28 серпня 2015, 12:31

Уряд уклав солодку угоду з комерційними кредиторами

Після тривалих та дуже складних переговорів з українським урядом іноземні приватні комерційні кредитори погодились списати 20% боргів України. Це 3,8 млрд. дол. або близько 2 тис. грн. на кожного громадянина України.

Як правило, комерційні кредитори дуже рідко йдуть на списання боргів країнам. Так, при реструктуризації майже завжди застосовуються виключно зниження відсоткової ставки та продовження терміну дії боргу. Саме це і пропонували кредитори з самого початку. Проте, уряд домігся більшого.

Велику роль тут відіграла підтримка міжнародних інституцій, які, напевно, вперше стали на бік позичальника, а не західних кредиторів. Цьому посприяла не лише симпатія до України, але й дещо сумнівні обставини виникнення значної частини боргів.

"Я дуже задоволена сьогоднішнім оголошенням та вітаю позитивний настрій як Спеціального комітету кредиторів, так і уряду України" – заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард.

Проте, напевно, найбільшу роль відіграла смілива позиція уряду, який налякав кредиторів прийняттям закону про можливий мораторій на виплату боргів, та таким чином змусив їх змінити свою позицію. Даний крок мав певні ризики, але, в результаті він себе виправдав.

Уряд запропонував випуск спеціальних облігацій як компенсацію кредиторам, виплата по яким почнеться з 2021 року за умови досягнення номінального ВВП 125 млрд. дол., а також одночасного виконання ряду інших умов. Для досягнення цих 125 млрд. дол. потрібен не тільки суттєвий ріст реального ВВП, але й доволі міцна гривня. Для України такі умови – це "win-win": якщо в економіці не буде великих позитивних зрушень, то ми нічого не повинні повертати; якщо буде – то додаткові виплати для нас не стануть суттєвою проблемою.

Випуск даних специфічних облігацій був необхідний менеджерам інвестфондів, яким потрібно було виправдання перед їх вкладниками для того, щоб погодитись на списання частини боргу.

В найближчому майбутньому, уряд повинен погодити дану операцію з парламентом. Мої джерела, близькі до переговорів, стверджують, що це повинно відбутись не пізніше 20-х чисел вересня. При цьому, умови списання боргів уже не можуть бути змінені. Будемо сподіватись, що голосування пройде без додаткових політичних шоу.

Борги, що залишилися

Із самого початку Мінфін дав зрозуміти, що внутрішній борг, номінований в гривні чи валюті, чіпати не будуть. Залишаються два великих шматки зовнішнього боргу, які поки що не реструктуризовані.

Перший – 3 млрд. дол. перед Росією, які ми повинні віддати в грудні 2015 року. Росія аналогічну пропозицію про списання 20% уже отримала, проте відразу від неї відмовилась.

Що буде далі можна прогнозувати із наступної заяви прем'єра:"Російська Федерація не приєдналась до комітету кредиторів, і тому уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає, за жодних обставин, кращих умов, ніж отримують інші кредитори. Це їхнє рішення. Або приймайте наші умови, або кращих умов ви ніколи не отримаєте".

Чесно кажучи, це швидше Росія винна Україні, оскільки обсяги економічних втрат від окупації частини територій та всіх, пов'язаних з нею крадіжок державного майна, явно більші за $3 млрд. Доволі ймовірно, що Росія та Україна будуть ще багато років з'ясовувати стосунки у міжнародних судах, доказуючи, хто і кому більше винен.

Проте, прецедент із колишніми акціонерами Юкоса, які відсудили у Росії $50 млрд., та, наразі, успішно арештовують російське майно по всьому світу, дає підказку як рухатись вперед.

Другий великий зовнішній борг під питанням – це 1,5 млрд. дол. гарантованого державного боргу Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ) перед Китаєм.

Позитивом є те, що відсоткова ставка по ньому ще менша, ніж по новому боргу – LIBOR + 4,5% і при цьому його можна віддавати зерном протягом тривалого часу.

З негативу – щонайменше 100 млн. дол. були незаконно виведені із ДПЗКУ в 2013-2014 роках. Самостійно розрахуватись з боргами ДПЗКУ точно не зможе. При цьому, переговори про можливу реструктуризацію боргу ніхто навіть не починав. Проте, тут списання частини боргу можливо за рахунок передачі китайцям активів ДПЗКУ, які варті декількасот мільйонів доларів.

Вплив на економіку

Попереду нас ще чекає декілька тижнів формальних узгоджень та транзакцій щодо обміну старих боргових зобов'язань на нові. У зв'язку з цим, рейтингові агентства, ймовірно, будуть ініціювати перегляд рейтингів України. Безумовно, із меншим обсягом боргу, Україна заслуговує на кращий рейтинг.

Для курсу гривні менший суверенний борг – це плюс. Вирішення проблем із боргом може також означати початок поступового розблокування ринків зовнішніх запозичень для українських компаній, що позитивно вплине на платіжний баланс.

Окрім цього, прем'єр уже заявив, що списання частини боргу дасть можливість підвищити соціальні виплати та зарплати бюджетникам. Швидше за все, такі пропозиції від уряду для парламенту слід очікувати уже найближчим часом. Більше споживання населення (що складає понад 70% українського ВВП) дозволить трішки оживити економічну активність.

Шахрайство на ринку зерна руйнує подальший розвиток економіки

Україна майже половину валютної виручки отримує від експорту аграрної продукції. Минулого року встановлено черговий зерновий рекорд – зібрано понад 100 мільйонів тон зерна та соняшника...

Обкладання ставками ПДВ онлайн-освіти та електронних книг стане помилкою

Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн...

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...