Чергова брехня від Тимошенко
Скільки вже було записів з таким заголовком у різних авторів, а все одно доводиться писати на цю тему.
Пару годин тому Тимошенко заявила перед посадкою на літак в Борисполі:
"Проаналізувавши програми всіх кандидатів у президенти, які брали участь у першому турі, уважно вивчивши всі запропоновані реформи, їх результати, зіставивши програми кандидатів у президенти з моєю програмою як кандидата в президенти, я хочу зараз офіційно запропонувати Сергію ТІГІПКУ посаду прем'єр-міністра України після моєї перемоги на президентських виборах", - сказала Тимошенко.
От навіщо це казати?
Ну, навіть діти малі розуміють, що Тимошенко плювати хотіла на програму як Тігіпка, так й інших кандидатів.
Все, що вона "уважно вивчала" – так це дані ЦВК по голосуванню у першому турі.
І все що її зацікавило в Тігіпку – це 3-те місце, яке він посів і відсотки, які він набрав.
Тоді навіщо розповідати казки про програми та реформи?
Ну сказала б чесно: "Тігіпко посів третє місце, його підтримали багато людей. З його підтримкою я точно стану президентом. Тому я пропоную йому стати прем'єром – це може задовольнити і його амбіції, і амбіції його виборців."
Ну або промовчала б взагалі.
Запропонувала крісло – то запропонувала, всі й так знають навіщо.
Але ж, ні! Треба розповідати красиві байки про глибинні реформи. Був би на місці Тігіпка – Тягнибок чи Симоненко, сумнівів немає – вона б розповідала те саме.
Своєю патологічною схильністю брехати Тимошенко схожа на головного героя радянського фільму "Кур'єр".
У фільмі, наслухавшись різних вигадок від головного героя – Івана, його дівчина Катя запитує:
- Слушай, ну зачем ты врешь? Зачем ты все это придумываешь?
- Честно? Сам не знаю. Несет меня, понимаешь? Вот начну что-то рассказывать, выдумывать – ничего не могу с собой сделать.
А потім, штабісти Тимошенко дивуються, чому їхній лідер – і красуня і розумниця, а посіла тільки друге місце.
Якби вона стримувала свою схильність до брехні, можливо і не довелось нікого б умовляти про підтримку у другому турі.
Але ж ні.
Тимошенко, як і всі інші діячі, щиро вважають, що політика – це мистецтво брехні. І той хто бреше красивіше та вправніше – той і більш успішний.
А насправді ж їх взяли на роботу займатися законами, дорогами, податками, пенсіями та іншим.
І брехня тут взагалі ні до чого.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
