31 січня 2022, 13:32

Шахрайство на ринку зерна руйнує подальший розвиток економіки

Україна майже половину валютної виручки отримує від експорту аграрної продукції. Минулого року встановлено черговий зерновий рекорд – зібрано понад 100 мільйонів тон зерна та соняшника.



Щоб розвиватися далі аграріям уже не достатньо просто збільшувати використання добрив та техніки. Адже, більші інвестиції в техніку і добрива означають ще більші ризики, оскільки прибуток залежить від врожайності та цін на зерно.

Так виглядають ціни на зерно з початку 80-х років:



На щастя для аграріїв, вони зростають останні роки. Але це легко може змінитися в будь-який момент. Ціни на зерно ніколи не були і не будуть стабільні.

В будь-який момент нас може очікувати ситуація, коли ціни різко впадуть, і з ними значна частина валютної виручки та економіки.

Тому нам критично важливо в інтересах самих аграріїв та економіки навчитись страхувати себе від цінових коливань.

Для закордонних аграріїв це реальність, до якої вони пристосувалися вже давно. Наприклад, 25% фермерів у США регулярно фіксують ціну врожаю наперед через форварди та різноманітні біржові інструменти (опціони, ф'ючерси).

Звісно, в такому випадку є свої загрози та ризики. Адже фіксована ціна врожаю не завжди відповідає власне ринковій ціні у сезон. Тому фіксуючи ціну наперед існує ризик продати врожай дешевше ринкової ціни. Але також є шанс отримати додатковий прибуток. Проте головний плюс – фіксована ціна дозволяє гарантувати бюджетний рівень прибутку для агровиробника. Продав майбутній врожай за прийнятною ціною – спиш спокійно.

В Україні останнім часом почали набирати популярність механізми фіксації ціни через форвардні контракти, забезпечені аграрними розписками. Втім, з доволі очікуваним для нашого менталітету та з нашою судовою системою результатом. Як тільки ціна на зерно пішла різко вгору – від виконання контрактів почали масово відмовлятись.

Досить часто недобросовісні українські виробники шукають будь-які можливості уникнути відповідальності за аграрними розписками. В тому числі, користуючись пунктом про форс-мажорні обставини, компанії просто купують собі фальшиві довідки про втрату урожаю.

Наприклад, до мене зверталась компанія "Адама Україна", що у 2020 році поставила засоби захисту рослин аграрій з Вінницької області і паралельно уклала з ним договори на постачання кукурудзи за фіксованою ціною.

Але на момент поставок ціна на кукурудзу помітно зросла і аграрій почав відмовлятися постачати товар, – розповіли в "Адама Україна". В результаті міжнародна компанія зазнала понад 25 мільйонів грн. збитків, не отримала кукурудзу і їй не повернули навіть 17 мільйонів грн. передоплати.

І це дуже погана історія. І таких, нажаль, багато. Це лише один із прикладів.

Економіка в першу чергу розвивається там, де тримають слово. Неможливо покладатись на українських виробників, як на надійних постачальників, якщо врожай раптом "зникає" під час різких коливань цін.

Один такий випадок руйнує довіру цілого ряду компаній та суттєво зменшує можливості та бажання кредитувати інших аграріїв.

Іншою не менш важливою проблемою є взагалі достовірність та надійність тримачів складських документів на зерно. Доволі сумним прикладом був і є Агроінвестгруп, що в 2019 зникли з більш ніж $100 млн дол, попередньо виписавши документів на уже продане зерно.

Це підірвало довіру до складських документів на зерно по всьому ринку, в тому числі і серед банків, які їх широко використовували для застави.

Таким чином, у нас серйозно підірвана довіра до всіх ключових інструментів на ринку зерна – форварди, аграрні розписки, складські документи на зерно.

На жаль, в українській економіці стала традиційною культура невиконання зобов'язань. Це і є та частина бізнес-клімату, про яку ми мало говоримо. Так, в нас є безкінечні проблеми з податковими і правоохоронними органами. І є проблеми з судами, які не тільки "дивують" якістю своїх рішень, але й перевантажені величезною кількістю спорів між підприємствами. Тому що просто хтось захотів когось "кинути".

І мова йде навіть не про законодавчі чи регуляторні зміни. Ми можемо змінити те, що залежить від нас: побороти в собі старі звички і навчитись новим цивілізований шаблонам поведінки, навчитися грати за правилами. Тоді нам будуть довіряти і ми зможемо говорити про залучення інвестицій.

Шахрайство на ринку зерна руйнує подальший розвиток економіки

Україна майже половину валютної виручки отримує від експорту аграрної продукції. Минулого року встановлено черговий зерновий рекорд – зібрано понад 100 мільйонів тон зерна та соняшника...

Обкладання ставками ПДВ онлайн-освіти та електронних книг стане помилкою

Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн...

Акцизи на авто потрібно скасувати для всіх українців

Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat...

Чому Україна повинна легалізувати медичний канабіс

Медичний канабіс – це не про "кайф", не про легалайз марихуани, не про "змову наркокартелів". Це перш за все гуманітарне питання, пов'язане з полегшенням стану українців із важкими діагнозами...

Нарешті легальний. Усе про гральний бізнес у 10 тезах

Прийняття закону про легалізацію грального бізнесу – історична подія. Попри шалений тиск і лобі, держава взяла під контроль один із найтінізованіших ринків...

Карантинне АПК. Як допомогти селянам вижити?

Пандемія і спричинений нею карантин поставили надскладне запитання перед усіма країнами. Стримувати поширення інфекції ціною зупиненої економіки чи зберегти економіку, від якої завтра залежатимуть тисячі життів...