Політика нижче пояса
Три тижні тому на круглому столі виставки REX з піар-технологій президентської кампанії мене попросили зробити прогноз стосовно новинок чорних технологій. Я відповів, що оскільки ми вже встигли обговорити національне походження і віросповідання кандидатів, наступне, що зачеплять, буде проблема сексуальних скандалів. На жаль, цей прогноз справдився, проте у такому цинічному прояві, що я навіть не міг собі уявити.
Історія з Артеком і замішуванням туда Віктора Уколовим, з яким я знайомий тривалий час по спільній роботі, настільки цинічна за своїм розгортанням, що заслуговує детального розслідування. Зараз зроблені перші спроби розібратися у суті справи (в т.ч. на УП), окремі частини інформації відомі у штабі Тимошенко, частково Януковича, Яценюка, проте повний пазл скласти не може ніхто.
Зробити повний аналіз не вдасться навіть після завершення виборів, проте перші висновки можна зробити вже зараз. Одразу скажу, що я не збираюся оцінювати достовірність інформації стосовно самої справи. В ній навіть без заглибленого аналізу можна помітити чимало нестиковок. Головні питання:
- невже мати нещасних дітей (якщо усе, що подають як їхні покази – правда) за 3 роки не помітила нічого підозрілого?
- чи спілкувалися діти за 3 роки хоч раз з професійним психологом, адже професіонал одразу визначив би причину їхнього пригніченого стану?
- чому, якщо скандал, як стверджують, тягнеться з весни, про нього стало відоме лише напередодні виборчої кампанії?
- чому першоджерелом поширення скандалу виступив регіонал Вадим Колесніченко?
- як запит нардепа Г.Омельченка на адресу Президента з'явився у блозі lumpen?
- чому без юридичних експертиз і обов'язкової очної ставки винуватими були оголошені 3 народних депутати?
А тепер проміжні висновки:
- По-перше, незважаючи на наявність у справі прямого сліду на Вадима Колесніченка, я не поділяю думку тих, хто вважає, що єдиним ініціатором скандалу є Партія регіонів. За моїми спостереженнями, аналітичні здібності не відносятся до сильних сторін депутата Колесніченка. Енергійність – так, проте її напрям часто-густо може обернутися неприємностями проти його рідної партії. Вже зараз низка депутатів-регіоналів висловлюється дуже жорстко стосовно Колесніченка, справедливо ввжаючи, що своїми діями він не лише дав привід опонентам вважати ініціатором скандалу Партію регіонів (а це може буьи справді не так, ПР лише скористалася з нього) і відповідно це дає постраждалій стороні моральне право діяти аналогічно у відповідь, але й суттєво зашкодив репутації партії у Криму. Там дуже не сподобалася втягування в скандал "Артеку". Я знаю, що в ПР лише один джентльмен, і той Ганна Герман, проте задумати провокацію з початку до кінця і реалізувати її там би не змогли.
- По-друге, завдано непроправного удару по міжнародній репутації Міжнародного дитячого центру "Артек" – єдиного офіційного дитячого табору під егідою ЮНЕСКО – одного з символів України за кордоном. Непрямою причиною втягування у скандал "Артеку" є намагання довести його до банкрутства і одержати його майно та "золоту" землю на південному березі Криму. Це може бути помстою особисто директору Артеку пану Новожилову за те, що не дав розікрати табір земельній мафії
- По-третє, через роздмухування псевдоскандалу ПР намагається відволікти увагу суспільства від власних величезних проблем в Криму. Як відомо, вихід з ПР керівника кримської організації Василя Кисельова є лише вершиною айсбергу, який ховає серйозні рейтингові втрати Януковича на півострові
- По-четверте, ще однією мішенню скандалу є голова Управління МВС у Криму Геннадій Москаль. Своїми активними діями він розворушив бандитське кубло, яке буквально вросло в усі органи влади півострова – Раду Міністрів, Верховну Раду АРК. Зайве нагадувати, яка партія має абсолютну більшість св усіх органах влади Криму. Дії політиків від цієї політичної сили, які перебувають у паніці від розслідувань Москаля, спрямовані на дискредитацію кримської міліції, яка нібито потурала приховуванню подій в "Артеку". Тому слід чекати подальшої чорної кампанії проти кримських борців з мафією і проти Г.Москаля особисто.
- По-п'яте, народний депутат Віктор Уколов відомий своєю безкомпромісною і активною позицією щодо діяльності низки народних депутатів, які водночас є кандидатами в Президенти. Уколов підготував низку резонансних матеріалів у ЗМІ, в т.ч. на своєму блозі на "Українській правді", об'єктами яких були народні депутати Арсеній Яценюк, Інна Богословська та Віктор Янукович.
- По-шосте, в інтернеті не доведені ні слідством, ні судом матеріали проти Уколова з'явилися в Інтернет-блозі користувача з ніком lumpen. Під них ховається піарщик, якого вважають близьким до штабу Арсенія Яценюка Вова Петров. Далі ця дезінформація розлетілася низкою сайтів і друкованих видань, підконтрольних членам Партії регіонів. Потім її друкує преса, про скандал говорять в Інтернеті і на телебаченні. Класика інформаційної війни!
- По-сьоме, головна мета скандалу полягає у намаганні закулісних сил криміналізувати всю виборчу кампанію. Автори інсцинованого скандалу, прізвищ яких ми поки не знаємо, зацікавлені у тому, аби зіштовхнути між собою штаби Януковича і Тимошенко, аби вони всю кампанію вели війну на самознищення. За цей час, коли виборці остаточно розчаруються у своїх лідерах, хтось третій, який залишиться невтягнутим у розбірки, спробує прорватися до друго туру, де вцілілий опонент (Тимошенко або Янукович) стане легкою мішенню для чергової провокації в останні тижні перед другим туром.
- По-восьме, відчуваючи, що тема кримінального минулого Віктора Януковича неодноразово може сплисти протягом кампанії і з новими подробицями, керівники його штабу прагнуть скористатися з фабрикованої "справи Уколова" та очорнити все навколо себе, перетворивши виборчий процес на змагання, де наступна дезінформація буде жахливішою за попередню.
- І останнє. Вже зрозуміло, що ноу-хау цих виборів буде дезорганізація роботи штабів конкурентів. При цьому в якості мішені обрано не просто народного депутата, а керівника рекламно-агітаційного напряму, який має величезний досвід кількох кампаній і координував весь процес розробки і виготовлення політичної реклами лідера. Це означає, що спокуса використати подібну жахливу брехню проти керівників штабу спонукатиме опонентів прем'єра діяти в подальшому ще більш зухвало. За рівнем цинізму і криминалізації у цій президентській кампанії вибори 2004 року можуть невдовзі видатись взірцем демократії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
