Як ми полюбили Президента
Доброго дня, Вікторе Федоровичу, заходьте.
Не бійтесь, то не бібліотека, то в нас тут просто книжечки. То з областей поети свої збірки підвезли, ага. "Осіння мелодія", "Свіча на двох"... Хочуть, знаєте, продати бо ж бойкот російських товарів, а поезію народ любить.
Сідайте, он табуреточка. Ні, то не черви, то наша інтелігенція висохла від фейсбука – вони збіглись, бо раді вас бачити у нас нарешті.
Ми, знаєте, вас сильно в душі любили вже давно, просто негарно було признатись, а тепер можна і признатися. Ви знаєте, в нас же ще не було жодного президента такого епічного, крім Грушевського, але він -пам'ятник.
Світло поганеньке – то в нас ретро-лапмпа. Газова. Як у США в часи О'Генрі. Бо нам поки допомагають тільки діти емігрантів. Але тепер, Вікторе Федоровичу, як проінтегруємусь, то ви тут всього не впізнаєте. До нас підуть європейці з айпедами, хтось з них і вайфай прихопить, бо їм же погано без вайфаю, вони його за собою носять. То ми напишемо тут на стіні, що в нас вже є вайфай. І буде ще краще.
Та сидіть-сидіть, Вікторе Федоровичу, то не блохи, то в нас тут якась маргінальна і незадоволена інтелігенція кусається, але ж ви бачите, як вони вже від фейсбуку висохли, то не бійтесь.
А ще як проінтегруємось і заведем вайфай, розцвіте в нас мова калинова... До речі, а шо ми з того будемо мати? Нє, я патріот, ви не подумайте, ми всі тут патріоти, тільки сильно хочем в Європу, бо там гроші, і добре годують. І ви не забудьте, що ми патріоти і розбудовувачі, як буде шо ділити, то ми перші... Ну, тобто, другі, одразу за вами... ну добре, можна й треті, але не забудьте, що в нас тут буде вай-фай!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
