''Миротворці''
Пам'ятаєте давньогрецький міф про сирен, які заманювали у пастку подорожніх: мореплавці линули на їхній солодкоголосий спів і їхні судна розбивалися об гостре каміння? У східнослов'янській міфології є ще один персонаж – Лихо. Воно теж солодкими обіцянками заманює людей у пастку, змушуючи відрізати собі руку. Когось із них зараз нагадує наш президент, який втюхує країні ідею про введення миротворчих сил ООН. Їх він вважає ледве не гарантом закінчення війни.
Виявляється, чергова "багатоходовка" Петра Олексійовича зіграла виключно на руку окупантам. Путін одразу заявив про правильність ідеї. Деякі західні "союзники" його вже підтримали. Тепер карту України будуть розігрувати в кількох сценаріях за ініціативою нашого ж президента. Путін через ООН буде домагатися введення миротворців вздовж лінії розмежування, що фактично відсікає окуповані території від України. Проросійські бойовики отримають захист і який-неякий, але статус – учасників "конфлікту". Європейські бізнесмени пролобіюють зняття санкцій з РФ. Адже європейські лихварі, як ніколи, відчувають нестачу російських нафтодоларів.
І ще. У великій грі, пішкою в якій радий виступати наш президент, схоже, що Крим вже віддали. Не Україні.
А що ж становитимуть собою миротворці? Насамперед варто наголосити: миротворчі місії завжди були провальними. Тут можна нагадати про геноцид на території Боснії та Руанди на початку 90-х де "блакитні шоломи" продемонстрували своє безсилля. На території Близького Сходу миротворці з 1948 року не можуть вирішити навіть власні проблеми. Згадати можна і кіпрську місію, яка з 1964р. лише визначила проблему, але ніяк не посприяла її вирішенню. Однозначно можна стверджувати лише те, що діяльність так званих миротворчих місій здебільшого заморожує конфлікти. Чи ми розраховуємо на варіант, коли Радбез, де Росія має право вето, ухвалить рішення, що миротворці воюватимуть на боці української армії проти Росії? Серйозно?
Петре Олексійовичу, своїми діями ви підтверджуєте окупацію частини нашої Держави. Ви принижуєте країну, народ та тисячі загиблих вояків.
Байдуже, які шоломи будуть на так званих "миротворцях". Це – чужі солдати. На нашій землі. Єдиний солдат, що може перебувати на території України – це наш солдат. А теперішні ваші дії лише розв'яжуть безпощадну партизанську війну тисяч патріотів за відновлення українських кордонів. І найменше значення тут матиме колір шолома.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
