Кілька позицій щодо легалізації авто на єврономерах

За найскромнішими оцінками, в Україні понад 300 тисяч транспортних засобів на іноземній реєстрації. Верховна Рада вкотре відклала дедлайн для перереєстрації – до 31 грудня поточного року, а запровадження стандарту "Євро-6" відтермінувала до 2025 року. Позитивний, але тимчасовий захід – знеболювальне замість лікування.

Я був ініціатором і співавтором законопроєкту щодо стандарту "Євро-6". Під час доповіді з трибуни закликав колег його підтримати. В іншому випадку ми знищили б залишки автопрому та робочі місця. По-друге, стандарт поширювався б і на виробництво, отже, можна було б забути про сподівання відновити діяльність законсервованих заводів. Крім того, норма поширюється і на імпорт, тож чергове подорожчання нових авто було б неминучим. Ми зняли ці питання.

У стані вільного падіння український автопром уже понад 10 років: світова криза, торговельні війни сусіда, девальвація, низька купівельна спроможність. Колись уже публікував цю динаміку. В 2008-му в Україні виготовляли 400 тисяч легкових автівок. У 2018 році – майже в 100 разів менше. Для порівняння найближчі сусіди: Польща виробляє 659 тисяч, Словаччина – понад 1 млн, Чехія – 1,3 млн. Здавалося б, куди гірше? Проте галузь падає ще нижче: в листопаді на 40%, порівняно із жовтнем 2019 року.

Свого часу державні "антикризові" менеджери винайшли велосипед: вирішили підтримати вітчизняний автопром захмарними акцизами на вживані іномарки.

Чому автори вирішили, що він спрацює в Україні, я не знаю. Проте відомий результат: автопром і далі собі занепадає, а власне авто як було, так і залишилося предметом розкоші для переважної більшості українців. Виграли від тих обмежень тільки офіційні дилери нових іномарок.

До ударів по вітчизняному виробництву зазвичай зараховують легально і нелегально ввезені авто з Європи. Але коректність причинно-наслідкових зв'язків викликає сумніви. З одного боку, я категорично проти ухилення від сплати податків. З іншого – мене обурює той факт, що вартість одного й того самого авто в Європі та Україні відрізняється в декілька разів. А ще більше злить, що українці не мають при цьому жодних альтернатив. Які може запропонувати влада?

Я – прибічник максимальної лібералізації та спрощення митних процедур. Переконую в цьому і урядовців, і колег по парламенту. Адже корупція з'являється там, де незрозуміло та заплутано. Зазвичай заплутано навмисно. Є кілька підходів.

Колеги зареєстрували законопроєкт N2132, що пропонує скасувати акцизний збір на ввезення авто до України. Погоджуюся з мотивацією авторів: акциз у його нинішньому вигляді суперечить Податковому кодексу і взагалі принципам соціальної справедливості, відповідно до яких сума податків має корелюватися з платоспроможністю. Купуєш дороге авто – плати більше. В нас же все навпаки. Що старше і дешевше авто, то більший акциз. Це абсурд.

Противники такого підходу аргументують: акциз із ввезених на митну територію України транспортних засобів і пального – важливе джерело надходжень до Державного дорожнього фонду. Відповідно, його скасування може призвести до суттєвого скорочення видатків на будівництво, ремонт і утримання автошляхів. З іншого боку, такий крок стимулював би ринок: без акцизу українці, ймовірно, активніше купуватимуть авто – і це автоматично збільшить бюджет Дорожнього фонду за рахунок ввізного мита.

Імпонує також позиція Мінінфраструктури. Тут запропонували знизити акциз шляхом скасування коефіцієнту віку авто, що напряму впливає на його розрахунок. Ще одна пропозиція – запровадити спрощену систему розмитнення за формулою: 1 долар за 1 кубічний сантиметр об'єму двигуна. Для старших автомобілів до певного об'єму і до певного віку, які вже завезені на територію України, – встановити єдину ставку розмитнення. Ці кроки вже суттєво знизили б соціальне напруження.

Спільна робоча група Мінінфраструктури та представників громадськості на чолі з міністром інфраструктури Владиславом Криклієм розробила відповідну законодавчу ініціативу, що, на жаль, наразі не здобула підтримки Мінфіну. Я сподіваюся, що урядовці врешті відшукають консенсус, і Рада голосуватиме за спрощення умов розмитнення в першому півріччі 2020 року.