11 липня 2019, 12:41

Чи дочекаємось реакції влади на чергову провокацію московитів?

Московія вчергове вдалася до провокації, а Президент Зеленський вчергове засвідчив повну байдужість і некомпетентність у питаннях державної безпеки.

Учора корабель Чорноморського флоту РФ зайшов у зону Чорного моря поблизу Одеси, де в межах військово-морських навчань Україна-НАТО відбувалися артилерійські стрільби. Усіх мореплавців заздалегідь попередили, що район закрито. Але московити знехтували повідомленням. Очевидно, свідомо. Вони хотіли розв'язати конфлікт з учасниками навчання, залякати інші причорноморські держави, а також продемонструвати, що готові посилювати активність свого флоту в цьому регіоні, щоби у перспективі встановити торгівельну блокаду українських портів.

Дзвінок тривожний. І держава зобов'язана була зреагувати на нього негайно. І не зреагувала. Бо Верховний Головнокомандувач у цей час влаштовував базарні скандали в містечку під Києвом...

А де скликання РНБО та Генерального штабу? Де дипломатичні ноти на адресу Москви? Якою буде морська політика України? Президент узагалі в курсі, що означає це словосполучення? Бо піар на полонених моряках – це одне, а пропозиція комплексної програми захисту в Керченській протоці, на Азовському та Чорному морях – зовсім інше. Без вагомої морської та ракетно-повітряної складової Збройних Сил Московію не переможеш, а Донбас із Кримом не повернеш.

Тому вимагаю від Президента реакції. Вимагаю продемонструвати суспільству стратегію розвитку Військово-морських Сил. Якщо надто важко – залучайте спеціалістів. І вчіться. Читайте свободівську Програму захисту українців. Чіткі рецепти розвитку ВМС там розписано до деталей. Допетрають навіть чайники. Із москвомовними включно.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ось така "правда" білого орла...

Оскільки я є діючим військовим і не маю права давати політичні оцінки тим чи іншим подіям, однак, зважаючи на значний резонанс, все ж мушу відреагувати на наростаючу істерію навколо "білого орла" серією історичних дописів про звірства польської армії крайової проти мирного українського населення...

БІЛИЙ ОРЕЛ ЗАЮШЕНИЙ НЕВИННОЮ УКРАЇНСЬКОЮ КРОВ'Ю: Сагринь. Ми НЕ забули!

Поки ми понуро чи толерантно мовчимо, нас звинувачують і топчуть нашу національну памʼять. Чи є пояснення, хто і за що безжально закатував на своїй землі сотні українських жінок, дітей і людей похилого віку в Сагрині? Сагринь – нині село в Люблінському воєводстві Польщі...

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...