16 березня 2024, 10:35

Дві сторони абсолютної влади (у контексті "виборів" у РФ)

Так звані "вибори" в Росії лише за назвою (а за фактом – прагнення влади продемонструвати потолок підтримки військового курсу), прогнозовано, продемонстрували абсолютизм чинного режиму. Ані конкурентів, ані ЗМІ, ані дискусії. Хіба що питання явки обговорюється як мета.

Проте авторитаризм і тотальний контроль мають і зворотний бік. Йогой прояв – питання часу. Влада, як відомо, це категорія, яка проявляється за наявності аудиторії. Грубо кажучи, влада розташована/проявляється по обидва боки взаємин – влада лідера над іншими та влада інших над лідером. Тобто реагування/фітбек як контрвлада.

Коли влада такого фітбеку не потребує (зручно, коли спочатку "консервативна більшість", а потім "глибинний народ" як запорука відсутності реакції, крім загальної згоди), і завдання полягає лише в тому, щоб пригнічувати і контролювати, цей підхід працює. Коли завдання виходять за цю рамку, щось може піти не так.

Авторитарні режими, побудовані на силі та пригніченні будь-якої конкуренції, ніколи не призводять до розвитку своїх держав. Вони навіть не ставлять такого завдання. Цей підхід, і я вже колись писала про це, добре описує термін Гавела "влада безвладних". Йдеться про те, що лише авторитарний стиль і механізми примусу при ірраціональних системах, де немає конкуренції і пригнічується ініціатива, ніколи не призведе до розвитку.

Путін утримує свій режим на "владі безвладних". Для утримання режиму цього, напевно, достатньо. Для інших завдань – ні. У цій війні, я в цьому переконана, переможе той, чий формат держави буде перспективнішим і прогресивнішим. Як би нам складно не було, в Україні, не дивлячись на слабкі інституціі, на рівні ініціативи працюють і пропозиції зверху (від влади/політиків), і пропозиції знизу (від суспільства). У Росії ж сама ініціатива нерідко карається.

Окремо про "вибори" на окупованих територіях. Те, що російська влада хоче показати як додаток до "легітимності" курсу війни (мовляв, і новоприєднані до РФ українські території "голосують"; а "голосувати" в Росії, як відомо, можна тільки за владу), навпаки, має стати її слабким, уразливим місцем. Тут немає жодних сумнівів щодо порушення всіх норм міжнародного права, та й у військових злочинах РФ щодо українських громадян (недавній звіт спеціальної комісії ООН про ситуацію на окупованих територіях якраз про це), а отже – вибори є нелегітимними (раз легальна, їхня юридична складова, була із явними порушеннями міжнародного права).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...