13 вересня 2016, 14:43

Податкові канікули на 5 років: навіщо і для кого?

В кінці минулого тижня Міністр фінансів Олександр Данилюк представив Комітету з питань податкової та митної політики ВР робочу версію пакету змін до Податкового кодексу України.

Фінальну версію документу планується подати на Кабмін до кінця вересня. Коли ж конкретний законопроект буде зареєстрований у ВР – не відомо, тим більше, неможливо прогнозувати, коли відбудеться його розгляд у сесійній залі. Поки що справджуються найбільш песимістичні прогнози, не зручні ані для бізнесу, ані для податківців – "під ялинку", тобто в останні дні грудня.

Головною метою законопроекту міністерство називає зменшення можливостей маніпуляцій у ДФС та, відповідно, тиску на бізнес, а також спрощення адміністрування податків. Також Мінфін робить наголос на податкових канікулах на п'ять років для новоствореного малого бізнесу – мабуть, це має привабити депутатів та ЗМІ.

Більшість з цих пунктів дійсно відображені в робочих версіях законопроекту, а от остання ініціатива настільки свіжа, що поки існує лише у вигляді презентації. Тим не менш, пропоную подивитися на неї детальніше. Ось що, наразі, пропонується:

"Податкові канікули для новостворених підприємств (на 5 років). Новостворені підприємства отримують вибір, на якій системі краще працювати – на загальній в умовах канікул, чи на спрощеній зі сплатою єдиного податку". Також пропонується "Звільнення від оподаткування податком на прибуток суб'єктів малого підприємництва, які відповідають певним критеріям".

Не хочеться огульно критикувати Міністерство фінансів, адже більшість ідей Мінфіну, викладених в робочих версіях законопроекту, дійсно заслуговують на підтримку. Але всі ці "податкові канікули" наразі виглядають як поганий експромт. Виникають питання: що Мінфін хоче стимулювати? Створення нових підприємств чи створення нових юридичних осіб? Яким саме "певним критеріям" мають ці підприємства відповідати?

Вся історія існування Податкового кодексу України каже, що подібні "інструменти стимулювання" на практиці призводять лише до створення податкових лазівок для вже існуючого бізнесу або нечесної конкуренції між старими і новими компаніями.

Таким чином Мінфін не спрощує, а ускладнює податкову систему в Україні. Більше того, чим більше виключень та пільг ми вводимо до Податкового кодексу, тим далі ми відходимо від єдиних ставок для всього бізнесу та унеможливлюємо впровадження таких прогресивних інструментів, як податок на розподілений прибуток, нещодавно введений в Естонії та Грузії. Саме податок на розподілений прибуток – це найкращий спосіб боротьби із зайвими податковими перевірками і, звичайно ж, для бізнесу він більш прийнятний. Однак цей податок може працювати тільки в разі, якщо по всій країні на всі види бізнесу буде встановлена однакова податкова ставка, як і пропонував Мінфін в минулому році.

Можливо також, що ідея "канікул" – спроба "забити" медіа-поле позитивними новинами після гучного скандалу зі стипендіями. Але, на мою думку, краще, що може зараз зробити Мінфін – це не гратися в популізм, а провести кардинальне скорочення державних видатків, ввести пласку шкалу оподаткування та зменшити податки для всього бізнесу, який працює в Україні. Ефект від цих дій точно буде позитивним.

powered by lun.ua

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...

Завдання України в ГУАМ: зона вільної торгівлі, інвестиції, звільнення окупованих територій

Одним із пріоритетів зовнішньої політики України має стати подальша інтеграція та посилення співробітництва в рамках ГУАМ. Створивши організацію в 1997 році, Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова засвідчили своє прагнення послабити економічний, енергетичний і, відповідно, політичний вплив правонаступниці імперії зла й інтегруватися в євроатлантичний простір...

Так боролися за земельний мораторій, що навіть не спробували його продовжити. Незручно вийшло

Верховну Раду давно треба було закрити на карантин через масовий синдром Туретта. Щоразу більше носіїв, щоразу менше нейронних зв'язків. Тільки-но кажеш "земля", як одразу випльовують у відповідь тираду "Сорос, китайці, Ізраїль, масони зі Світового уряду, рептилоїди з Нібіру...