Реформа адміністрування ПДВ: хто відповість за наслідки?

З 1 липня 2015 року, тобто вже завтра, в Україні, в єдиній країні світу, почне діяти система грошового забезпечення ПДВ, яка базується на електронному адмініструванні ПДВ. Економіка, яка вже другий рік стрімко падає отримує ще один суттєвий удар. Ще рік тому експертами Реанімаційного пакету реформ була розроблена автоматична система адміністрування ПДВ, яка усувала корупцію з боку податкових органів, спрощувала адміністрування, забезпечувала стабільне відшкодування ПДВ реальним експортерам, дозоляла ефективно боротися з податковими ямами та мала мінімальний негативний вплив на економіку. Проте влада обрала іншу систему, а саме грошове забезпечення податкових зобов'язань. Суть цих змін полягає в необхідності бізнесом щоденно при реалізації сплачувати ПДВ на спеціальний рахунок Державного казначейства. Запити від експертів щодо економічних наслідків такого кроку владою проігноровані. Також не було зроблено нічого щоб підготувати і роз'яснити бізнесу як діяти в нових умовах. Невизначеність – це найсприятливіше поле для нарахування необґрунтованих штрафів і корупції. Зважаючи на неготовність системи електронного адміністрування ПДВ до повноцінного впровадження з 1 липня 2015 року, експерти РПР закликають перенести строки запуску системи на 1 січня 2016 року. Пропозиції що необхідно зробити за цей період зазначено в кінці заяви.



ЗАЯВА

експертів Реанімаційного пакету реформ

щодо впровадження електронного адміністрування ПДВ

Проаналізувавши стан підготовки Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Державного казначейства та інших інституцій до впровадження повноцінної системи електронного адміністрування та запуску грошового забезпечення податкових зобов'язань, ми дійшли до висновку, що на сьогоднішній день запуск електронного адміністрування ПДВ не в тестовому режимі призведе до значного погіршення умов ведення бізнесу, суттєвого ускладнення адміністрування, спровокує технічні проблеми, призведе до нарахування необґрунтованих штрафних санкцій, додаткових витрат у платників податку, замороження оборотних коштів, що відповідно спровокує ще більше падіння ВВП, а також породжує нові корупційні ризики з боку фіскальних органів. Сукупність проблем що досі не вирішені можна згрупувати за наступними групами: організаційні, методологічні, правові, економічні, технічні проблеми і корупційні ризики.

Організаційні проблеми:

- Державна фіскальна служба не створила для платників податків необхідний сервіс, який би дозволив реєструвати податкові накладні напряму без приватних посередників, не запустив Електронний кабінет платника податків, не створив відповідний сервіс оперативного (он-лайн) отримування інформації про суму, на яку платник податку може виписувати податкові накладні;

- на ринку реєстрації податкових накладних фактично створена штучна монополія компанією MeDoc, яка шляхом обмеження обміну інформацією з іншими компаніями що надають відповідний сервіс, блокує створення конкурентного середовища;

- Державна фіскальна служба не підготувала достатньо методичних роз'яснень та консультацій, які би дозволили доброчесному платнику податків безпомилково здійснювати і відображати в електронному реєстрі всі передбачені чинним законодавством операції, що оподатковуються ПДВ;

- Державна фіскальна служба не провела інформаційно-роз'яснювальну компанію для платників податків щодо порядку функціонування електронного адміністрування ПДВ та грошового забезпечення ПДВ, внаслідок чого неминуче будуть виникати помилки і до платників податків будуть застосовуватися значні штрафні санкції.

Методологічні проблеми

- Складові формули для визначення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні мають наступні невирішені проблеми:

o SВідшкод (сума задекларованого платником відшкодування ПДВ) призводить до безпідставного депонування коштів платника податків, який заявив законне бюджетне відшкодування, але не отримав його з тих чи інших причин (в т.ч. немотивованих затримок у проведенні перевірок чи поверненні коштів);

o Sперевищу випадку невчасної реєстрації податкової накладної призводить до повторної сплати коштів на спеціальний рахунок;

o SМитн не враховує коригування митної вартості шляхом подання додаткової митної декларації або аркуша коригування до митної декларації;

o SНаклВид і SНаклОтр не враховує специфіки виписки розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних до 01.02.2015, що призводить до необхідності депонування додаткових коштів на спеціальному рахунку.

Правові проблеми

- чинним законодавством та підзаконними актами так і не вирішено питання використання електронної податкової накладної в якості доказу, порядку її зберігання, передачі контролюючим органам для перевірки тощо;

- чинним законодавством і підзаконними актами не вирішено питання солідарної відповідальності, яка виникає під час відмови від реєстрації податкової накладної контрагентом;

- чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність приватних технічних компаній які надають послуги з реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі, що можуть виникнути внаслідок недоступності сервісу або збою системи;

- чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність фіскальних органів за допущення методологічних і технічних помилок, внаслідок яких платник податку може зазнати збитків.

Економічні проблеми

- впровадження грошового забезпечення податкових зобов'язань при сучасному стані економіки призведе до необхідності залучення платниками податків додаткових коштів в обсязі 10-12 мільярдів гривень для їх акумулювання на спецрахунку, що в умовах падіння економіки та значної вартості фінансових ресурсів призведе до пригальмування обсягів реалізації, що в свою чергу призведе до ще більшого падіння економіки;

- кошти для грошового забезпечення податкових зобов'язань у сумі 10-12 млрд. грн. будуть виведені з банківської системи до Державного казначейства, що призведе до суттєвого зменшення ліквідності і платоспроможності і як наслідок до другої хвилі банкрутства банків;

- впровадження нової системи реєстрації податкових накладних потребує придбання доступу до відповідного програмного забезпечення, підготовки і навчання бухгалтерів, що суттєво вдарить особливо по малому і середньому бізнесу;

- впровадження грошового забезпечення податкових зобов'язань суттєво вдарить по українським товаровиробникам, які реалізують свою продукцію з відстрочкою платежу на вітчизняному ринку і не вплине на імпортерів та роздрібну торгівлю, що суттєво погіршить їх конкурентоспроможність;

- крім цього в законопроект щодо удосконалення електронного адміністрування включені норми щодо скасування спеціального режиму для сільськогосподарських виробників, без жодних компенсаторів, що призведе до банкрутства багатьох підприємств.

Технічні проблеми

- система електронного адміністрування ПДВ, не пройшла належного тестування і верифікації, що передбачено технічними стандартами ДСТУ ISO/IEC 12207:2014, що призводить до відсутності впевненості в тому, що така система буде безпомилково працювати і в розрахунках дотримуватися встановленої формули відповідно до чинного законодавства;

- децентралізація розрахунків окремих елементів формули між оператором порталу, органами ДФС та Державної казначейської служби суттєво посилює ризик помилки і уповільнення роботи системи;

- як показав тестовий період, система неодноразово "зависала", видавала помилки, що в умовах грошового забезпечення призведе до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, не формування податкового кредиту, а відповідно і до необґрунтованих переплат, або застосування штрафних санкцій до платників податків за ці технічні помилки.

Крім цього експерти РПР наголошують, що незважаючи на достатньо жорсткі умови функціонування системи, Державна фіскальна служба не відмовляється від механізмів, що мають значні корупційні ризики, а саме:

- впровадження електронного адміністрування ПДВ з можливістю фіскальної служби штучно, без попередження блокувати реєстрацію електронних податкових накладних в ЄРПН, що створює значні корупційні ризики для зловживання цією можливістю;

- незважаючи на те що всі виписані податкові накладні будуть забезпечені грошовою заставою, податкова залишає можливість скасування податкового кредиту і фактично подвійної сплати ПДВ до бюджету;

- законодавчо не вирішено питання гарантованого своєчасного відшкодування ПДВ, що призводить до можливості фіскальної служби суб'єктивно, часто "за певну плату" вирішувати порядок і обсяги відшкодування заявленого ПДВ.

Пропозиції експертів Реанімаційного пакету реформ:

Враховуючи вищезазначене, експерти РПР роблять висновки про неготовність системи електронного адміністрування ПДВ до повноцінного впровадження з 1 липня 2015 року і вважають за необхідне перенесення строків запуску на 1 січня 2016 року.

У цей період необхідно:

1. Відкоригувати чинне законодавство в частині функціонування такої системи (зокрема, за основу пропонуємо впровадити спліт-систему розроблену експертами Реанімаційного пакету реформ);

2. Забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету, що би забезпечило необхідний сервіс платникам податків і усунуло штучні монополії окремих виробників програмного забезпечення;

3. Забезпечити гарантоване право на відшкодування ПДВ шляхом впровадження окремого рахунку в системі державного казначейства;

4. Розробити всі необхідні методичні рекомендації щодо умов функціонування в системі, провести інформаційно роз'яснювальну роботу серед платників податків.

Група "Податкова реформа"

Реанімаційного пакету реформ

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.