Хто ще захистить Твої права у місцевих радах?
УКРАЇНКО! УКРАЇНЦЮ!
Ти читаєш цю відозву – отже Тебе, як громадянина, цікавить політичне становище у державі. Тебе турбує майбутнє України, майбутнє таких людей, як Ти, майбутнє дітей і онуків. Очевидно, Ти розумієш, наскільки важливі й складні вибори чекають нас 31 жовтня. Яка місцева влада прийде вже завтра?
ПРАВДА В ТОМУ, що нині кується доля не тільки Твого міста чи села. Ти бачив, як Янукович, щойно вхопивши президентську булаву, миттєво підім'яв під себе усі гілки центральної влади. Чому цей "бліцкриг" дався йому так легко? Тільки тому, що усі ворота перед ним запобігливо відчиняли натовпи зрадників із так званої "парламентської опозиції". І це – гірка правда. Отож, зосталась остання твердиня народовладдя, яка бодай потенційно здатна чинити опір узурпаторам. Це – місцеве самоврядування. Тому, щойно окопавшись на Печерських пагорбах, червоно-синя навала поперла на вирішальний приступ.
Хіба сліпий не бачить, що може творитися далі, якщо режим Януковича так само легко підімне ще й місцеві ради. Абсолютна влада розв'яже самодурам руки. Їхнє свавілля стане безмірним. Вони вже сплять і бачать, що до повного, тотального всевладдя над Україною – один крок. А що буває, коли загарбник бере приступом останню твердиню? Правильно – віддає землі на розграбування своїм ордам.
На ділі, пограбують кожну родину. Ціни на газ, світло, їжу будуть рости й рости. Ухвалять рабський Трудовий і здирницький Податковий Кодекси. Перший, по суті, – нове колгоспне рабство, за яким українця змусять працювати по 12 годин на добу за шматок хліба. Другий – новітнє розкуркулення на користь олігархічних кланів та на утримання вельможного чиновництва. Платитимеш і "подимне", і "подушне". Скажімо, бабцю, що продає на базарі сир, молоко, вирощену власними руками городину, обкладуть такими ж податками, як гіпермаркет, власником якого є якийсь депутат-олігарх. Така ж доля чекає усіх дрібних та середніх підприємців – від таксистів і торгівців уживаним одягом до власників підприємств. Пенсійний вік піднімуть, зате декретну відпустку вже не будуть рахувати у стаж роботи... Особливо загостриться русифікація та утиски прав українців. Російську мову зроблять державною. Нашу історію вже кроять під московський аршин, а завтра у школах всякі табачніки насильно начинятимуть голови наших дітей московською половою.
Це – не страшний сон. Ці та інші "покращення життя вже сьогодні" – давно намічено. Провладна більшість у парламенті чекає лише завершення виборів, аби ухвалити драконівські закони.
Найприкріше, якщо вся ця сваволя буде освячена "демократичним вибором". Тоді влада скаже, що це народ їй довірив "будувати нову країну". І "світове співтовариство", під оплески Москви, ледь скривившись, ковтне цей "вибір".
Чи можна усе це спинити? Так. Не такий чорт страшний, як його малюють. Адже цей режим постав і держиться лише на зраді, страхові, підкупі. А такий ґрунт – вельми хисткий. Тепер з'ясуймо, хто і як здатний його похитнути.
Китайський стратег і мислитель Сунь Цзи казав: "Коли ти знаєш себе і знаєш ворога, то бийся хоч сто разів – ти в безпеці; коли ти знаєш себе, але не знаєш ворога, то маєш лише пів-шансу на перемогу; але коли ти не знаєш ані себе, ані ворога, то раз по раз терпітимеш поразки". Сьогодні по один бік барикад – українська нація, по другий – промосковський комуно-олігархічний режим. Отож, зрозуміймо, які наші сили, а які умисли й можливості супротивника.
ХТО ЗАХИСТИТЬ ТВОЇ ПРАВА?
Точніше, ХТО ЩЕ захистить Твої права? Хто, крім "Свободи"? Цілком очевидно, що сьогодні саме так стоїть питання.
Бачиш сам, що у таборі "демократів" – повна розруха і деморалізація. Ще вчора потужні "мегаблоки", яким довірили голоси мільйони людей, валяться буквально на очах. Вони відразу затріщали по швах, як тільки бездарно втратили владу, під першим натиском нових повелителів. Завдяки внутрішнім розколам та зграям пристосуванців, цілі місцеві організації "демократичних сил" опиняються під контролем Партії регіонів. Натомість, перед самими виборами, звідки не візьмись, вигулькують якісь давно забуті, або й взагалі незнані проекти – також не ясно, чиї.
Хто з них є в силі встояти перед зрадою, страхом, підкупом? Як вони захистять права таких людей, як Ти, коли не в змозі зробити лад у власних лавах?
Як бачиш, залишається єдина надія українців – Всеукраїнське об'єднання "Свобода". І є вагомі підстави її підтримати.
1. "Свобода" – вірна. Факт той, що тепер тільки серед депутатів від "Свободи" немає жодного зрадника, жодної так званої "тушки". Хтось скаже, що у "Свободи" просто ще мало депутатів і, начебто, тому наразі немає зрад. Що ж, саме час обрати більше, аби ще раз пересвідчитися. Але правда в тому, що у Тернопільській облраді, де наше об'єднання має найбільшу фракцію, перебіжчиків є вже багато. Тільки всі вони – з інших фракцій. І жодного – від "Свободи". А коли стоїть питання про недовіру губернаторові Януковича, – чомусь голосує лише наша фракція. Як бачиш, тільки "Свобода" здатна ґарантувати: Твій голос не пропаде, його не продадуть. На відміну від тих, які вже не раз дурили і зраджували своїх виборців.
2. "Свобода" – жива і дієва. Сьогодні вона об'єднує тисячі учасників і ще більше прихильників по всій Україні. На відміну від бутафорних проектів "під лідера", де члени з'являються хіба під вибори (і то – лише в списках), а агітаторів просто наймають. У наших лавах – різні люди: юристи, економісти, вчителі, лікарі, підприємці, студенти, пенсіонери... Сотні професорів та кандидатів наук. Серед нас – такі ж, як і Ти, свідомі українці, плоть від плоті і кров від крові народу. Вони ідуть до об'єднання не задля зиску, а через свої переконання. Адже "Свобода" не обіцяє їм жодних вигод, окрім опозиційної боротьби. Проте вона не раз довела, що, у разі потреби, виведе на вулиці десятки тисяч прихильників. І на відміну від усяких інших політичних сил – не за гроші.
3. "Свобода" – надійна. Вона виникла не вчора і завтра не збирається зникати. Поки вона ставала на ноги, плодилися і щезали з політичного обрію розмаїті "озимі", "віча", "самооборони", "фронти" та інші одноденки, назви яких Ти, либонь, вже й не пам'ятаєш. Натомість, Ти бачиш, що "Свобода" – не тимчасовий проект. І навіть ці місцеві перегони "Свобода" розглядає лише як чергову сходинку. Наступний крок – перша в історії незалежної України фракція націоналістів у Верховній Раді. Тепер же "Свобода" іде в місцеві ради, аби показати суспільству такий потрібний сьогодні приклад. Приклад чесної політики. Тому обираючи "Свободу", Ти надійно вкладаєш свій голос у майбутнє.
4. "Свобода" на ділі захищає права українців. Ми не обіцяємо ні "манни небесної" для кожного, ні "раю на землі" в окремо взятій області. Натомість ми ґарантуємо тільки одне – чесно відстоювати інтереси громади, захищати соціальні та національні права українців. І наші виборці бачать: "Свобода" – завжди на їхній стороні. Чи то йдеться про свавілля можновладців, чи про нищення екології, чи про утиски соціальних і національних прав – першими на захист українців виходять націоналісти. Часто свободівці є єдиними, хто стає на заваді рейдерським атакам, "дерибану" землі, розкраданню громадського майна тощо. Навіть там, де об'єднання не має ще жодного депутата. Чіткий приклад: саме "Свобода" не дала "зам'яти" справу Лозінського (інші або мовчали, або й покривали – кругова порука). Якби не кіровоградська "Свобода", нардеп, який полював на людей, досі сидів би в парламенті... Подумай, до кого ще звернешся Ти у скрутну хвилину?
ЧОМУ РЕЖИМ ЯНУКОВИЧА НАСТУПАЄ ТРЬОМА КОЛОНАМИ?
Тепер про супротивників, які ідуть на штурм місцевих рад.
Попереду, озброєна важким адмінресурсом, під відкритим забралом суне Партія регіонів. Та всі останні дослідження кажуть, що сили її швидко тануть. Від президентських виборів підтримка Януковича і ПР вже встигла обвалитися буквально на чверть! Тому єдина їхня надія – фальсифікації та підкуп. Щоб не дати їм суттєво викривити результат, кожен свідомий українець має просто прийти і проголосувати. "Свобода" ж зробить усе можливе, аби зберегти Твій голос. Будь також готовим відстояти свій вибір на масових акціях громадської непокори.
Другою колоною режиму Януковича йдуть його сателіти – союзники по парламентській коаліції та учасники уряду Азарова-Тігіпка. Вони теж відомі. Це – Компартія Симоненка, "Народна партія" Литвина, Соцпартія та "Сильна Україна". Керівники останніх двох – В. Цушко і С. Тігіпко – мають посади міністра і віце-прем'єр-міністра відповідно. Вони послідовно підтримують усі антиукраїнські рішення та дії Азарова і Януковича. Підфарбувавши губи дорогим піаром, ці "нормальні" і "сильні" силкуються заморочити людям голови і підгребти їхні голоси. Зрозуміло, що жоден голос українців не повинен впасти у скриньку кандидатів від цих сил.
Якщо твердиню годі взяти приступом, то її беруть підступом. Цілком очевидно, що режим Януковича, навіть разом із союзниками, відкритою атакою підкорити суспільство не в силі. Саме тому вони завчасно заготували у наших тилах ще й третю колону – диверсійну. І вона якраз – найпідліша.
Отож, третьою колоною повзуть кандидати деяких так званих "демократичних сил" – майбутні "тушки", які, вже у місцевих радах, перейдуть на сторону влади. На сьогодні у 15 обласних радах України "демократи" мають більшість. Однак окрім Тернопільської облради, яка відкрито протистоїть антиукраїнським діям режиму Януковича, у більшості обласних рад "демократи" вже тепер або відверто стали "тушками", або тихо підтримують усі рішення влади. Ці "фарбовані лиси" і "вовки в овечих шкурах" підривають сили народу зсередини. Подібно до сотника Носа, що відкрив перед Петром І ворота Батурина і призвів до того, що все населення козацької столиці було вирізано, "тушки" своєю зрадою кидають Україну у нове рабство. Ясно як день, що тим партіям чи кандидатам, які не раз виявляли здібність до зрад, свій голос довіряти не можна.
Тепер Ти знаєш і свої сили, і наміри противника. Ти маєш змогу захистити себе і спинити навалу.
Пам'ятай! Твій голос – Твоя зброя.
Прийди і обери свою Свободу!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
