12 квітня 2017, 14:22

Вчорашній день показав всю безглуздість процедур у Верховній Раді

Вчора Верховна Рада цілий день розглядала один єдиний законопроект і так його й не прийняла. Це перший такий випадок на моїй пам'яті. Він підкреслює весь той радянський абсурд регламенту, за яким працює Верховна Рада.

Не хочу плодити багато тексту, але, на мою думку, є явний ряд неефективних процедур, які варто виправити. Хочу зауважити, що це лише моя суб'єктивна думка, і я впевнений, що багато депутатів та їх помічників теж мають чудові наміри по реформах. Власне, керівництвом ВР уже підготовлені хороші зміни до регламенту. Тому з великою повагою до всіх задіяних в Парламенті дозволю собі висловитись, в тому числі через розчарування того, що вчора не були розглянуті законопроекти, за які я дуже вболівав.

1. Процедура розгляду поправок до другого читання повинна бути повністю змінена.

Наразі профільний комітет приймає певну редакцію поправок і подає версію з поправками на розгляд залу. Власне, це ми і бачили вчора. Проблема в тому, що в залі будь-який депутат може попросити поставити будь-яку поправку "на підтвердження". Тобто вона має набрати 226 голосів, щоб залишитись в редакції. На практиці це майже ніколи не відбувається, тому що депутатів у залі немає. Навіть якщо є, то далеко не всі розуміють, про які поправки взагалі мова, їх в законопроекті від десяти до тисячі.

На мою думку, профільний комітет краще знає, яка редакція краща. Якщо депутат хоче зняти поправку, він має шукати 226 голосів щоб її відхилити, а не навпаки. Або потрібна хоча б якась кількість депутатів, щоб поставити поправку на підтвердження, або попередня заява від 30-50 депутатів. Це щоб і комітет був готовий, і дискусія була більш конструктивна.

2. Працювати над голосуваннями частіше і довше.

Наразі він працює над голосуваннями раз на два тижні. Формально, інші дні відведені для роботи в комітетах. Але майже всі засідання комітетів відбуваються саме в пленарний тиждень. Тому досить себе обманювати, варто нарешті збільшити кількість днів для голосування. Навіть під час пленарного тижня понеділок не робочий день. Погоджувальну нараду можна перенести і на другу половину п'ятниці.

3. Відмовитись від непотрібних процедур.

Наприклад, наразі все ще присутня процедура депутатських запитів. Вона передбачає зачитування їх з трибуни та голосування. В часи інтернету це зовсім не актуально. Не бачу різниці між звичайним зверненням і запитом. За бажанням, їх можна опублікувати на сайті ВР або на власному телеканалі Верховної Ради. Витрачати на ці запити пів робочого дня, на мою думку, безглуздо.

Окрім цього, в Парламенту є купа невластивих та непотрібних йому повноважень. Це, наприклад, перейменування населених пунктів, призначення виборів в селах, зміна меж сіл, погодження земельних питань і т.п. Впевнений, у багатьох ситуаціях місцеві органи можуть впоратись самі. При цьому, можна зберегти процедуру погодження з Верховною Радою через мовчазну згоду. В разі чого, Верховна Рада відреагувати завжди зможе.

4. Запровадити дистанційне голосування.

Перебування в залі протягом 10 конкретних секунд для голосування є безглуздою вимогою щоб дати свій голос. Робота депутата – не тиснути кнопки, а працювати з громадськістю та іншими депутатами над законопроектами. По багатьох законопроектах у депутатів є стійка позиція. Не бачу проблеми в тому, щоб вони могли дати за них голос напередодні. Або, принаймні, в системі електронного голосування через електронні ключі.

Та й більш відверто. Якщо на голосуванні стоїть законопроект про сертифікацію лікарів, то звідки депутатам, наприклад, з транспортного комітету, знати правильний закон, чи ні? Або як депутати із комітету з питань освіти мають розібратись із законопроектом про систему сертифікації електронних ключів? Насправді, комітети і фракції існують для того щоб консолідувати голоси непрофільних депутатів. Вся ця істерія з особистим голосуванням від грантоїдних активістів є лише способом заробити гроші донорів публічно красивими слоганами без реальної допомоги реформам.

5. Скасувати таку річ, як порядок денний сесії.

Наразі потрібна ціла окрема процедура, щоб включити законопроект в порядок денний сесії, якщо він був нещодавно зареєстрований. Сесія триває півроку. В сучасних умовах непланової економіки потрібно реагувати на виклики оперативно. На практиці так і є. Шанси на те, що за нещодавно зареєстрований законопроект проголосують, навіть більші, ніж за старий. То навіщо грати далі в цю гру з планом роботи? Просто слід голосувати за ті законопроекти, які пропонують комітети і фракції. Усе! По факту так воно і є, тільки витрачається час на ще одне голосування про включення і т.п.

powered by lun.ua

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...

Завдання України в ГУАМ: зона вільної торгівлі, інвестиції, звільнення окупованих територій

Одним із пріоритетів зовнішньої політики України має стати подальша інтеграція та посилення співробітництва в рамках ГУАМ. Створивши організацію в 1997 році, Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова засвідчили своє прагнення послабити економічний, енергетичний і, відповідно, політичний вплив правонаступниці імперії зла й інтегруватися в євроатлантичний простір...

Так боролися за земельний мораторій, що навіть не спробували його продовжити. Незручно вийшло

Верховну Раду давно треба було закрити на карантин через масовий синдром Туретта. Щоразу більше носіїв, щоразу менше нейронних зв'язків. Тільки-но кажеш "земля", як одразу випльовують у відповідь тираду "Сорос, китайці, Ізраїль, масони зі Світового уряду, рептилоїди з Нібіру...