Ярослав Юрчишин Виконавчий директор "Transparency International Ukraine"

Барометр світової корупції: українці дорослішають і вчаться розраховувати лише на себе

16 листопада 2016, 12:01

Сьогодні вночі по всьому світу було оприлюднено результати дослідження Transparency International "Барометр Світової Корупції" (Global Corruption Barometer). Воно традиційно присвячується вимірюванню впливу корупції на життя громадян у різних країнах світу. Барометр дозволяє визначати суспільну думку щодо участі громадян у корупційних діях та їх оцінку діяльності органів влади в подоланні корупційних зловживань. Дослідження здійснюється з 2003 року. У 2016 році опитування проводилися індивідуально дослідницькою групою TNS з використанням підходу автоматизованої персональної співбесіди (CAPI) з 24.02.2016 по 26.05.2016. В опитуванні взяли участь повнолітні громадяни всіх вікових категорій. В Україні було опитано 1507 осіб. Статистична похибка для України складає 2,6 відсоткових пункти.



Якщо міряти голими цифрами – ситуація очікувано нерадісна. Наші співвітчизники назвали найкорумпованішими: державних службовців (65%), парламент (64%), працівників податкової сфери (62%), суддів (61%), президента та прем'єр-міністра (60%), представників місцевих органів влади (55%), поліцію (54%), керівників бізнесу (46%), релігійних лідерів (32%). І це не дивно, адже 38% наших співгромадян протягом останнього року давали хабар при взаємодії з органами влади. Найчастіше українці платили хабар при отриманні послуг у таких установах: початкові та середні навчальні заклади (38%), медичні установи (33%), при взаємодії з дорожньою поліцією (33%), у системі професійної освіти (31%), оформлюючи виплати по безробіттю (9%), оформлюючи соціальні пільги (6%). І тут дуже чітка тенденція, в порівнянні з 2013 роком, коли проводилися перші заміри: там де відбувалися реформи є позитивний рух, наприклад дорожній поліції (тоді ще ДАІ) у 2013 році недовіряли 64%, а в 2016 році 54%, а там де їх не було, як наприклад в медицині чи початковій та середній освіті – рівень корупції найвищий.

Загалом картина дуже живописна: зрада на зрадонці та зродою поганяє і 86% українців вважають, що дії влади у боротьбі з корупцією неефективні. Показово – навіть у часи махрового Януковича цей показник був нижчий 80%. Так і хочеться сказати: приплили, якби не одне але.

Варто зазначити що сприйняття суспільством стану справ у своїх країнах має свої особливості. Так, достатньо ефективна у боротьбі з корупцією Іспанія (звісно на світовому рівні, а не рівні ЄС, де вона не є серед лідерів) іспанцями вважається дуже корумпованою, а Білорусь та Росію їх жителі вважають помірно корумпованими. Думаю тут було б корисно порівняти барометр з рейтингом свободи слова. Бо можливість говорити про корупцію відкрито робить її куди помітнішою в житті. У нас же в Україні і завдяки справді свободі слова, а відтак уваги ЗМІ до проблеми N1 (і ми мусимо визнати, що інформації про війну моментами куди менше у нас в просторі, ніж про боротьбу з корупцією), і завдяки утворенню антикорупційних інституцій та запровадженню нових інструментів запобігання корупції інформація про неї стала доступна широкому колу громадськості. Про корупцію у нас модно і престижно говорити. Корупційні правопорушення тепер дедалі важче приховати. А от досягати результатів у боротьбі з нею, особливо в судах, які і далі серед антилідерів довіри (60% опитаних вважають їх корумпованими), як тут не згадати затягування зі створенням Антикорупційного суду) поки взагалі не виходить. Саме тому складається враження, що корупції у суспільстві в порівнянні з 2013 роком навіть побільшало. А от повідомлень про засудження корумпованих високопосадовців до позбавлення волі обмаль, а відтак чи не єдиним наслідком корупційного злочину для чиновника є громадський осуд та зіпсована репутація. Яку не так вже важко виправити на наступних виборах грекосійством, бо лише 6% опитаних заявили що не будуть голосувати за підозрюваного в корупції кандидата.

А тепер про #таккуєтсьяперемога. У 2013 році не вважали за потрібне повідомляти про корупцію 74%, а у 2016 – 42%, 63% напередодні Революції гідності вважали що це нічого не змінить, а тепер так вважають лише 16%, боялися наслідків своєї активної позиції по викриттю корупції 24% у 2013 році, а зараз 14%. У 2013 році 36% українців готові були вийти на вулицю і протестувати проти корупції (в результаті у Революції Гідності участь взали трішки менше, але боротьба з корупцією була одна з топ-вимога майдану), а у 2016 році 29% готові відмовитися від хабарництва у своєму житті (один з найвищих показників Східної Європи), 9% готові повідомляти про корупцію,7% готові вголос обговорювати проблему корупції, 6% будуть голосувати за доброчесних кандидатів та партії, 2% готові вступити до антикорупційної організації, а 1% бойкотувати недоброчесний бізнес. І якщо Революція Гідності довела правдивість оцінок барометру 2013 року, то в цьому році проактивну позицію українців показує окрема згадка України, як прикладу ефективної боротьби з корупцією з ініціативи викривачів – громадян, які не бояться виступати проти корупції самостійно.

Це згадка про виявлення та подолання корупції в Товаристві Черовного Хреста України, яке у міжнародному звіті є прикладом ефективної роботи викривачів (а в Україні, яка стала батьківщиною цього прикладу досі не прийнятий закон, який би захищав увикривачів корупції). Після численних запитів та звернень підготованих юристом Тransparency International Україна Дмитром Кузіним та командою ТІ на підтримку голови Севастопольської міської організації Товариства Червоного Хреста України Олександр Коваленко Державна аудиторська служба України нарешті перевірила Міністерство охорони здоров'я та виявила, що відомство виплатило з коштів державного бюджету Товариству Червоного Хреста України 252,3 млн. грн., проте діяльність у сфері охорони здоров'я патронажною службою ТЧХУ не здійснювалась. Зараз тривають процеси по поверненню цих коштів у бюджет. Активність громадянина + підтримка активістів + суспільний резонанс = результат навіть в умовах малої інституційної спроможності влади.

Висновки невтішні, але реальність дуже зрідка буває райдужною: влада не спроможна долати корупцію без активної позиції громадян. Ситуація в боротьбі з корупцією дуже нагадує початок окупації східних областей: неспроможна влада, суспільство, яке бере на себе відповідальність і не лише формує добровольчі батальйони, а й забезпечує їх всім необхідним. І лише потім включається державна машина і армія стає такою, що їй довіряє більшість населення України. Зараз у боротьбі з корупцією кожен теж має зайняти свою ділянку фронту: викривач, активіст, волонтер. І вкласти свій час у перевірку декларації, контроль державних закупівель, створення батьківського комітету з он-лайн звітуванням за зібрані кошти, відвідати суд де судять підозрюваного в корупції, включитися в підготовку та запуск Антикорупційного суду, тощо. І під суспільним тиском влада теж мобілізується і змушена буде реагувати, навіть коли цього не хоче (не давній приклад з електронними деклараціями це прекрасно демонструє).

Дорослішати боляче, але розуміння що сподіватися можна лише на себе – необхідна ознака дорослішання. В питанні корупції ми до цього, здається, дійшли. То ж #боротьбатриває.

powered by lun.ua
Коментарі — 11
Spirito _ 18.11.2016 13:37
IP: 93.74.43.---
2. – Крим – це змова Заходу з Путіним. У Путіна була своя логіка,у Заходу – своя.
За спиною України вони вирішили зробити так: Захід хотів,щоб росіяни домовились
з нами,ввели якусь мілітаризовану зону, а потім – подвійне управління.,
...Але Путін вчинив по-іншому, ... – (Арестович,інтерв'ю)
(На що пішов Кремль заради Криму?
Антикорупційне розслідування буде?)
Spirito _ 18.11.2016 13:27
IP: 93.74.43.---
- Трампу пропонують стратегію з України: Крим – в РФ, Донбас – status quo
1 – 3.
Тобто стратегія пропонує фактично залишити Крим у складі РФ.
Ще один ключовий момент,який завуальовано прописаний у стратегії,це відмова України
від зближення з Євросоюзом в обмін на фінансову "допомогу" Росії для відновлення
знищеної інфраструктури. -
(Це буде (!) офіційним скасуванням Будапештського меморандуму.
Це корупція (!) найвищого планетарного рівня.)
-...При взаємодії з Росією потрібно обмежити її агресивні домагання,
але зробити це таким чином,щоб не постраждали її статус і гідність. (за рахунок України,
як колись віддали Леніну за нерозповсюдження революції на захід)
Росія має стратегічну загрозу біля кожного зі своїх кордонів: демографічний жах
на китайській; ідеологічний жах у вигляді радикального ісламу уздовж південних,
а на заході – загрозу з боку Європи (?),яку Москва сприймає як історичного противника", -
прокоментував дипломат...- (Генрі Кіссінджер)
Oleksandr Kyrychenko _ 17.11.2016 10:06
IP: 104.199.73.---
"...курва... на курві...і курвою... поганяє...,

тому і порядку... немає...!!!"

ЧОРНИЙ.
руслан49 _ 17.11.2016 08:04
IP: 37.52.16.---
Сергій Олексійович Бут:
Проблеми з корупцією в Україні досі залишаються великими головним чином тому, що Президент Порошенко, недооцінючи це явище, не призначив Ярослава Юрчишина на відповідну посаду в АП і не доручив йому очолити цей фронт роботи... А от коли він це здійснить, антикоруаційні справи зразу значно покращаться... Я впевнений... "Гад буду"...
Цих грантососів батогом не заженеш на державну службу. Бо там треба щось робити і мати відповідальність. А так зарплата від грантів інших країн іде і відповідальності ніякої. Оні смотрящіє.
Сергій Олексійович Бут _ 16.11.2016 21:09
IP: 176.112.1.---
Проблеми з корупцією в Україні досі залишаються великими головним чином тому, що Президент Порошенко, недооцінючи це явище, не призначив Ярослава Юрчишина на відповідну посаду в АП і не доручив йому очолити цей фронт роботи... А от коли він це здійснить, антикоруаційні справи зразу значно покращаться... Я впевнений... "Гад буду"...
mihaylenco _ 16.11.2016 16:25
IP: 93.170.65.---
Висновки невтішні, але реальність дуже зрідка буває райдужною: влада не спроможна долати корупцію без активної позиції громадян.

В нас суспільство специфічне. До демократії воно абсолютно неготове. І на правильну стежку можна поставити лише каральними методами. Корупціонери, ворюги, повинні жорстоко каратися. Неминуче, й жорстоко.
Doroshenko Vlad _ 16.11.2016 14:13
IP: 93.72.70.---
Юрчишин, чи правий Дацюк в статті на Хвилі: "завжди зорієнтований назовні правлячий клас сприймає суспільство лише як годівницю, де шляхом здирництва отримують багатство і виводять його за межі країни? Український правлячий клас це колоніальна влада всередині власної країни, яка замість того, аби звільнити працю і дбати про інтелект, продовжує збагачуватися шляхом внутрішнього колоніалізму?
Маніпуляції в ЗМІ, політтехнології, економічні технології (втеча від податків через офшори) та глобалізація, що дозволяє всякому представнику правлячого класу жити в дистанції від своєї країни, -не дозволяють правлячому класу змінитись.
Ні революція, ні війна, ні погіршення економічної ситуації не справили враження на український правлячий клас і не призвели до змін, бо здирництво і мародерство в Україні продовжується"
(Якщо і при СРСР, і зараз-колонія, або було монгольське іго, то яка різниця, з якого боку суне колонія? Вигідна більш багата колонія, а не найбідніша в Європі? рошен, чи рушен?)
aerodrom _ 16.11.2016 13:22
IP: 104.199.41.---
а когда грантоед Алексей Гарань защищает власть коррупционеров – он тоже член коррупции?
Грантоеды тоже коррупция?
руслан49 _ 16.11.2016 13:16
IP: 37.52.16.---
Грантососів в Білорусі і Росії немає. Через це там кращі показники по корупції.
Ярослав Юрчишин _ 16.11.2016 12:54
IP: 46.133.248.---
Дякую, пане Петре. Авто виправлення: (
Ярослав Юрчишин _ 16.11.2016 12:54
IP: 46.133.248.---
Дякую, пане Петре. Авто виправлення: (
Уряд реформ366 Україна та Європа1001 Aтака Путіна1153 Корупція1227 Свобода слова561
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter