24 жовтня 2014, 17:02

Відрізнити зерно від полови

Звернення до українців напередодні виборів

На цих виборах українцям справді непросто зробити вибір: надто багато "старих" і "нових" кандидатів і партій, які оголосили себе речниками вимог Майдану і Революції Гідності.

Вибір значно спрощується, коли перевірити цих кандидатів за двома критеріями: 1) послідовність політичної позиції, 2) підкріпленість заяв реальними діями.

Досить згадати, де вони були і що робили один, чотири і навіть 23 роки тому. Далеко не всі кандидати і партії, які сьогодні підняли на свої прапори гасла Майдану, зможуть пройти таку перевірку. А "Свобода" – зможе.

Достатньо розглянути кілька принципових для розвитку України питань.

1. Люстрація. Через півроку після Революції гідності парламент нарешті проголосував за люстрацію, а ще рік тому це була політична вимога тільки ВО "Свобода". Це наша послідовна позиція з 1991 року. Ще 2005 року я вперше вніс відповідний законопроект на розгляд парламенту. До Революції гідності люстрацію не підтримували навіть наші союзники з опозиції до режиму Януковича. Сьогодні ж за люстрацію – всі, але на посади продовжують призначати колишніх "регіоналів". Ба більше, їм дають зелене світло в мажоритарних округах.

2. Протидія режиму Януковича. Сьогодні, як то кажуть, усі стояли на Майдані. А що було кілька років до того? Хтось був міністром в уряді Азарова-Януковича, хтось ще 2008 року створював із Януковичем ширку, хтось 2010 році голосував за закони, які закріплювали диктатуру Януковича, а хтось із "регіоналами" "пиляв" держбюджет на Євро-2012. Але не "Свобода". Наші хлопці були першими політв'язнями режиму Януковича ще тоді, коли інші обслуговували його інтереси.

3. Опір російській агресії. Нині партії змагаються в антиросійській риториці та в ініціативах за вступ до НАТО. А ще кілька років тому ніхто не хотів чути наших попереджень про російську загрозу. Хтось за часів "помаранчевого" президента блокував вступ України в НАТО, хтось на посаді міністра оборони прикривав роззброєння української армії. Це сьогодні вимога 5% ВВП на національну оборону вписана в програму Президента, а до того 10 років поспіль – це виключно позиція ВО "Свобода".

4. Ліквідація олігархічної системи. З часів "України без Кучми" ця тема не сходить із порядку денного. Але очевидно, що її використовують самі ж олігархи у міжусобицях. І на цих виборах найголосніше "бий олігархів" кричать ті політики, які повністю перебувають під їхнім контролем. "Свобода" ж робить конкретні речі. Ми – єдина фракція, яка внесла в парламент пакет антиолігархічних законів, що ліквідовують монополію олігархів в економіці, політиці та в мас-медіа, усувають офшорні схеми та запроваджують прогресивне оподаткування.

5. Національна ідентичність. Після російської агресії більшість політиків нарешті збагнуло, що український патріотизм – це основа Незалежності. А ще кілька років тому навіть так звані "помаранчеві" звинувачували "Свободу" в тому, що, вимагаючи визнання Героїв УПА або захищаючи українську мову, ми розколюємо єдину Україну. Так от, Україна розкололася там, де українську ідентичність було повністю знищено. Сьогодні всі визнають, що демонтаж пам'ятників Лєніну – це історична необхідність, а ще в січні цього року публічно засуджували "Свободу" за повалення ідола на Бесарабці. А саме з цього почався "лєнінопад" по всій Україні.

6. Голосування в парламенті. Цей парламент не ухвалив багатьох важливих законів, чого вимагав Майдан і що обіцяли опозиційні партії, йдучи на вибори два роки тому. Так і не ухвалено закони про відкриті виборчі списки, про відкритість реєстрів власності, про захист інформаційного простору. На жаль, але фактом є те, що це сталося через відсутність одностайного голосування депутатів із партій Майдану. Однак фракція ВО "Свобода" єдина з парламенту повним складом, 100% голосувала за усі важливі для країни закони (за даними Центру політичних студій і аналітики, ГО "Всеукраїнська люстрація", проекту "Хто є хто в Україні").

Відрізнити справжнє від фальшивого – ось головний виклик, який стоїть перед українцями на цих виборах.

Ми завжди були справжніми і такими будемо надалі.

Сподіваюся, що люди зможуть відрізнити зерно від полови, і проголосують за "Свободу".

Треба більше рішучих голосів!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...

Вагнергейт: скандал з Єрмаком та Зеленським

Журналісти із Bellingcat опублікували першу частину свого розслідування. І воно миттю стало топ-темою всіх українських ЗМІ. З'явилися тисячі коментарів – і від аналітиків, і від політиків, і від свідомих громадян...

Бандера – наш Герой! Покрова – наше свято!

14 жовтня – День створення Української Повстанської Армії. Про УПА я знаю не з підручників. Рідний брат моєї бабусі – лікар-хірург Петро Скобельський – боровся за Незалежність у лавах УПА...