Мар’ян Заблоцький Економіст, Голова ГО "Українське товариство економічних свобод", Голова ГО "Центр ефективного законодавства", заступник Голови "Української аграрної асоціації"

Doing business та боротьба з корупцією. Рецепт успіху на прикладі АПК

12 листопада 2015, 12:04

У нещодавно опублікованому рейтингу Doing Business Україна піднялась всього на чотири позиції і майже весь прогрес пояснюється суттєвим спрощенням процедури реєстрації бізнесу:



Як бачимо із вищенаведеної таблиці, Doing Business – це доволі обмежений рейтинг в тому плані, що зачіпає лише окремі аспекти економічної діяльності. Проте рейтинг цілком справедливо показує, що дерегуляція та спрощення ведення бізнесу в Україні проходить дуже нерівномірно: в окремих сферах – прогрес, в окремих – застій, а в деяких – регрес.

Хоча результат України в рейтингу певною мірою розчаровує, але прогрес України в дерегуляції та боротьбі з корупцією все-таки більш вагомий, ніж це відображає рейтинг. Публікація рейтингу – хороший привід для того, щоб подивитись на останній рік та зробити відповідні висновки із вдалих та не дуже прикладів.

Чому АПК – найбільш успішна галузь в плані реформ

Doing Business, на жаль, не фокусується на окремих галузях економіки, але є опитування, які дають більш комплексну картину.

Так, у жовтні 2015 року Tranparency International та GfK опублікували дослідження "Рівень сприйняття корупції бізнесом" в розрізі галузей. Для мене цілком очікувано найнижчий рівень сприйняття корупції виявився в АПК:



Лідерство АПК по реформам також фіксує Національна рада реформ, ставлячи АПК на друге місце за швидкістю прогресу серед усіх визначених напрямів реформ.

Ще два роки тому сільське господарство дало б фору будь-якій галузі в плані корупції держорганів. Теперішній прогрес закономірний в першу чергу завдяки одному фактору – сміливій дерегуляції.

Візьмемо за приклад перевезення зерна. Історично, з кожної тонни зерно купа чиновників брала "дань". Наразі корупції при перевезенні дійсно немає. І відбулось це в першу чергу завдяки скасуванню дозвільних документів:



Скасування документів відбувалось протягом 2014-2015 років, з них три було скасовано постановою Уряду, решту – законами. За дуже короткий період часу Україна перейшла від занадто зарегульованого режиму перевезення зерна, який тримався майже з початку незалежності, до найбільш ліберального, порівняно із США, ЄС та Росією.

Можна скільки завгодно очікувати приходу ідейних чиновників та сперечатись, що тільки вищими зарплатами можна подолати корупцію і т.п. Але є один беззаперечний факт – немає дозволу, тоді немає чиновника, значить немає проблем і не може бути корупції. І приклад дерегуляції на ринку зерна є яскравим тому свідченнм.

Але на прикладі того ж АПК видно, як окремі реформи стоять на місці. Так, практично відсутні будь-які зрушення у боротьбі з корупцією в земельній сфері, що абсолютно принципово для сільського господарства. Так, Дерземагенство (або по-новому – Дежгеокадастр) називають одним з найбільш корупційних відомств:



Тут важко щось заперечити, оскільки могутнє відомство активно тримається за свої надмірні повноваження та блокує будь-яку дерегуляцію. Так, у 2014 році відомство передало в оренду без аукціонів 148 тис. га сільськогосподарських земель і лише 7 тис. га – з аукціонів. Без відповідних законодавчих змін, пропорція передачі земель без аукціонів та з аукціонів залишиться на рівні 20:1.

Держгеокадастру вдається ефективно блокувати законопроекти щодо передачі сільрадам належному йому права розпоряджатись землями. Також блокуються законопроекти щодо скасування поза аукціонної передачі земель в оренду. У порядок денному відповідні законопроекти містичним чином ніяк не попадають, не дивлячись на повну підтримку Аграрного комітету Верховної Ради, Уряду та громадськості.

Реформи також йдуть дуже важко тому, що Верховна Рада у пленарній залі працює фактично 4 дні на місяць. Лише у два тижні протягом місяця проводяться голосування. Робочими для продуктивних голосувань протягом пленарного тижня є лише вівторок та четвер.

Так, понеділок не робочий, середа – так званий "день опозиції", де лише до обіду чисто формально розглядаються законопроекти, які не мають підтримки, а п'ятниця – день депутатських звернень та запитань до уряду. І ці чотири дні в місяць часто витрачають на політичні шоу, перерви в роботі та суто символічні питання.

Профільні комітети Верховної Ради подають до голосування значно більше законопроектів, ніж фізично встигає розглядатись на пленарних засіданнях.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано 2663 акти. Тільки від уряду зареєстровано 331 законопроект, з них 26 – за жовтень. Натомість з початку вересня Верховна рада прийняла всього 79 акт, включаючи усі кадрові питання та погодження змін меж міст.

Хоча, якщо покласти руку на серце, то законопроектів належної якості часто бракує. Одна з причин тому часто невдале використання грантових коштів на реформи.

Як прискорити реформи

Приклад рейтингу Doing Business та найбільш успішної в плані подолання корупції галузі АПК свідчить про значні диспропорції в плані проведення реформ. Якщо в певних секторах відбуваються позитивні зрушення та ліквідація корупції, то в інших все лишається як було.

Часто успіх досягається завдяки сміливій дерегуляції, для чого потрібне прийняття відповідних законодавчих актів. Тому, на мою думку, для реформ були б дуже корисні наступні речі:

1. Акцент на дерегуляції та децентралізації. Потрібно банально позбавляти чиновників максимальної кількості повноважень. "Нірвана" на ринку перевезень зерна настала тільки після повної дерегуляції дозвільних документів, а болото в земельних відносинах залишається через надмірну концентрацію повноважень в рамках одного органу, який активно блокує реформаторські закони.

2. Виконання Коаліційної Угоди. В даному документі міститься дуже багато правильних речей, зокрема передача земель сільрадам та скасування передачі земель поза аукціонами, про що згадувалось вище. Аналогічно і в інших галузях. Нещодавно навіть Президент зазначив, що Коаліційна Угоди виконується лише на 30%.

3. Більша кількість днів для голосувань у Верховній Раді. Для виконання практично будь-якого пункту Коаліційної Угоди потрібне прийняття відповідного закону. Чотири реально продуктивних дні в місяць для голосувань, ще з урахуванням довгих перерв на літні та новорічні канікули, а також вибори, є явно недостатньо. Комітети напрацьовують значно більше законопроектів, ніж може встигнути проголосувати парламент. Лише сьогодні, 12 листопада, у Верховній Раді призначений день присвячений розгляду винятково економічним питанням та дерегуляції. Як на один рік роботи парламенту – це катастрофічно замало, такі дні мають проходити кожен тиждень.

powered by lun.ua
Корупція1243 Україна та Європа1015 Aтака Путіна1158 Уряд реформ368 Мовне питання184
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter