Креатив
Надходять перші результати судового експерименту.
Нагадаю, ми звернулися до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність прокуратури, що на порушення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України не виносить постанов про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи.
До Печерського суду ми звернулися не просто так, а відповідно до правових позицій Вищого адміністративного суду України. Адміністративні суди відмовляються розглядати вищенаведені скарги на бездіяльність прокурорів, оскільки вважають, що такі скарги мають розглядатися загальними судами порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Але ж не дарма я писав, що мистецтво місяцями й роками уникати прийняття будь-яких рішень було і є найважливішим хистом чиновництва!
І судді загальних судів цим мистецтвом володіють не гірше за прокурорів. Нижче можна ознайомитися з яскравим зразком.
Як бачимо, суддя своєю постановою спрямував нашу скаргу у Генеральну прокуратуру, посилаючись на все ту ж статтю 97 КПК. Ще й написав (невідомо з яких підстав), що ця постанова не оскаржується.
Так, стаття 97 КПК регулює порядок прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду.
Так, стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Але, як бачимо, бажання позбутися незручної справи часто сильніше закону.
Та "нет худа без добра".
Суддя Печерського суду спрямував нашу скаргу до Генеральної прокуратури "за належністю" на підставі статті 97 КПК.
А прокурори (цілком можливо в результаті нашого експерименту) змушені були вчинити по закону і винесли постанову. Правда, про відмову у порушенні кримінальної справи. Але порядок оскарження такої постанови у КПК є.
Однак "неоскаржувану" постанову Печерського суду, ми все ж спробуємо оскаржити.
Експеримент продовжується.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
