16 березня 2024, 10:35

Дві сторони абсолютної влади (у контексті "виборів" у РФ)

Так звані "вибори" в Росії лише за назвою (а за фактом – прагнення влади продемонструвати потолок підтримки військового курсу), прогнозовано, продемонстрували абсолютизм чинного режиму. Ані конкурентів, ані ЗМІ, ані дискусії. Хіба що питання явки обговорюється як мета.

Проте авторитаризм і тотальний контроль мають і зворотний бік. Йогой прояв – питання часу. Влада, як відомо, це категорія, яка проявляється за наявності аудиторії. Грубо кажучи, влада розташована/проявляється по обидва боки взаємин – влада лідера над іншими та влада інших над лідером. Тобто реагування/фітбек як контрвлада.

Коли влада такого фітбеку не потребує (зручно, коли спочатку "консервативна більшість", а потім "глибинний народ" як запорука відсутності реакції, крім загальної згоди), і завдання полягає лише в тому, щоб пригнічувати і контролювати, цей підхід працює. Коли завдання виходять за цю рамку, щось може піти не так.

Авторитарні режими, побудовані на силі та пригніченні будь-якої конкуренції, ніколи не призводять до розвитку своїх держав. Вони навіть не ставлять такого завдання. Цей підхід, і я вже колись писала про це, добре описує термін Гавела "влада безвладних". Йдеться про те, що лише авторитарний стиль і механізми примусу при ірраціональних системах, де немає конкуренції і пригнічується ініціатива, ніколи не призведе до розвитку.

Путін утримує свій режим на "владі безвладних". Для утримання режиму цього, напевно, достатньо. Для інших завдань – ні. У цій війні, я в цьому переконана, переможе той, чий формат держави буде перспективнішим і прогресивнішим. Як би нам складно не було, в Україні, не дивлячись на слабкі інституціі, на рівні ініціативи працюють і пропозиції зверху (від влади/політиків), і пропозиції знизу (від суспільства). У Росії ж сама ініціатива нерідко карається.

Окремо про "вибори" на окупованих територіях. Те, що російська влада хоче показати як додаток до "легітимності" курсу війни (мовляв, і новоприєднані до РФ українські території "голосують"; а "голосувати" в Росії, як відомо, можна тільки за владу), навпаки, має стати її слабким, уразливим місцем. Тут немає жодних сумнівів щодо порушення всіх норм міжнародного права, та й у військових злочинах РФ щодо українських громадян (недавній звіт спеціальної комісії ООН про ситуацію на окупованих територіях якраз про це), а отже – вибори є нелегітимними (раз легальна, їхня юридична складова, була із явними порушеннями міжнародного права).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...