27 липня 2017, 17:46

Про тиранію

Наприкінці лютого цього року мій друг, професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер, видав книгу "Про тиранію: двадцять уроків з XX століття". В книзі, що і зараз є бестселером в Америці, викладені уроки минулого століття, багатого на автократичні режими.

На мою думку, саме сьогодні нам в Україні є сенс проговорити 5 уроків з цієї книги.

Думайте, про що ви говорите чи що повторюєте за іншими

Автократична влада часто намагається вводити громадян в стан колективного трансу, перетворюючи індивідуумів на натовп. Тирани постійно відволікають увагу населення, впроваджуючи свої ідеї з допомогою пропаганди та, в той самий час, приховують правду і факти, що підтверджують її. У Рея Бредбері в "451 градус за Фаренгейтом" пожежники спалюють книжки поки більшість населення дивиться інтерактивне телебачення. Джордж Оруел у "1984" описує, як влада Океанії через двостороннє ТБ може постійно доносити свій варіант правди, водночас здійснюючи нагляд за своїми громадянами. Реальність в багатьох країнах сучасного світу соціальних мереж, пост правди та інструментів big data набагато ближче до моделі "1984", ніж нам самим хотілося б у це вірити.

Відмовитись від фактів означає відмовитись від свободи. Залишайтеся здібними критично мислити.

Будьте соціально активні

В ХХ столітті всі тиранії були вкрай вороже налаштовані до неурядових організацій та здійснювали гоніння на них: комуністи їх повністю контролювали; офіційна доктрина фашизму Муссоліні вимагала підпорядкування таких організацій лінії партії.

Допомогайте благодійним організаціям, здавайте кров, беріть участь в краудсорсингових освітніх проектах, створюйте неурядові організації. Багато хто з нас може собі це дозволити. Та що є найбільш важливим – робіть це за власним рішенням, не по наказу згори. Оберіть те, що вам найближче. Не чекайте, що держава чи лідери зроблять це за вас. Тирани завжди захочуть відібрати можливість вибору – більше регуляції в кожному елементі економіки чи суспільного життя – будуть вказувати, що дивитись, як говорити і, навіть, як слухати. З вибором у суспільстві розвивається свобода.

Беріть участь в розслідуваннях

Чеський лідер Вацлав Гавел ще в 70-ті роки ХХ століття у своєму есе "Влада безсилих" закликав бути відповідальними за інформацію, яку ми самі передаємо іншим. Аналізуйте та проводьте розслідування самі. Пам'ятайте, що частина того, що є наразі в інтернеті – розміщено спеціально аби впливати на вас. В еру Фейсбука й Твітера кожен з нас є журналістом і якщо кожен витратить декілька хвилин на просту перевірку фактів – ми зробимо революцію, не виходячи на вулицю.

За можливості, намагайтеся допомогати групам журналістських розслідувань – люди, які критично ставляться до влади, допомагають будувати демократичне суспільство. Лідери, яким не подобаються журналістські розслідування – потенційні тирани.

Не йдіть на компроміс з професійною етикою

Якби лікарі не проводили операції без згоди пацієнтів, якби прокурори не переслідували людей без рішення суду, якби промисловці не використовували рабську працю, якби бюрократи відмовлялись підписувати купу супроводжуючих документів, світ міг би уникнути жахів нацизму ХХ століття.

За кожним тираном стоїть професійна команда, яка виконує усю брудну роботу. Подумайте, чи не є ви частиною такої команди вже просто сьогодні. У вас завжди є вибір – не йти за наказами, які крок за кроком перетворюють демократію на тиранію.

Будуйте та захищайте демократичні інститути

Без нашої підтримки вони впадуть під натиском авторитаризму. Саме демократичні інститути дозволяють нам не втратити свою порядність. Оберіть те, що ви можете захистити – районну газету, громадського активіста, важливий закон, волонтерську організацію – і захищайте: приходьте на публічні слухання, виходьте на демонстрації чи акції підтримки, здійснюйте тиск на владу. Помилково буде вважати, що правителі, які навіть прийшли до влади завдяки саме цим інститутам, не захочуть знищити їх, отримавши таку можливість. Вже не раз так робили. І зроблять ще. Просто для збереження влади.

Історія не повторюється лише для тих, хто готовий вчитися на її уроках. Завдяки Майдану та ціною великої кількості життів ми уникли тиранії. Тож давайте вчити уроки історії та більше не наступати на ті самі граблі. Пам'ятайте – більшість авторитарних лідерів стали такими через те, що народ це їм дозволив. Не стійте осторонь. І не здавайтесь на початку шляху.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

#ТриУмовиКандидату (вони не є достатніми, але точно є необхідними)

Мене часто питають, що я думаю про того чи іншого кандидата на посаду Президента України. Я вже казав, що не маю планів підтримувати жодного з них, але як свідомий громадянин, свій вибір обов'язково зроблю...

Коли настає час, країна знає скільки нас

5 років тому на Майдані розпочалась боротьба. Боротьба тих, хто був незгодний з цинічним свавіллям тодішньої влади. А далі було дуже багато всього...

"Потьомкінський" Антикорупційний суд

Якщо міжнародним експертам з бездоганною репутацією не дозволять відсіювати непрофесійних, корумпованих кандидатів до незалежного Антикорупційного суду, а їх буде, як завжди, "рятувати" наш ВККС, то змісту в його створенні немає...

Розмова про важливе

Хотів би поговорити з вами про важливі речі. Про те, що саме ми разом маємо зробити для того, щоби наша держава стала Україною нашої мрії...

Про тиранію

Наприкінці лютого цього року мій друг, професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер, видав книгу "Про тиранію: двадцять уроків з XX століття"...

Кожна хвилина нашого нормального життя

9 червня ми виступали в Лисичанську. Концерт справив на мене дуже сильне враження. І тут навіть слова зайві. Але поряд з концертом, в моїй пам'яті закарбувався ще один момент, здавалося б зовсім побутовий...