Хто винен – не має значення

Те, що сталося сьогодні на санній трасі у Вістлері – це не піддається жодним поясненням, жодній логіці. Молодий двадцятиоднорічний хлопець, який приїхав із Грузії на олімпіаду – мабуть, головну подію в його житті – загинув під час тренувального заїзду. Лікарі намагалися врятувати йому життя – вони підбігли практично одразу. Але вже було пізно.

Санний спорт, як і багато інших видів – дуже небезпечний вид спорту. У цій точці траси спортсмени летять на швидкості 145 – 150 км на годину. Вони знають, чим ризикують, але не бояться. Бо олімпіада – це перемога в тому числі і над своїм страхом.

Немає значення, хто винен. Мабуть, це з*ясують пізніше. Як сказав президент МОК Жак Рогге, іде розслідування, але зараз зовсім не час говорити про причини і винуватих. Зараз час скорботи.

Я хочу від себе особисто і від усіх українських спортсменів висловити глибоке співчуття родині Нодара Кумаріташвілі, його тренерам, його команді і всій Грузії. Ваш син, ваш спортсмен, ваш громадянин був яскравою особистістю і хорошим атлетом – адже тільки такі люди отримують право виступати на Олімпіаді.

Нодар приїхав до Ванкувера заради свята спорту, свята людяності, гуманізму і чесної боротьби. Свята перемоги людського духу. Заради Нодара мені хочеться, щоб свято під назвою олімпіада тривало. Щоб кожен спортсмен у кожну мить свого виступу здобував перемогу над собою, як це робив грузинський саночник Нодар Кумаріташвілі. Хай свято триває.

Сергій Бубка.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.