Мар’ян Заблоцький Економіст, Голова ГО "Українське товариство економічних свобод", Голова ГО "Центр ефективного законодавства", заступник Голови "Української аграрної асоціації"

Doing business та боротьба з корупцією. Рецепт успіху на прикладі АПК

12 листопада 2015, 12:04

У нещодавно опублікованому рейтингу Doing Business Україна піднялась всього на чотири позиції і майже весь прогрес пояснюється суттєвим спрощенням процедури реєстрації бізнесу:



Як бачимо із вищенаведеної таблиці, Doing Business – це доволі обмежений рейтинг в тому плані, що зачіпає лише окремі аспекти економічної діяльності. Проте рейтинг цілком справедливо показує, що дерегуляція та спрощення ведення бізнесу в Україні проходить дуже нерівномірно: в окремих сферах – прогрес, в окремих – застій, а в деяких – регрес.

Хоча результат України в рейтингу певною мірою розчаровує, але прогрес України в дерегуляції та боротьбі з корупцією все-таки більш вагомий, ніж це відображає рейтинг. Публікація рейтингу – хороший привід для того, щоб подивитись на останній рік та зробити відповідні висновки із вдалих та не дуже прикладів.

Чому АПК – найбільш успішна галузь в плані реформ

Doing Business, на жаль, не фокусується на окремих галузях економіки, але є опитування, які дають більш комплексну картину.

Так, у жовтні 2015 року Tranparency International та GfK опублікували дослідження "Рівень сприйняття корупції бізнесом" в розрізі галузей. Для мене цілком очікувано найнижчий рівень сприйняття корупції виявився в АПК:



Лідерство АПК по реформам також фіксує Національна рада реформ, ставлячи АПК на друге місце за швидкістю прогресу серед усіх визначених напрямів реформ.

Ще два роки тому сільське господарство дало б фору будь-якій галузі в плані корупції держорганів. Теперішній прогрес закономірний в першу чергу завдяки одному фактору – сміливій дерегуляції.

Візьмемо за приклад перевезення зерна. Історично, з кожної тонни зерно купа чиновників брала "дань". Наразі корупції при перевезенні дійсно немає. І відбулось це в першу чергу завдяки скасуванню дозвільних документів:



Скасування документів відбувалось протягом 2014-2015 років, з них три було скасовано постановою Уряду, решту – законами. За дуже короткий період часу Україна перейшла від занадто зарегульованого режиму перевезення зерна, який тримався майже з початку незалежності, до найбільш ліберального, порівняно із США, ЄС та Росією.

Можна скільки завгодно очікувати приходу ідейних чиновників та сперечатись, що тільки вищими зарплатами можна подолати корупцію і т.п. Але є один беззаперечний факт – немає дозволу, тоді немає чиновника, значить немає проблем і не може бути корупції. І приклад дерегуляції на ринку зерна є яскравим тому свідченнм.

Але на прикладі того ж АПК видно, як окремі реформи стоять на місці. Так, практично відсутні будь-які зрушення у боротьбі з корупцією в земельній сфері, що абсолютно принципово для сільського господарства. Так, Дерземагенство (або по-новому – Дежгеокадастр) називають одним з найбільш корупційних відомств:



Тут важко щось заперечити, оскільки могутнє відомство активно тримається за свої надмірні повноваження та блокує будь-яку дерегуляцію. Так, у 2014 році відомство передало в оренду без аукціонів 148 тис. га сільськогосподарських земель і лише 7 тис. га – з аукціонів. Без відповідних законодавчих змін, пропорція передачі земель без аукціонів та з аукціонів залишиться на рівні 20:1.

Держгеокадастру вдається ефективно блокувати законопроекти щодо передачі сільрадам належному йому права розпоряджатись землями. Також блокуються законопроекти щодо скасування поза аукціонної передачі земель в оренду. У порядок денному відповідні законопроекти містичним чином ніяк не попадають, не дивлячись на повну підтримку Аграрного комітету Верховної Ради, Уряду та громадськості.

Реформи також йдуть дуже важко тому, що Верховна Рада у пленарній залі працює фактично 4 дні на місяць. Лише у два тижні протягом місяця проводяться голосування. Робочими для продуктивних голосувань протягом пленарного тижня є лише вівторок та четвер.

Так, понеділок не робочий, середа – так званий "день опозиції", де лише до обіду чисто формально розглядаються законопроекти, які не мають підтримки, а п'ятниця – день депутатських звернень та запитань до уряду. І ці чотири дні в місяць часто витрачають на політичні шоу, перерви в роботі та суто символічні питання.

Профільні комітети Верховної Ради подають до голосування значно більше законопроектів, ніж фізично встигає розглядатись на пленарних засіданнях.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано 2663 акти. Тільки від уряду зареєстровано 331 законопроект, з них 26 – за жовтень. Натомість з початку вересня Верховна рада прийняла всього 79 акт, включаючи усі кадрові питання та погодження змін меж міст.

Хоча, якщо покласти руку на серце, то законопроектів належної якості часто бракує. Одна з причин тому часто невдале використання грантових коштів на реформи.

Як прискорити реформи

Приклад рейтингу Doing Business та найбільш успішної в плані подолання корупції галузі АПК свідчить про значні диспропорції в плані проведення реформ. Якщо в певних секторах відбуваються позитивні зрушення та ліквідація корупції, то в інших все лишається як було.

Часто успіх досягається завдяки сміливій дерегуляції, для чого потрібне прийняття відповідних законодавчих актів. Тому, на мою думку, для реформ були б дуже корисні наступні речі:

1. Акцент на дерегуляції та децентралізації. Потрібно банально позбавляти чиновників максимальної кількості повноважень. "Нірвана" на ринку перевезень зерна настала тільки після повної дерегуляції дозвільних документів, а болото в земельних відносинах залишається через надмірну концентрацію повноважень в рамках одного органу, який активно блокує реформаторські закони.

2. Виконання Коаліційної Угоди. В даному документі міститься дуже багато правильних речей, зокрема передача земель сільрадам та скасування передачі земель поза аукціонами, про що згадувалось вище. Аналогічно і в інших галузях. Нещодавно навіть Президент зазначив, що Коаліційна Угоди виконується лише на 30%.

3. Більша кількість днів для голосувань у Верховній Раді. Для виконання практично будь-якого пункту Коаліційної Угоди потрібне прийняття відповідного закону. Чотири реально продуктивних дні в місяць для голосувань, ще з урахуванням довгих перерв на літні та новорічні канікули, а також вибори, є явно недостатньо. Комітети напрацьовують значно більше законопроектів, ніж може встигнути проголосувати парламент. Лише сьогодні, 12 листопада, у Верховній Раді призначений день присвячений розгляду винятково економічним питанням та дерегуляції. Як на один рік роботи парламенту – це катастрофічно замало, такі дні мають проходити кожен тиждень.

powered by lun.ua
Уряд реформ392 Aтака Путіна1186 Корупція1287 Україна та Європа1064 тітушки18
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Артем Петренко

Шанс вырваться из ловушки бедности. Или почему важно, чтобы у Зеленского получилось

1
Сергій Лямець

Коболев получает $1 млн в месяц. Укрзализныця закупает дизель у олигархов. Так зачем нам независимые набсоветы???

7
Сергій Лямець

Зачем Зеленскому стукачи. Что говорит здравый смысл об инициативе платить 10% за доносы

12
Ігор Луценко

Хто стріляв вночі у Голосієво і до чого тут справи Майдану?

Українська правда

Стати депутатом і залишитись людиною. Чому "Слуга народу" неправа в історії із "тупою вівцею"

Сергій Лямець

ZeVulgaris. 🤡 Андрюха, шо там с Кабмином?

16
Тимофій Бадіков

Залишити неможливо звільнити: чи буде в МОЗ новий очільник?

Євген Бистрицький

ПІДВОДНІ КАМЕНІ 7-ГО КОМІТЕТУ

7
Айдер Муждабаєв

"Русский писатель" Захар Прилепин: самый кассовый из убийц

5
Ігор Попов

Програма дій нового уряду – більше конкретики, а не лозунгів.

25
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter