Висновки пленарного тижня: популізм зводить ефективність реформ на нуль

Минулий тиждень продемонстрував всі небезпеки надмірної політизації роботи законодавчої гілки влади, яка неодмінно веде до скочування в популізм. Замість змагатися у якості реформ, фракції та політики переважно змагалися в тому, як найбільше сподобатися виборцям. Це й не дивно – на носі, хай і місцеві, але таки вибори.

Але не все так погано у Данському королівстві, дещо парламент таки встиг зробити і це теж заслуговує увагу. Відповідно до пропозицій експертів Реанімаційного Пакету Реформ було розглянуто наступні законопроекти:

- нарешті, після кількамісячного відлежування в залі парламенту, було прийнято в цілому законопроект "Про Рахункову палату" (N2072) . Окрім встановлення повноважень, притаманних європейським державним аудиторам (контроль за коштами місцевих бюджетів, національних програм, дотриманням бюджетного законодавства), змінюється система формування керівних органів. Якщо раніше голова Рахункової призначався Верховною Радою, а відтак ця посада віддавалася певній фракції за квотним принципом, то тепер він та його заступник обираються з членів Рахункової палати самими її членами. Таким чином зменшується рівень політичної залежності головного аудитора країни. До того ж всі решта члени РП теж призначаються за результатами відкритого конкурсу. Законопроект розроблявся експертами групи РПР "Публічні фінанси", Центру політичних студій та аналітики, поданий був за ініціативи Президента України, а найактивніше працював над його просуванням в парламенті народний депутат Іван Крулько;

- також до логічного завершення на законодавчому рівні було доведено впровадження електронних петицій законопроектом 2299 "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції". Внесений Президентом України за ініціативи команди Дмитра Шимківа, розроблений за участі експертів групи РПР "еДемократія" та Центру Розвитку Інновацій Києво-Могилянської Академії. Це втілення запиту Революції гідності на новітні форми прямої демократії – петиція, яка отримала потрібну кількість підписів в Інтернеті має бути розглянута органами влади;

- прийнято в першому читанні урядовий законопроект (розроблявся командою Міністерства економічного розвитку та торгівлі на чолі з заступником міністра Максимом Нефьодовим за участі експертів Антикорупційної групи РПР та Transparency International Україна) 2087а "Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції". Ключова мета цього закону – зробити сферу державних закупівель (тендерів) більш відповідною до стандартів ЄС та СОТ, зняти регуляторні бар'єри та зменшити ризики корупційних змов. Робота над проектом лише почалася, але до кінця року є всі шанси створити такі правила тендерів, щоб приймати в них участь могли і представники іноземного бізнесу, а відтак посилити конкуренцію та підвищити ефективність витрати державних коштів.



На жаль, не обійшлося без втрат. Про свято популізму у імітації вирішення проблем з валютними кредитами законопроектом 1558-1, який не те що не вирішує цю проблему, але й несе значні ризики для економіки країни загалом, говорилося багато. Тому зупинимося на інших втратах, а саме:

- парламент провалив законопроект 1069 "Про зміну системи регулювання економіки", який давав змогу переглянути впродовж року всі регуляторні функції держави щодо бізнесу на предмет їх доцільності. Народні обранці нарікали на юридичну недосконалість законопроекту, що дуже дивно, зважаючи на його реєстрацію ще у грудні 2014 року. Було б бажання, то за цей час можна було б тричі замінити проект на більш досконалий. Але поки суттєвих зрушень у дерегуляції немає, пропозиція експертів профільної групи РПР та ініціативи "Легкий бізнес" відкинуто. Чекаємо на пропозиції уряду (МЕРТ) та Цільової команди реформи у сфері дерегуляції Національної ради реформ. Якщо до вересня не буде – подаватимемо вдосконалений варіант 1069 на нову реєстрацію. А цей сюжет чітко демонструє – постійне згадування реформи (у цьому випадку зміни системи регуляції) далеко не гарантує реальної роботи в цьому напрямку.

Ряд ініціатив, прийнятих Верховною радою України, дуже активно супроводжувалися експертами РПР, але їх якість не дає нам змоги сказати, що всі чи принаймні більшість ініціатив РПР підтримано, а відтак гарантувати якість втілення.

Перш за все це законопроект 1088 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо державних гарантій суб'єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів) ", що зняв напругу щодо встановлення касових апаратів, але не вирішив цю проблему, а лише переніс її вирішення на пізніше. Традиційна тактика прийняття непродуманих рішень (в цьому випадку непродуманих змін до Податкового кодексу під час прийняття бюджету 2015 року), потім героїчна боротьба з наслідками таких непродуманих кроків і оголошення це ледь не перемогою. Дуже нагадує казку про господаря, який нарікав на малу житлову площу, а йому друг порадив купити козу і жити з нею в одному приміщенні. І от коли друг порадив виселити козу, то господар був неймовірно щасливий.

Така сама ситуація щодо реформи правоохоронних органів. Поруч з необхідними, хоч і недосконалим, особливо у сфері захисту прав людини, законопроектом "Про Національну поліцію" (2822) також був прийнятий достатньо ретроградський законопроект "Про органи внутрішніх справ" (2561). Він не лише зберігає політичний контроль з боку міністерства над новими структурами, зокрема тією ж поліцією, а й порушує логіку, коли закон про Кабінет Міністрів України регулює діяльність всіх міністерств. За такою логікою під кожне міністерство потрібен свій законопроект. А ідея вільного доступу не лише слідчих, а й чиновників органів внутрішніх справ (зокрема працівників міністерства) до всіх баз не витримує жодної крити з боку права на приватну інформацію.

Ну і під кінець ілюстрація того, що парламент цього скликання, хай навіть і впадаючи в популізм та часто працюючи на недостатньо якісному рівні (а про оперативність і говорити не доводиться:)) все ж таки куди кращий за попередні скликання – законопроект 2667 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень) ". Завдяки відкритості парламенту, конкурентної позицій фракцій більшості (хотілося б позитивно відзначити фракції Самопомочі та Радикально партії Олега Ляшка, правда, вже наступним голосуванням за 1558-1 вони це враження попсували ) та зваженості Володимира Гройсмана, вдалося провести компромісний варіант формування комісії по відбору Антикорупційного прокурора. 7 її членів делегуватиме парламент, а 4 – прокуратура. Це явно підніме рівень незалежності цього партнера Національного антикорупційного бюро і зробить роботу цієї спецпрокуратури куди ефективнішою.

До завершення роботи сесії в пленарному форматі лишися лише один тиждень. А виклики перед парламентом дуже серйозні: законопроект "Про державну службу" (2490) , початок роботи над змінами до Конституції, відкриття реєстрів власності для пошуку за прізвищем (2423) , питання місцевих виборів та багато іншого. Але, як показує досвід минулого тижня, раптове падіння в популізм зводить будь-яку системну роботу нанівець. То ж, парламенте, не спопситися, довести принаймні почате до логічного завершення. Дуже сподіваємося, що і законодавче забезпечення реформ державної служби, і відкриття реєстрів, і початок закріплення децентралізації у Конституції стануть здобутками, а не втратами цієї сесії парламенту, під час її традиційного аналізу на форумі Реанімаційного Пакету Реформ 22 липня 2015 року.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.