Торгівля землею – це продаж України вроздріб
Торгувати землею – те саме, що продавати матір. Дозвіл торгувати землею – це пряме оголошення війни всій нації. Купівля землі іноземцями – це анексія.
Голод не обирає між селянином та мешканцем міста. Цього року гречка зникла не лише з комор селян-гречкосіїв, але й з полиць міських гіпермаркетів. Споконвічну їжу українця – гречку – влада підмінила неїстівним кормовим китайським продуктом. Наступного року з комор українських селян та полиць магазинів може зникнути не тільки гречка. Українську пшеницю, олію, картоплю, цукор вивезуть за кордон. У кращому випадку нам залишиться "мівіна" та інші ерзац-харчі, зокрема, й генетично модифіковані, у гіршому – голод. На жаль, це не фантазія на тему Апокаліпсису, це реальне майбутнє, до якого штовхає Україну чинний режим.
Для всіх очевидно: Банкова взяла курс на запровадження з 1 січня 2012 року ринку землі. Як повідомила на Міжнародній економічній конференції "Український саміт" заступник глави Адміністрації Президента І.Акімова, режим Януковича планує не лише дозволити торгівлю землею, але й надасть право продавати землю іноземним громадянам. Це й не дивно – маніакальна ідея торгувати землею об'єднує майже всі провладні політичні сили. Кожна партія, пов'язана з кримінально-олігархічною системою, має у своїй програмі пункт про ринок землі. Це індикатор, що вказує на їхню антиукраїнську сутність.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що такі дії чинної влади є диверсією проти української Нації, проти її майбутнього, міною під українську державу.
Після злочинної "прихватизації", коли стратегічні підприємства України опинилися в руках олігархів неукраїнського походження або у власності іноземного капіталу, земля залишається останнім стратегічним ресурсом української Нації.
Українська земля – це не просто засіб, з якого можна мати прибуток, це, в першу чергу, природний життєвий простір. Колиска української Нації, де вона жила зроду-віку, живе і, зрештою, де їй ще жити в майбутньому (Немає другої Вкраїни, немає другого Дніпра, як сказав Шевченко). Земля – як повітря, вода, сонце. Її можна розглядати тільки як загальнонаціональну власність. А загальнонаціональною власністю може розпоряджатися тільки держава. Землю можна передавати у довгострокове володіння виключно українським громадянам із правом родинного успадкування та застереженням щодо неприпустимості погіршення якості землі та її родючості.
Сьогодні в Україні формується олігархічна диктатура, не пов'язана ні етнічно, ні соціально з українською Нацією. Олігархам вже мало награбованих в українців мільярдів. Вони тягнуть свої руки до святого – до землі, за яку проливали кров наші діди-прадіди. Мета очевидна – глобальний ґешефт з українською землею. Виручені від цієї афери кошти осядуть в іноземних банках, як, зрештою, в іноземних державах навчаються, відпочивають, живуть діти олігархів і де планують осісти самі багатії.
"Свобода" категорично відкидає побрехеньки, що торгівля землею – це начебто єдиний спосіб відродити сільськогосподарське виробництво та зробити його рентабельним. Уже цього року в Україні чи не половину списку скоробагатьків становлять аграрні барони та латифундисти. Парадоксально, але саме тоді, коли в Україні з'явилися пташині, олійні, яйцеві та зернові мільярдери, українці відчули гостру нестачу та недоступність елементарних продуктів – гречки, хліба, якісного молока та м'яса. Українці за крок від голоду на землі, яка приносить мільярдні статки її незаконним власникам.
Олігархічні клани в обхід закону, на основі довгострокових договорів оренди земельних паїв, вже створили колосальні – по 100-300 тисяч гектарів – латифундії. Але все це чиниться незаконно. Поки що. Аби олігархи могли легалізувати вже вкрадену в українців землю і перепродати її втридорога будь-кому за межами Україні – транснаціональним корпораціям, китайцям, арабським шейхам, ісламським фундаменталістам чи єрусалимським козакам – їм залишилося тільки дозволити торгівлю землею. Хоча б на ОДИН день. Часу на "легалізацію" вистачить. А навіть якщо й забракне – в українських "правових" реаліях завжди можна все "дооформити" заднім числом.
І тоді ми – українці – враз опинимося, як писав Шевченко, "на нашій, не своїй землі".
Протягом усіх років Незалежності нам настирливо нав'язують запровадження ринку землі. Лише досі не сміли. Розуміли, що це спричинить народне повстання.
Проте нинішня влада, як з цепу зірвалася, максимально, щосили пришвидшує цей процес. Усі державні установи отримали прямі вказівки підготовити ґрунт для створення ринку землі ще минулої весни з конкретними датами і етапами. Уряд вніс пакет першочергових законів, керована олігархами більшість "провалила" голосування щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тобто землю можуть продати після 1 січня 2011 року.
Вони дуже поспішають. У цій спецоперації їм потрібен бліцкриг – приголомшити Націю і обібрати, не давши отямитися. Вони розуміють, що рано чи пізно цей брутальний грабунок усього народу викличе грандіозний соціальний вибух. Некерований і безпощадний. Новітню Коліївщину. І підтримки всередині країни цій владі не буде. Сценарій розколу України не спрацює. Бо Схід України все більше не з ними. Тому, очевидно, й пропонують долучити іноземців до грабунку українців. За потреби за іноземців вступляться "миротворці" – захищати "священне право приватної власності". Саме як запрошення до анексії можна трактувати заяву заступника глави Адміністрації Президента І.Акімової про плани влади дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянам.
Якщо роздивитися довкола, то на планеті нині голодують більше 1 мільярда осіб. Це як 22 України. Масштабна ерозія ґрунтів, глобальні зміни клімату, зниження врожайності сільськогосподарських культур, різкий приріст населення в країнах третього світу призвели до стрімкого здорожчання продовольства в світі (за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН – ФАО індекс світових цін на продовольство зростає щомісяця майже на 3%).
Загострюється енергетична криза. Це змушує людство відводити все більше й більше землі під так звані енергетичні культури з метою отримання пального. Отож, дорогі українці, на землю ваших предків вже тепер вишикувалася довга черга. І той, хто володітиме землею – отримає небачені надприбутки. Тим часом торгівлю рідною землею олігархи нав'язують як "прогресивну" ідею. Але це велика брехня. Насправді провідні держави світу – США, Франція, Китай, Голландія, скандинавські країни – відмовляються від моделі земельних відносин з приватною власністю. Навпаки, вони викуповують землю у власників і передають її землекористувачам з обов'язковою платою земельної ренти державі.
Вільна земля в сьогоднішньому світі – ласий шмат. Транснаціональні компанії полюють на неї. Наприклад, саудійці вже придбали 700 тисяч гектарів землі у найбідніших країнах, таких як Сенегал і Малі. Китайці придбали приблизно 3 мільйони гектарів землі в Конго. Вирощуватимуть олійні пальми. Приватні інвестори з ОАЕ купили 465 тисяч гектарів землі на Мадагаскарі.
Але сьогодні погляди так званих міжнародних інвесторів спрямовано на Україну. Вони розглядають нас як відсталу третьосортну сировинну країну. Для нас вже написали сценарій. Самодостатньому українцеві місця там немає! Українцеві відведено роль хіба що кріпака. Саме тому запровадження ринку землі – це оголошення війни українській Нації.
"Свобода" категорично проти торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Ми вже ухвалили відповідні заяви в тих органах місцевого самоврядування, де "Свобода" має більшість. Наша політична сила ініціюватиме референдум щодо неприпустимості торгівлі землею та звертатиметься до Нації, щоби всіма способами боронити свої права на рідну землю. "Свобода" пропонує політичним силам, що декларують захист української Нації і держави, прямо заявити про категоричну неприпустимість торгівлі українською землею, внести відповідні зміни у свої політичні програми та долучитися до активної роз'яснювальної роботи серед українців.
Антиукраїнська влада веде Україну до Голодомору. Всі мають пам'ятати – голод не вибирає, чи ви мешкаєте у селі, чи в місті. Цей диявольський план потрібно зламати. Усвідомлюємо, що нинішня влада розуміє лише мову сили та ультиматумів. Тому роз'яснюймо українцям згубні плани олігархічної влади. Створюймо ініціативні групи. Готуймо референдум. Піднімаймо людей.
Пам'ятаймо: нам, українцям, оголосили війну. Ми зобов'язані цю агресію відбити і не дозволити анексувати Україну та повторити сценарій 1932-1933 років. Навіть якщо для цього доведеться вдатися до Коліївщини.
Довідка. ВО "Свобода" у "Програмі захисту українців" послідовно відстоює наступне:
Ухвалити закон про державний Земельний кадастр України. Провести повну інвентаризацію земельних ділянок.
Заборонити в Україні продаж землі сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання землі за нецільовим призначенням чи в разі погіршення її продуктивності.
Дозволити особам, які в законний спосіб набули право власності на сільськогосподарські угіддя (під час розпаювання), продавати ці земельні наділи лише державі. Не визнавати право власності на сільськогосподарські угіддя, набуте в результаті боргових розписок.
Зобов'язати громадян, які бажають набути у користування землю сільськогосподарського призначення у розмірі, більшому, ніж середній розмір селянського земельного паю, скласти кваліфікаційний іспит.
Дозволити право власності на землю лише на присадибні земельні ділянки та ті, що перебувають під житловими будинками та іншою нерухомістю.
Заборонити зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, за винятком державних потреб. Повертати до державної власності землі, що не використовуються за цільовим призначенням. Створити відділ внутрішнього розслідування у Державному комітеті земельних ресурсів України.
Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
Детальніше на: http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/prohrama/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
