15 квітня 2019, 16:38

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ТЕЗИ

Класичні вибори в Україні закінчилися після першого туру.

Вибори другого туру перетворилися в електоральний Майдан.

Головним викликом електорального Майдану є повалити (змінити) владу.

На Майдані дебати сенсу не мають. Уявіть собі, якби Янукович вийшов тоді на сцену Майдану і щось хотів би довести майданівцям. Приблизно так само сьогодні виглядає Порошенко.

І домовленості на Майдані сенсу не мають. Згадайте, лідери Майдану 2013-2014 вели дебати з Януковичем щодо досягнення домовленостей. Обидві сторони – і майданівці, і російські куратори Януковича – не збиралися виконувати домовленості, які були досягнуті на дебатах.

І в той же час Парасюк вийшов і сказав, ніяких домовленостей, валим владу і крапка. Тобто зрештою всі результати тих дебатів та домовленостей стали нульовими.

Майдан жодного разу не зміг запропонувати змістовної комунікації і стратегії. Тобто сьогодні обговорювати зміст програм Зеленського та Порошенка в публічній комунікації вже сенсу немає. Змістовна комунікація і стратегія завжди народжувалися поза Майданом і після Майдану.

Тому ми можемо проводити дебати між кандидатами, можемо не проводити. Можемо розглядати на дебатах які завгодно питання, можемо не розглядати жодних, але це нічого не змінює – виборці готові здійснити дію електорального підваження влади.

Що б не сказав один чи інший кандидат, це не змінить результати виборів. Що б не зробив один чи інший кандидат, це не змінить результатів виборів.

Виборці налаштовані іти до кінця, тобто у своїй більшості мають намір змести владу. І є серйозна проблема, якщо і влада налаштована теж іти до кінця і лишатися за будь-яку ціну.

Саме тому в суспільстві така напруга. І саме тому заклики до обидвох сторін зменшити напругу, є некомпетентними і даремними.

Змінити ситуацію може лише вихід з електорального процесу.

Є два чи навіть умовно три шляхи.

1. Президент у будь-який спосіб руйнує електоральний процес.

2. Громада зупиняє електоральний процес і переходить до Конституанти.

Малоймовірною є спільна домовленість про зупинку виборів двох кандидатів у Президенти за участі української громади та міжнародної спільноти і перехід до Конституанти.

Всі решта розмов, істерик, конфліктів це електоральна ширма, шоу, і в змістовному плані – неважлива дурниця.

Електоральний Майдан це Майдан. А це значить, що це вже не вибори. І тут правила інші.

powered by lun.ua

ІНАКШИЙ СВІТ

Як з'являється уявлення про інакше і як таким чином постає Інакший Світ – це принципове питання, щоб зрозуміти, що нас чекає у світі старому, який руйнується і вмирає на наших очах...

ПІСЛЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Сама можливість мислити є власне ознакою самості, яка відбулася, яка спроможна, яка поза катастрофою. Незалежність як катастрофа "Катастрофа" (καταστροφή) з грецької означає: κατα – проти; στροφή – поворот...

Є МИСЛЕННЯ – Є МОВА

Пустопорожні дискусії про мову ні до чого не ведуть, бо вони не виходять на сутнісний рівень. Це показало обговорення мого відео. Що таке взагалі мова? Яка у конкретної української мови перспектива і як довго проживе українська мова? Існує гіпотеза Сепіра-Уорфа, що не реальність нормує мову, а мова нормує реальність...

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...