16 жовтня 2020, 04:45

Доля Нацбанку та гривні: НБУ та МВФ проти Офісу президента та Коломойського

Сьогодні може вирішитися майбутнє української фінансової системи.

І не на нашу користь. Принаймні, якщо ви, шановний читач, отримуєте зарплатню в гривнях.

Що відбувається?

Відбувається довге протистояння. З одного боку – нетривкий союз Офісу президента, Коломойського та залежних від останнього представників Ради Національного банку України. З іншого боку – керівництво Національного банку.

Чому це важливо?

Тому що від цього прямо залежить доля українського бюджету, фінансової та банківської системи, а також, як не дивно, української зовнішньої політики.

Які інтереси у сторін?

Сторона Ігоря Коломойського (що включає не тільки його, а його впливових партнерів – Боголюбова та братів Суркісів) зацікавлена у контролі над НБУ, а також над вже державним Приватбанком. Бо саме державний Приватбанк та НБУ протистоять йому у судах, в тому числі міжнародних, у справах про вимивання грошей з Привату перед його націоналізацією. Через ці справи він у розшуку ФБР, під слідством у Великій Британії та змушений був полишити своє давнє місце проживання в Швейцарії, а згодом і в Ізраїлі, щоб повернутися до України. Він зацікавлений як в розвалі цих справ, так і в особистій помсті низці чиновників та екс-чиновників Нацбанку.

Сторона Офісу президента зацікавлена в контролі над ключовим фінансовим регулятором країни. В першу чергу – задля можливості покривати бюджетний дефіцит випуском гривні, а також для можливості керувати кредитуванням.

З іншого боку – сторона МВФ та команди Національного банку – точніше, того, що залишилося від команди попереднього очільника установи, Якова Смолія. Останні зацікавлені в збереженні незалежності регулятора та утриманні макрофінансової стабільності. І не зацікавлені ані здаватися Коломойському, ані брати участь в малограмотних авантюрах колишніх продюсерів гумористичних шоу.

Переламним моментом протистояння стала відставка голови НБУ Смолія. Останній пішов під політичним тиском – після особистої розмови з президентом. На той момент команда влади не соромилася визнавати, що такий тиск є – президент прямо обіцяв "дожати" банківську систему до стану покірності.

Сором'язливість прийшла пізніше – після розмови з представниками Міжнародного валютного фонду та іншими закордонними кредиторами, включно із посольствами ЄС та США. Там президенту, як ще не дуже досвіченому політику, ввічливо пояснили, що контроль політиків над банківською системою – це не те, чим варто пишатися. А також те, що незалежність банківської системи загалом і Нацбанку як регулятора зокрема – одне з великих досягнень України минулого часу. І спроба його "відкотити" буде мати наслідком припинення кредитування України міжнародними донорами – просто тому, що вони не будуть впевнені, що ці кредити не підуть на виконання політичних авантюр чи договорняків із олігархами.

Тоді команда президента опинилася у "віделці". Ініціювавши заміну старої команди Нацбанку, вони не змогли довести її до кінця – західні партнери прямо пов'язали подальше кредитування із збереженням команди Смолія, навіть після його уходу та приходу на його місце нового керівника, Кирила Шевченка.

Допомогло те, що Рада НБУ – наглядовий огляд Нацбанку – знаходиться під частковим оперативним контролем групи Коломойського. Деякі члени команди Смолія пішли на пониження із ліквідацією посад. Але залишалися два заступники – Сологуб та Рожкова. Нещодавно Рада НБУ оголосила їм обом догану та недовіру через їхні коментарі пресі, зокрема часопису Kyiv Post. Це – формальна причина їх прибрати.

Але як?

За даними "Нового времени. Бизнес", які підтверджуються і джерелами автора цих рядків, схема була обрана феєрична за своєю нахабністю. І дуже примітивна: Рада НБУ викидає Рожкову та Сологуба. Публічний рознос має відбутися просто сьогодні або найближчими днями. Після чого Офіс президента влаштовує демонстративний рознос голові Ради – Богдану Данилішину. Мовляв, шановні західні партнери, це не ми. Це все він. Рада НБУ взагалі незалежний орган, ми й не знали, що так може трапитися. Вибачте. Дайте грошей, буржуїни.

Схема, що могла б спрацювати у якомусь творі для не дуже прискіпливої аудиторії. Наприклад, у серіалі "Слуга народу". Схема, на яку у МВФ та Світовому банку просто покрутять пальцем у скроні та ввічливо попрощаються. Бо виправдання вже зовсім для слабких розумом.

Чим це нам загрожує?

Дефіцит бюджету – кількасот мільярдів гривень. Без західної макрофінансової допомоги залишається два варіанти. Або емісія (курс гривні виходить в космос), або східна макрофінансова допомога. І мова, на жаль, не про Китай з Японією.

Я переконаний: в Офісі президента впевнені, що проскочать. Там іраціональна віра у фарт та харизму лідера. Там були щиро здивовані, що не спрацювало з Путіним, який не піддався хлопчачому шарму "найвеличнішого лідера сучасності". Сподіваються, що піддасться МВФ, ВБ та посольства.

Але так не буде.

Пристібніть ремені.

powered by lun.ua

Україна помре без російської книги... або ні:)

"Украине предрекли смерть без книг на русском языке". Десь з такими заголовками вийшли учора числені російські медіа, починаючи від одної з найбільших інформаційних агенцій – РІА "Новости"...

Украина и МВФ: что мешает договориться

Еще один раунд переговоров украинского правительства и миссии МВФ закончился... неловкой тишиной. Никто не выходил с комментариями, не рапортовал о прогрессе, и самое главное – не сказал, когда же Украина получит очень нужный нашей стране транш макрофинансовой помощи, который должен был прийти еще в сентябре прошлого года...

Хорошая мина для МВФ

Есть плохая украинская традиция. Сводится она к тому, что международные партнеры и кредиторы воспринимаются чем-то среднем между лохом и любящей мамой...

Хто очолить посольство України в США?

- А губернатора нашего куда? - А мы его послом в Тунис отправим! - А почему в Тунис? - Ну а куда его девать-то? "День выборов" Нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував кандидатуру нового посла України в Сполучених Штатах...

Відповідь російській церкві

Кілька днів тому мене, мою політичну силу, Демократичну Сокиру, та нашу активність згадали неабиякі люди – Російська православна церква в Україні...

Поговоримо про самозахист. Поговоримо про зброю.

Давайте поговоримо про самозахист, цивільну зброю і збройне законодавство докладно. Я відчуваю, що нам треба. Треба нам тому, що у занадто багатьох наших співгромадян уявлення про самозахист, цивільну зброю та їх регулювання законами як в Україні, так і за її межами, гірше ніж просто ніяке – воно помилкове...