Дистанційна демократія від "Слуги народу".
Спроби влади скористатися боротьбою з коронавірусом для скорочення демократії тривають. Українці вже чули про такі "ефективні" пропозиції як введення надзвичайного стану з комендантською годиною, з реквізиціями і дозволами поліції вломлюватися в житло без рішення суду. Нещодавно дізналися, що боротьба з українськ культурою теж важливий противірусний засіб. Тому за один тиждень стали свідками двох спроб змінити мовне законодавство. А потім ще й почули пропозицію забрати кошти з фінансування культури.
Об'єктом нової атаки влади став парламент. Місце, де за твердженням президента Зеленського "поки що можливі дискусії". Напевно аби усунути оце неприємне владі "поки що" перший віце-спікер Руслан Стефанчук і його рідний брат депутат Микола Стефанчук зареєстрували законопроєкт N3250, яким пропонують під час карантину проводити засідання Ради та її комітетів у режимі відеоконференції. Намір ніби й правильний- шукають вихід із ситуації, коли вже кілька депутатів хворі на коронавірус.
Але відкриваємо текст і бачимо, що йдеться не просто про голосування на відстані. Автори проєкту пропонують, по суті, скасувати дію регламенту ВР для таких засідань. А скликати їх буде одноосібно спікер за зверненням президента або 150 депутатів. Тобто, самі "слуги", формуючи без жодної опозиції й без жодних погоджувальних рад порядок денний.
Проєкт передбачає не просто дозвіл на віддалену участь, а пряму заборону на участь депутатів у сесії вживу. Ще раз: приходить народний депутат в приміщення, де спікер і ще кілька людей проводять "засідання в режимі відеоконференції", а йому кажуть – а ти не маєш право бути на засіданні. Ну і що ти депутат? Запускаємо лише по одній людині від фракції. І в обговоренні може брати участь лише ця одна людина. Хоча нічого не заважало б депутатам обговорювати закони в режимі відеоконференції. Але функція кожного депутата за цим законом – лише засвітитися на 15 секунд в кадрі під час голосування і сказати, як ти голосуєш.
Процедура голосування в режимі відеоконференції розтягнута в часі і виписана так, що дозволяє владі тиснути на тих, хто проголосував "неправильно" чи не проголосував узагалі і до кінця процедури "загітувати" їх додати свої голоси.
А якщо хтось захоче дізнатися, які саме депутати "присутні" на такому засіданні, доведеться повірити на слово спікеру, який озвучує відповідну інформацію зі слів апарата Ради, який "триматиме зв'язок".
Такий формат засідання – впевнений крок в бік до функціонуючої в Росії "керованої демократії". У такий спосіб зручно протягувати будь-які рішення – від дефолту до капітуляції. І все виключно заради боротьби з епідемією.
Я не голосуватиму за цей закон і закликатиму інших народних обранців цього не робити. У цей важкий для держави момент усі (влада, опозиція, громадськість) маю спрямовувати свої зусилля на те, аби після подолання епідемії українці залишались здоровими, а Україна – демократичною.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
