10 березня 2020, 22:50

Сам себе агрессор

Владимир Путин в одном из очередных эпизодов своего большого интервью накануне общенародного голосования за поправки в Конституцию в День рождения Владимира Ленина заявил, что Россия ответит любому, кто осмелится повторить нападение гитлеровской Германии на Советский Союз.

Дословно: "Советский Союз подвергся очень страшному, ужасному, непростительному нападению со стороны нацистской Германии, мы потеряли 27 млн человек. Нет ни одной страны мира, которая понесла бы такую утрату. И если кто-то посмеет сделать что-то подобное, мы повторим. Кто к нам с мечом придет, от меча и погибнет".

Так тут вообще-то другая трансформация произошла. Сама Россия добровольно, по своей же инициативе, перешла из статуса победителя во Второй мировой войне к статусу продолжателя агрессивной политики. Все эти разговоры про "Ялту-2" со стороны победителя в войне, стремящегося сломать поствоенную мировую систему, выглядят довольно странно. Как будто победитель как-то так распорядился своей победой в советский период, что стал проигравшим.

В этом смысле Путин бы лучше задался вопросом, кто и как – победители и проигравшие – распорядились победой и проигрышем. Тогда бы стало понятно, почему развалился СССР. И заодно – вопросом о неслучившихся трансформациях уже в современной РФ. Например, почему российская власть не воспользовалась в своё время высокими ценами на нефть для моденизации экономики.

Кстати, на эту тему, помню, Фонд Мазоха еще 8 мая 1995 года провел "почтовую акцию" – 5500 почтовых открыток с надписью "С Днем Победы, господин Мюллер!" были отправлены обладателям наиболее распространённой и знаковой немецкой фамилии, проживающим в Берлине.

А так да, "Великий медведь" может вырывать у себя клок за клоком шерсти, и при этом причитать, что кто-то собирается на него напасть.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...