На годиннику історії – повноліття України
Брати і сестри українці!
Вже перший день 2009-го – став не просто початком нового календарного року. 1 січня сповнилося рівно 100 років від Дня народження справді Великого Українця – Степана Бандери.
На цей рік припало і 195-річчя Пророка України – Тараса Шевченка.
Нарешті, святкуємо і 1040 літ, відколи київський князь Святослав Хоробрий знищив останній оплот Хазарського Каганату – столицю Ітіль.
Саме цими днями – ювілей Зборівської битви. Знаменно, що 360 років тому, велика українська перемога звершилася саме на Тернопіллі. Тоді, вперше за 300 років після падіння Галицько-Волинського князівства, воскресла Українська держава. Зборівський мирний договір 1649 року відродив Незалежність нашої країни. І під назвою Гетьманщина, вона процвітала ще понад 100 років – аж поки московська цариця Катерина ІІ не знищила козацтво.
Час упізнати ці знаки долі. Бо це – сама історія гомонить. Слава прадідів кличе нас нині. Вони дивляться з небес. Чи пишаються і тішаться нашими здобутками? Прикро, але навряд...
Вони звертаються до нас... Прислухаймося!
Згадаймо Святослава Хороброго: "Не посоромимо ж землі Руської!...Коли ж побіжимо, то сором нам. Тож не маємо втікати, а станем кріпко".
Почуймо і Кобзаря: "Борітеся – поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!".
Проймімося кличем Бандери. Він кинув його на судилищі окупантів, у вічі смерті: "Життя має всього лише дві форми – горіння і гниття!".
Безплідні часи відступів, безхребетності і гниття пора покинути в минулому. Забути як поганий сон. Надійшов час стати кріпко, боротися і горіти. Згадати велике покликання.
Правда в тому, що вісімнадцятий рік Незалежності є переломним. Це добре розуміють наші вороги – тому й біснуються.
Чому докорінні перетворення – невідворотні?
Бо вісімнадцять років – це вік громадянського повноліття. І він наступив.
Сьогодні, вперше отримують право вибору ровесники Незалежності. Відтепер щоразу більше і більше тих, хто народився вже в Незалежній Україні, долучатиметься до вирішення долі держави.
Це – зовсім нове покоління. За ними не стежив Ленін "із портрета на стіні". Вони не слухали небилиць про "єдіную общнасть – савєтскій народ". Вони не займали з 4-ї ранку черги, щоб за талонами купити пачку масла. Їх не ганяли "добровільно-примусово" на паради носити портрети кремлівських старців. Вони не розуміють: як це – боятися КГБ? І тепер ці юнаки і дівчата – ровесники Незалежності – вперше підуть голосувати. Оце і є наша надія на докорінне очищення влади.
Тому об'єднання "Свобода" звертається найперше до Вас, ровесники Незалежності! До нової, чистої сили. Тепер і на Ваших плечах – відповідальність за Ваше ж майбутнє. Тільки Ви можете стати реактивним двигуном радикального оновлення. У ваших руках – доля Вашої ровесниці – Української Держави. Вже чуємо Ваш твердий крок до нових українських звитяг. Приєднуйтеся!
"Свобода" звертається також до Вас, шановні батьки ровесників Незалежності. Бо завдяки Вам вони народилися на світ, змужніли і стали повноправними громадянами. Зробіть своїм дітям подарунок на громадянське повноліття. Позбавте їх тієї ганебної влади кримінально-олігархічних кланів із гнилим брежнєвським корінням. Тим самим Ви зробите подарунок і молодій Українській Державі. Час очистити владу, навести порядок і повернути Україну в українські руки.
І особливо "Свобода" звертається до Вашої мудрості, бабусі й дідусі ровесників Незалежності! Це саме від Вас онуки отримують досвід наших звичаїв і переймають гордість роду. Залишайте своїм онукам добру спадщину на порозі їхнього громадянського життя. Не обирайте для них лукаве "менше зло", як би воно не скиглило і що би воно знову не обіцяло. Бо це так зване "менше зло" виросте разом із Вашими онуками. І стане для них нестерпно важким. Позбавте юну Незалежність тих тягарів, які випали на Вашу долю.
Сьогодні ті самі паразити, які й затягнули Україну в трясовину безвладдя і безладу, наввипередки обіцяють навести порядок. І як завжди лукавлять. Тому шлях на вісімнадцятому році Незалежності для нас – єдиний:
Очистимо владу – порядок буде!
Хай живе Незалежність!
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
