8 жовтня 2015, 12:29

343 гранти на 3,3 млрд.дол. І де результат?!

1 жовтня Мінекономіки опублікувало інфографіку всіх діючих грантів на реформи Україні, що зареєстровані в міністерстві. У реєстрі таких 343 штуки на 3,3 млрд. дол. (перелік всіх грантових проектів в Україні можна скачати тут):



З початку незалежності Україна "оприходувала" 9 млрд. дол. грантових коштів: на розробку реформаторських законів, розслідування корупції, будівництва зерносховищ, об'єктів укриття ЧАЕС та ін.

Чому ці програми реєструються в МінЕкономіки? Бо це є передумовою для надання податкових пільг. Це така своєрідна форма вдячності від держави за дармові кошти на реформи. Є ще один реєстр (перелік) виконавців грантів, куди сьогодні включено 520 організацій, які заявили право на податкові пільги.

Але до цього часу в суспільстві не обговорювалось, яку саме користь Україна отримує від цих коштів та наскільки ефективно вони використовуються.

Очевидно, що цю дискусію слід розпочати, зважаючи на серйозне збільшення обсягів фінансування та кількості таких програм після Революції Гідності.

Гранти та "грантоїди" на прикладі АПК

В АПК наразі працює 51 програма технічної допомоги на приблизно 170 млн. дол. Існування та результати роботи більшості із них для мене, навіть після трьох доволі успішних років лобіювання інтересів АПК, залишаються таємницею.

Для прикладу, приватна компанія Кімонікс, за кошти американського уряду від організації USAID, реалізує проект під назвою Агроінвест. Бюджет Агроінвесту – 18,8 млн. дол. на 2011-2016 роки.

На сайті організації вказано, що проект працює "з метою створення сприятливішого законодавчого поля для розвитку сільськогосподарської галузі". Як ви думаєте за 4 роки і мільйони доларів хоч якийсь законопроект розроблений Агроінвестом був прийнятий як закон?

Ні, і не тому, що "є спротив реформам". А тому, що законопроекти, підготовлені в рамках Проекту, не тільки низької якості, але й інколи чудернацькі.

Ось, для прикладу, тільки окремі "перли" законопроектів від Агроінвесту:

* дозволити фізичним особам бути членами фізичних-осіб підприємців – no comments;

* позбавити всіх селях права на невитребувані паї – таке собі "до побачення захисту приватної власності та Конституції";

* зробити добровільною сертифікацію сільського зеленого туризму, хоча такої сертифікації в принципі не існує;

* дозволити місцевим радам без рішення суду передавати собі ж у власність відумерле майно.

Значна частина законопроектів, підготовлена компанією ОМП, яка виграла в того ж Агроінвесту грант у сумі 300 тис. дол. У рамках цього гранту, який майже завершений, поки що громадськості було презентовано 5, на мою думку, безграмотних законопроектів. Виходить, десятки тисяч доларів тратяться на один законопроект?

Але цим Агроінвест не обмежився. "Експерти" Проекту додумалися "валити" антикорупційний законопроект 1159, який забирає 10 млн. га державних земель в Держгеокадастру та передає їх сільрадам, публічно називаючи його "авантюрою". Хоча прийняття даного законопроекту є найбільш рішучим кроком до подолання корупції в земельних відносин і підтримується всіма аграрними асоціаціями.

Безграмотні "антикорупціонери" та конфлікт інтересів

Раніше я вже писав, з якими труднощами стикались народні депутати та аграрні асоціації при просуванні законопроекту 1159 з іншим відомим "грантоїдом" Єгором Соболєвим.

Якось після ефіру на "Свободі слова" на мене несподівано накинувся з неадекватними криками та обіцянками "грохнути" законопроект 1159 інший відомий антикорупціонер та грантоїд – Віталій Шабунін. До цього Шабуніна я ніколи не зустрічав, навіть не знав, що він якимось чином цікавиться законопроектом. Це при тому, що за майже два роки просування законопроекту я як один із розробників законопроекту говорив з усіма зацікавленим сторонами.

У мене складається враження, що окремі грантоїди сформували закритий клуб заради розпилу щедрих дотацій на реформи та лобіювання подекуди корупційних інтересів. Інакше звідки стільки агресивного відстоювання корупційних земельних схем від людей, які ніколи не були помічені в аграрній тематиці? Чому так активно захищаються повноваження Держземагенства, яке те отримало за часів Януковича в 2013 році?!

Дуже часто "атикорупційна" боротьба та заклики до відкритості від грантоїдів мають подвійне дно.

Причиною цього, на мою думку, є явний конфлікт інтересів та заполітизованість нібито незалежних організацій. Так, практично жодна грантоїдна організація не може отримувати гранти без підписів певних міністерств чи відомств – так званих бенефіціарів. Це робить організації залежними від окремих чиновників.

Для прикладу, організація Шабуніна – Центр протидії корупції – є одним із реципієнтів гранту на 18,6 млн. дол., офіційним бенефіціаром якого є МЗС:



Окрім цього, "Центр протидії корупції" також виконує функції секретаріату українського відділення GOPAC – міжнародної організації, що 93% фінансування за 2013-2014 роки отримала від уряду Кувейту. В свою чергу, Кувейт має дуже специфічні інтереси в українському АПК в плані забезпечення власної продовольчої безпеки та придбання землі.

Так, раніше уряд Миколи Азарова в особі Сергія Арбузова обговорював передачу в оренду арабським інвесторам державних земель через Державний земельний банк. Ця ідея жива ще й досі. До речі, законопроект 1159 було спеціально виписано таким чином, щоб зробити неможливою передачу державних земель в капітал Держзембанку.

Цікаво, також те, що на сайті Центру протидії корупції вказується, що "скарбником" українського відділення GOPAC є діючий народний депутат від ВО "Свобода":



Може, саме тому в інтернеті я не можу знайти критики від Шабуніна про корупцію в МінАПК за часів Швайки, коли той очолював відомство? Зате є море нарікань на Генпрокурора, відомство якого намагається притягнути колишнього міністра-свободівця до відповідальності.

Та й в цілому, відколи це стало нормальним для народного депутата бути "скарбником" відділення організації, що фінансується іноземним урядом?

Що варто зробити

Існує дикий дисонанс, щонайменше, у сфері АПК у плані реформування за грантові кошти. Безумовно, є програми, що дуже допомагають. Але є і програми, які генерують непротрібні та неякісні законопроекти. Окрім цього, шкоду приносять безграмотні "антикорупціонери"-грантоїди. Є питання також до мотивів фінансування окремих організацій урядами іноземних країн. АПК тільки один з прикладів, подібні проблеми є майже у всіх галузях.

На мою думку, варто запровадити наступні законодавчі зміни:

1) Повна прозорість звітування за витрачені кошти. Видатки по грантових коштах повинні бути чітко опубліковані самими організаціями, що поки є великою рідкістю. Тоді буде чітко видно, хто списує десятки тисяч доларів за законопроекти, який результат їх розгляду, та хто оплачує по $1000 за день "роботи" одного експерта. Громадяни повинні знати на що вони надають податкові пільги.

2) Кращий контроль з боку грантодавців та суспільства. Грантодавці часто щиро задоволені корумпованими та бездарним проектами, а невдоволені результатами їх діяльності не знають, куди пожалітись. Слід зобов'язати всіх грантоотримувачів публікувати в себе на сайті контактні дані їхніх донорів та кураторів.

3) Заборона на гранти від Росії. Гранти з Росії часто направлені на насилля та сепаратизм. Такі гранти не реєструються, але їх слід зобов'язати реєструватись та жорстко контролювати. Фактично, необхідне законодавство, яке б дозволило виявляти іноземних агентів впливу та заставило діяти їх відкрито та прозоро. Діяльність окремих грантових організацій, які діють проти інтересів України, слід припиняти.

powered by lun.ua

Обкладання ставками ПДВ онлайн-освіти та електронних книг стане помилкою

Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн...

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...

Завдання України в ГУАМ: зона вільної торгівлі, інвестиції, звільнення окупованих територій

Одним із пріоритетів зовнішньої політики України має стати подальша інтеграція та посилення співробітництва в рамках ГУАМ. Створивши організацію в 1997 році, Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова засвідчили своє прагнення послабити економічний, енергетичний і, відповідно, політичний вплив правонаступниці імперії зла й інтегруватися в євроатлантичний простір...