7 квітня 2016, 12:10

Відміна імпортних мит на вживані автомобілі як крах протекціонізму

Доволі несподіваною, але досить знаковою виявилась заява уряду про відміну імпортних мит на вживані авто. Даний крок може стати початком переходу від політики протекціонізму до запровадження вільного ринку; переходу до економіки, в якій інтереси споживачів цінуються так само, як інтереси виробників.

Арсеній Яценюк заявив, що запропонував такий крок у відповідь на значну кількість листів, що отримував уряд від громадян, що не могли купити вживані авто за доступною ціною. І це дійсно велика проблема для українців, які навіть у свій час зібрали 25 тис. голосів під відповідною петицією на сайті Адміністрації Президента.

Обурення покупців, яких змушують платити за вживані авто в Україні часто в рази більше, ніж платять громадяни ЄС чи розвинених країн, є цілком справедливе.

Нарешті тиск споживачів, принаймні в сегменті автомобілів, став значно більш значущим, ніж тиск виробників-протекціоністів.

На це є об'єктивні причини, адже автомобільна галузь не в стані ефективно чинити супротив, оскільки знаходиться в стані повного економічного краху. До цього краху її, власне, привели високі імпортні мита на вживані авто.

В найкращий період виробництво та зборка легкових авто сягала 400 тис. штук., що вдвічі більше, ніж в радянські часи. Але в 2015 році в Україні виробництво впало до рекордно низького рівня – до мізерних 5 тис штук.

В той самий час у Словаччині, у якій виробництво авто після розвалу соцтабору було майже нульовим, в 2015 році вперше виготовлено понад 1 млн. авто. Тобто невеличка Словаччина виготовляє по 200 авто на кожне 1 авто, виготовлене в Україні.

Джерело: Укрстат

Так, у нас війна, часи важкі. Але в країнах, де активно розвивається автомобілебудування (в тому числі в Словаччині), виробники орієнтовані в першу чергу на експорт. Україна, в інтересах декількох бізнесменів, закрилась як для імпорту дешевих вживаних авто, так і будь-яких нормальних міжнародних інвесторів. Якби у нас було дійсно конкурентоспроможне виробництво, то в умовах СОТ та Зони вільної торгівлі з ЄС краху виробництва не відбулось.

В результаті протекціонізму програли всі. Програли споживачі, яких роками заставляли переплачувати за "наше вітчизняне" (а в реальності – за дорогу зборку з імпортних складових). Програла українська економіка, яка втратила значні надходження до бюджетів, валютну виручку. Програли працівники виробництв, які втратили свої робочі місця. Програли і олігархи, які замість того, щоб мати у власності дорогі активи у формі налагодженого виробництва конкурентної продукції, тепер мають нікому непотрібні виробничі потужності.

На мою думку, основна проблема будь-якого протекціонізму, полягає в наступному:

1. Протекціонізм ставить інтереси виробників вище за інтереси споживачів. Як не крути, але протекціонізм просто полягає в тому, щоб одних українців змусити платити іншим під приводом, що "воно своє, рідне". А точніше, змусити мільйони українців платити декільком іншим українцям. Тут навіть натяку на будь-яку соціальну справедливість немає.

2. Протекціонізм розбещує. Навіщо робити щось якісне, якщо в покупців і так вибору немає? Взяти і завезти імпортні деталі для дешевої зборки – саме це дає найбільшу маржу при відсутності вільної конкуренції.

3. Протекціонізм вбиває новації. Якщо заробляння грошей і так гарантоване загороджувальними митами, то навіщо вкладати чималі гроші в розробку нових моделей авто? За два десятки років протекціонізму єдиною "новою" національною маркою авто стала "Таврія Нова". В той же час по всьому світу різні виробники активно продукують все нові моделі, які успішно займають будь-які сегменти на національних та світових ринках. Наприклад, в Індії найдешевші нові національні авто продають всього за $3,000.

4. Протекціонізм знищує додаткові економічні вигоди. Авто – це також спосіб заробітку для мільйонів людей. Від послуг таксі до вантажних перевезень і просто економії часу – все це недоотримані економічні вигоди від частої неспроможності придбати авто. Неможливість придбання авто через надмірні ціни однозначно змусила мільйони українців втратити можливість заробити або зекономити.

Будемо надіятись, що прогнозована зміна складу уряду не означатиме смерть або відтягування ініціативи щодо скасування імпортних мит на вживані авто.

Будемо також сподіватись, що скасування імпортного збору стане лише початком ліквідації різного роду протекціоністських політик, зокрема 50% мита на імпорт цукру, антидемпінгових мит на добрива, державної монополії на спирт і ще купи всілякого абсурду, за який кожного дня українці платять з власної кишені.

Воістину, інтереси споживачів не можуть мати менший пріоритет, ніж інтереси виробників. І тільки вільна конкуренція призводить до росту достатку для всіх.

powered by lun.ua

Обкладання ставками ПДВ онлайн-освіти та електронних книг стане помилкою

Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн...

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...

Завдання України в ГУАМ: зона вільної торгівлі, інвестиції, звільнення окупованих територій

Одним із пріоритетів зовнішньої політики України має стати подальша інтеграція та посилення співробітництва в рамках ГУАМ. Створивши організацію в 1997 році, Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова засвідчили своє прагнення послабити економічний, енергетичний і, відповідно, політичний вплив правонаступниці імперії зла й інтегруватися в євроатлантичний простір...