15 вересня 2015, 19:00

Диагноз

Дмитрий Сторожук (депутат от НФ) на "Свободе слова" (ICTV) вчера объяснил, почему НФ не идет на местные выборы: 1). Чтобы избежать конкуренции между кандидатами все еще коалиции: БПП, НФ, "Самопомич", "Батькивщина"; эта конкуренция будет раскалывать коалицию, и даст преимущество на выборах Оппозиционному блоку; 2). Потому что Арсений Яценюк как лидер НФ решил сконцентрироваться на реформах, а не на выборах.

Думаю, Сторожук (деликатно промолчавший о низком рейтинге НФ и о том, что большая фракция в ВР сегодня фактически не соответствует политическому весу Яценюка) неосознанно сформулировал диагноз политико-партийной деятельности элит.

Получается, что: 1). Задекларированные общие позиции партий – это блеф; политические союзы носят исключительно тактический, а не стратегический характер; конкуренция между проектами со схожими декларируемыми платформами гораздо острее, чем с оппонентами; 2). Реформы и избирательный процесс никак не связаны между собой, это два прямо противоположных процесса.

То есть, партии – это просто вожди и списки, цель которых просто попасть во власть, неважно, какой ценой. Границы популизма – безграничны. Реформы и выборы – это антагонистичные типы деятельности, которые никак и ни каких стадиях не пересекаются друг с другом.

Задаю вопрос, который озвучивала и раньше: когда и что для этого нужно, чтобы у нас появились ответственные элиты и настоящие партии, понимающие под политической деятельностью замкнутый цикл: изучение настроений общества-формирование запроса на уровне интересов общества-переведение на политический уровень и уровень государственных задач-контроль за их выполнением-ответственность/отчет перед избирателями-доверие/недоверие со стороны общества на следующих выборах как результат.

В таких условиях, условиях ответственной конкуренции (перед обществом и страной) провластные партии и оппозиционные партии – это действительно мощный стимул для развития для всех.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...