13 лютого 2016, 23:36

Украинская realpolitik: борьба за полномочия вместо эффективной системы управления

Вслед за Арсением Яценюком, и Юлия Тимошенко озвучила тему необходимости перераспределения полномочий между президентом и премьером в сторону усиления одного из центров власти.

Стандартная схема – когда в условиях высокой конкуренции в качестве механизма преодоления политических конфликтов/кризисов/разных интересов политики предлагают изменения в Конституцию в вопросе формы правления. При этом у нас уже были все формы правления, и это не единственная гарантия и залог успешного развития страны. Сама по себе Конституция, равно как и форма правления, без других важнейших факторов, редко в каких странах являются источником порядка.

Для реального (а не на бумаге) существования разделения властей, описанного в Конституции, необходимо наличие ряда системообразующих факторов, таких как: зрелые политические элиты, настоящие партии, политическая культура, отделение власти от бизнеса, взаимосвязанность Конституции с разными законами и подзаконными актами. Эффективное управление – это умение работать в треугольнике "президент-премьер-правительство", а не техническая передача власти из одних рук в другие, как у нас часто политики это воспринимают.

Куда конструктивней, если бы правительство и парламент определились, в каком формате они работают – политического (квотного) принципа или технократического. И если бы разным ветвям власти удалось, наконец, выстроить эффективное сотрудничество, предполагающее понятную логику формирования, принятия и реализации тех или иных решений. То есть, действенную управленческую модель. Тогда появятся и общие и победы, и общие поражения, а политическая составляющая, по сравнению с государственной, будет хотя бы параллельной, а не единственной. Когда мы говорим о партиях, то какие там национальные интересы, если даже собственных, долгосрочных интересов нет, только здесь и сейчас, realpolitik.

Из-за такого упрощенного понимания управленческого механизма (технической передачи полномочий и концентрации в одном центре власти), многие политики, кстати, так поверхностно воспринимают и тему децентрализации. Исключительно в формате ослабления/усиления полномочий все в том же треугольнике "президент-правительство-парламент" (кто кого, типа, переиграет). Перераспределение полномочий между центром и регионами (необязательно в предложенном президентом варианте, а вообще) нужно потому, что в стране нет денег. И только большие (ударение на первом слоге) полномочия и, естественно, потенциально большие возможности (в том числе финансовые) могут стать стимулом для развития регионов, а, значит, и страны.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...