 17:01
IP: 82.207.26.---
Якщо чесно-страшно. Боюсь! Боюсь! Прийди,Вождь,Фюрер,Вищий Геній і спаси нас під своєю могутньою національною рукою.Якщо серйозно-хочеться все ж таки бути не тільки обпльованим панами галичанами,а ще й почутим.Ви – частинка,невеличка переідеологізована західна частинка Великої Украйни.Та ще й та,яка пихато і повсюдно називає себе власне не українцями,а переважно- лемками,бойками,гуцулами.І Націю нашу,славну,велику,древню,правовірну не треба все ж бгати виключно у львівські постоли. Карпатські полонини,шановні газди,це ще не вся Україна.А історію панове все ж варто знати-страшна штука.Україну Папи Римського і саксонсько-пруського порядку з людиноненависницьким геббельсівсько-донцовським ідейним збоченством,за яку ви дійсно боретесь багато віків,на чолі з кривавими виродками-катами-героями,вам не бачити,як своїх вух.Бо вона-Одна! Велика! Вільна!
КазахМамай _ 21.05.2008 21:48
IP: 193.239.153.---
"За що ви боритесь? За Україну, чи за диктатуру у ній?" (с) Т.Бульба
Веселка _ 21.05.2008 20:11
IP: 67.175.234.---
А...Боїтеся, історики совіцької доби, ви наші... Аж ручки тремтять від страху перед НАЦІЄЮ. Інтєрнаціоналізм і совок більше нє прайдьот, товаріщі комуняки і їм співчуваюча 5 колона. Десятиріччями ми боролися з вами, але боротьба ще не припинилась. Тремтіть, убогі!!!

Не треба наших героїв на одну планку з вашими родичами-окупантами – жуковим, сталіним, берією, кагановичем і леніним ставити. Ми розуміємо, що зачіпає за живе і що ви неславні нащадки неславних предків ще досі відригуєте щось там в захист своєї совковості і "славного прошлого" ваших пращурів... Нам ж на це – наплювати. В нашій хаті – наша правда. Ми – українці. Ми стиснемо зуби і йдемо вперед до перемоги тієї України за яку боролися наші СЛАВНІ предки.

А пропаганду вітрєнка про славну історію н-них віків заховайте для діток своїх... Нашу історію не треба переписувати. Ми ЇЇ знаємо!

Слава Нації!!!
DeadMamay _ 21.05.2008 15:22
IP: 82.207.6.---
І давайте ми всі тепер схилимо голову вдячності за те,що УПА-ОУН вела підпільну збройну діяльність в 30-40-50 роках 20 ст.Яка хоч одна визначна військова операція укр.фашистів ввійшла в історію???Крім львівського гетто,карального походу в Білорусію,Бабиного Яру,польського геноциду 43 р.і тому подібного, звичайно.Це перше.Друге.Чому тягнибоки і їх однодумці не можуть навіть припустити своїми чугунно-свідомими національними головами,що є люди які мислять трішки інакше ніж вони і та ще й мають на це повне право.Приплітати сюди мерзоту типу сімонєнків-морозів-вітрєнків і обзиватися совками нідочого.У бандер,шухевичів,лєніних,муссоліні,геббельсів,жукових,тягнибоків і їм подібних є одне вражаюча подібність (як кажуть на селі_немов з під одного мужика всі_) -вони не можуть переступити через власну пихатість,власну унікальність,власне псевдомесіанське покликання і припустити,що світ тримається не на них – штампованих карликах духу з маніакальним тотальним психічним комплексом,а на іншому – свободі вибору,яка дарована Розіп"ятим Страждальцем.
DeadMamay _ 21.05.2008 14:58
IP: 82.207.6.---
Ну не подобається їм УПА, не подобається Галичина, не подобається їм все українське – бо самі діти совєцької системи – совок-безбатченки. Їхня красная командірша – вітрєнка

А чому власне тягнибоки і їм подібні монополізували право на українство виключно за УПА і Галичиною? Адольф в пору становлення навіть думки не допускав про преференцїї і виключне право аналогічної занюханої провінції типу Австрії у пангерманській ідеї Великої Німеччини.Те що в Україні покатоличені полонізовані територіальні меншини західного регіону країни нахабно і свавільно присвоїли собі право на переважну нац.ідентичність і вже називають себе Українським П"ємонтом,зовсім не відповідає дійсності.Черкащина,Полтавщина,Київщина,Слобожанщина – ось ці регіони зформували ядро Великої України.В боях за волю-вольную і віру дрєвню правдиву в 16-17-18 ст.20 віку-передХмельниччина,Хмельниччина,Руїна,Мазепинство і Коліївщина -ці історичні події в огні і крові.в муках родили Вкраїну.Читайте Тараса.А нам сучасні західноукраїнські прихильники папи римського і габсбургського порядку нав"язують
міфічну героїку новітніх псевдо-героїв.Шухевичі,бандери і вся інша челядь з ОУН-УПА – це недолугі жовторотики,в якої під впливом старших товаришів з УВО потекла слина ще в ранньому віці від ідей пангерманізму і культу військового німецького духу і які звихнувшись на цьому,стали спочатку укр.нацистами,а згодом і звичайнісінькою бандою мерзотників,карателів,гвалтівників і садистів.
Историчка _ 21.05.2008 09:02
IP: 91.124.219.---
21.05.2008 02:51___ Веселка

Уважаемая Веселка, а к доктору не пробывали обращаться?
Веселка _ 21.05.2008 02:51
IP: 67.175.234.---
Пане президент, замість того, щоб забороняти Тягнибоку в"їзд в Київ, забороніть совку-рабам в 15 коліні доступ до інету, бо вони і так помішані, а тут ще гірше дуріють. Ну не подобається їм УПА, не подобається Галичина, не подобається їм все українське – бо самі діти совєцької системи – совок-безбатченки. Їхня красная командірша – вітрєнка – їм так закрутила вже і без того немудрі голови, що бідні люди на грані емоційного зриву.

Най відпочнуть трохи, наберуться сил – а тоді знову проти націоналістів, проти Тягнибока... Тоді знову за родіну, за сталіна, за сіманєнка і вітрєнка!!! Клініка!
shwiec _ 20.05.2008 19:21
IP: 195.72.144.---
проснется, а Украина
уже Малороссия...
оцеж треба себе так не любити,щоб так пророчити!
shwiec _ 20.05.2008 19:18
IP: 195.72.144.---
vDeadMamay
Наприклад,Коломойський,Пінчук,Суркіс,Черневецький,Рабинович,Табачник,Ахметов,Жвания, -----------------------------хто вам сказав,що то за них мова?!боронь мене Боже!!!!!!!!!!! вони ж не круіну люблять,а те,що в неі вкрали!
DeadMamay _ 20.05.2008 19:09
IP: 82.207.10.---
Ох же ж і люблять! Жах! Країну нашу!
DeadMamay _ 20.05.2008 19:08
IP: 82.207.10.---
Наприклад,Коломойський,Пінчук,Суркіс,Черневецький,Рабинович,Табачник,Ахметов,Жвания,
shwiec _ 20.05.2008 18:49
IP: 195.72.144.---
пане тягнибок,спасибі,що допомагаєте украінцям згадати хто вони є.єдине,що хотілося б -не відкидайте від себе тих,хто не має украінськооі крові,але має украіну в душі і серці!подивіться -скільки украінців ненавидять нашу краіну і скільки з тих,іншокровних іі люблять
prav-da _ 20.05.2008 17:47
IP: 77.123.98.---
В. Вирный: В политику и во власть попадают разными путями, но все одинаково. Отчасти, в результате интриг, отчасти, в результате случайности, кого-то заметили спецслужбы иных держав и ведут на высшие должности в Украине, действуя, понятно, далеко не в украинских интересах. Но, в любом случае, – нужны связи и деньги
Де кошти взяли,шановні?
DeadMamay _ 20.05.2008 17:43
IP: 82.207.10.---
Пане Президенте! Забороніть Тягнибоку в"їзд до Києва! Хай вождює собі на Коломиї, Лемківщині,в інших екзотично-расових західноукраїнських бантустанах.Підніма нарід на національну рррр-еволюцію.Правда там виступати вже практично ні перед ким – всі тяжко експлуатуються на добровільній основі за непогані гроші в тоталітарно-шовіністичній Російській імперії і на прогнившому ліберальному Заході.Дивись і зверне свою бурхливу діяльність,бо там сільські дядьки можуть і по пиці вгодованій дати! Судіть самі – село любить конкретику- дай робочі місця,гарну зарплатню,впевненість у завтрішньому дні,а тягнибогам окрім безкінечної патетичної ідейної маячні трудярю запропонувати нічого.От і колотиться по будуарам і столичним ложам,серед навколо- і пост-інтелігенції,в образі раннього Шикльгрубера,Ваш патріотичний імідж своїми вибриками підриває.В Карпати!На Говерлу хай лізе!!! Упівські стежки давно нетоптані хай топче! Схрони в лісах героїчні відкопує!!! Нація повинна гордитися своїми героями!!! А то внадився в буржуазний Інтернет і пише,пише,пише...
DeadMamay _ 20.05.2008 16:14
IP: 82.207.10.---
Країні потрібен Сильний Лідер!!!
Країні потрібен Президент!!!
Нація прагне Вождя!!!
Нація прагне Вождя!!!
І це – Тягни-Бог!!!
Нація прагне Тягни-Бога!!!
Гайль Тягни-Бог!!!
КазахМамай _ 20.05.2008 15:51
IP: 193.239.153.---
Кумедно виглядає схвальна згадка про Францію з вуст Тягнибока.
Мабуть, йому ще не доповіли, що їх президент – наполовину угорець, на чверть єврей:)

Протиставлення теж потішили:
слабка парламентська Німеччина та сильна президентська Франція:)
А німці і не підозрюють:).
А де Великобританія, як же вона, бідолашна, без сильного президента?
Дивно, що Россія йому не сподобалась. Зі згаданих країн – найбільш авторитарна...
DeadMamay _ 20.05.2008 15:20
IP: 82.207.32.---
Перефразовуючи Гессе – Трагедія тягнибоків,бандер,шухевичів не в тому,що вони фальсифікують дійсність,спотворюють історію, захоплюються кровожерами і одержимі людиноненависницькими ідеалами,а в тому,що вони ставляться до цього дуже серйозно!!! Брати,та вам до Великого Муджахеда Кавказу Шаміля "Гінеколога"Басаєва,безногого,безнадійно хворого,у якого вбили 4 дітей і майже всю рідню і який 13 років харчуючись хробаками,хвоєю і героїном по щілинам,підвалам,норам,багажникам,дуплам, робив пекельні фейєрверки на весь світ,як до Риму рачки! Легко бути напахченим столичним ідеологом з фешенебельною квартирою,об"ємним авто і пристойними доходами! Хизуватися в столичному бомонді незламним борцем за Націю.Морочити незрілі душі гегемоністичними химерами.А вечорами на кухні в одних трусах і носках бурчати дружині про економію грошей,канючити ніч кохання і верещати на дітей за погані оцінки.БЛАЗНІ,ВПЕРЕД НА БУДДЬОНОВСЬК!
PVN _ 20.05.2008 14:46
IP: 77.247.216.---
20.05.2008 12:36___ DeadMamay

"...Проби смерти не витримує те, що є витвором самого життя. А оце мільйони людей, цілі народи в обличчі смерти захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, Хто споконвіку був перед життям і буде після життя, вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя".
С.Бандера.
DeadMamay _ 20.05.2008 12:36
IP: 82.207.3.---
Гайль!!! Зичні вітання з знаменною 65-річницею героїчної звитяги УПА на теренах Волині і Поділлі влітку 1943 року!!! Ваша відвага,Герої,вічно житиме в серцях патріотів України!!!Душі сотень тисяч по-звірячому знищених поляків,українців,євреїв,які невинними жертвами лягли під вашими святими сокирами най світять Смолоскипами в Вашій безконечній пітьмі безконечної борні за безконечну Волю Нації!!! Тож -Слава Україні!!! Людожерам Слава!!!!!
NELLI _ 20.05.2008 09:42
IP: 77.121.32.---
20.05.2008 01:28___ Карлик
Є одна цікава річ. Прем'єром можна бути довічно. А скажімо введення конституції за проектом Тимошенко дозволить просто знищити будь-яку думку. Щодо провокацій, обману, то краще за БЮТ це не може робити ніхто. Минулі парламенські вибори віддзеркалили багато здібностей цієї сили саме у цьому напрямку. Подивіться на політичні обличчя Балоги і Тимошенко. Вони однакові. Вони розуміють один одного, бо размовляють однією мовою та використовують однакові методи. Тому й таке обурення він викликає у... Луценка, Тимошенко...
Навіть не знаю, хто більш шкідливий для України – Янукович чи Тимошенко. Остання, мабуть, більш цинічна на здатна на більш радікальні кроки, щодо здачі інтересів України, якщо особисто їй це дасть якісь політичні дівіденти.
Карлик _ 20.05.2008 01:28
IP: 194.29.62.---
Грузія вже нас попередила про наміри Росії.
Щодо Президента.Ним Ющенко вже не буде.Тут або Юля,або Янукович.Досить сумнівний їх патріотизм.Так що посилювати владу одного самодура чи краще 450 навіжених "народних депутатів"?
NELLI _ 19.05.2008 21:22
IP: 77.121.32.---
19.05.2008 20:43___ Yuri_D
Тобто створення для ТПУ, яка ніби-то перестала існувати, даху в КМ, то є суто українські інтереси. Збереження корупції у держзакупівлі під керівництвом її організатора Яценко. Тож по яким ділам бачите, навіть важко мати уяву. Це швидше ярликоманія ніж погляди. Нема проукраїнських сил у владі. Бєлиє пришли грабят і красниє пришли грабят. Такі реалії сьогодення. Та ще губський – права рука – головний українець та радєтєль. А список депутатів, що рвуться рвати землю Київську в Київраду від БЮТ, ПІДКРЕСЛЮЮТЬ українскість. Мабуть у вас це від слова украсти? І правда намарилось.
Yuri_D _ 19.05.2008 20:43
IP: 91.124.72.---
19.05.2008 18:45___ NELLI
Так, але напрямок формування оцінки в мене повністю протилежний – чиї наміри, а потім дії зрозумілі, логічні, послідовні і відповідають інтересам більшості громадян України. І на сьогоднішній день за цими критеріямі я дійсно вважаю Ю.Тимошенко проукраїнським політиком, чого не скажеш про решту політичних лідерів (деяких з них і лідерами важко назвати).
Alex_Tavrija _ 19.05.2008 20:07
IP: 91.124.152.---
уважаемый, Shef. А что делать, если парламент не желает
принимать законы нужные президенту? согласитесь,лучше
как в UK. Голосуется доверие премьер министру, и если нет большинства – новые выборы. Лучше потратится на новые выборы, чем 5-7 лет с импотентной (недееспособной) властью. Вспомните Кучму, которому не хватало полномочий.
Альтернатива – автократия, как в России. Автократия хороша на войне,а в мирное время, особенно в постиндустриальном обществе просто не эффективна, нет обратной связи
Alex_Tavrija _ 19.05.2008 19:19
IP: 91.124.152.---
Тягнибок мечтает быть президентом... проснется, а Украина
уже Малороссия...
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter