Багато років писала про моду, зокрема, українську. Зараз вже читаю про неї лекції. Про саму моду, про людей, які її створюють, тобто українських дизайнерів, про людей, які її споживають – тобто про всіх нас, і про все це разом. Пишу про це книжку.

Про моду або мистецтво люди пишуть з різних причин. Одні шукають красу, інші бачать індустрію. Для мене ж найцікавіше – побачити, зафіксувати зміни, що відбуваються в свідомості людей, та процеси, що завдяки цьому йдуть в суспільстві. А ще краще взяти в них участь, щоб якось на це вплинути. Тому останнім часом в мене з’явилися деякі суспільні інтереси.

Я вхожу до складу громадської огранізації “Батьківський контроль” – ідея її виникнення з’явилась після публікацїї моєї статті про новий шкільний буквар. Ми намагаємося встановити громадський контроль за професійною якістю, адекватністю та засадничими принципами, за якими пишуться українські підручники. Переконані, що підручники мають бути такими, щоб з їхнью допомогою наші діти готувалися до життя в сучасному, європейському суспільстві.
Також я є членом місцевого неформального об’єднання небайдужих громадян “Самоврядування Печерськ”, завдяки якому зараз робиться низка дуже цікавих проектів з місцевого самоврядування.