Санкції Президента Зеленського: чому це не по-європейськи і до чого тут ІЗІ
Голова аналітичного центру ІЗІ (чи то пак Громадської організації Інститут законодавчих ідей) Тетяна Хутор досить багатослівно прокоментувала судове рішення стосовно поділу майна подружжя Порошенків.
Рішення суду Тетяні Хутор явно не сподобалось, оскільки побачила вона там "прогалини санкційної політики". Вдалося, бачте, подружжю Порошенків "через суд фактично обійти ці обмеження". Що то за "санаційна політика" голова аналітичного центру аналізувати не наважилась, одразу заявивши, що "питання справедливості накладення обмежень на активи Петра Порошенка" не розглядається.
А слід було б розглянути, якщо вже берешся коментувати те, яким чином Петро і Марина Порошенки захищають свої права і законні інтереси.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
А навряд чи можна знайти щось більш протиправне, ніж запроваджені до Петра Порошенка Президентом Зеленським санкції.
Санкції не тільки і не просто протиправні. Абсурдні по своїй суті.
Чого варта заборона заборона Петру Порошенку заходити військовими кораблями до територіального моря України.
Санкції не просто протиправні і абсурдні, але і вбивчі. Саме так. Адже заборона укладення договорів та вчинення правочинів означає заборону купити або отримати безоплатно їжу чи ліки. Тетяна Хутор, до речі, це визнає, зазначаючи, що "наразі неможливо дозволити людині під санкціями частково використовувати кошти на нагальні потреби".
І вся ця дичина цілком відповідає законодавчим ідеям Тетяна Хутор.
А от будь-яка спроба законним способом від нахабного порушення елементарних прав людини захиститися в очах голови ІЗІ виглядає "не по-європейськи".
Здається тільки, що законодавчі ідеї шановної Тетяни Хутор значно ближчі до "русского міра" та "домострою", ніж до європейських традицій.
Адже в цивілізованій європейській державі жодному президенту і гаранту конституції на думку не спаде використовувати санкції як персональний батіг для переслідування політичних опонентів та помсти за особисті образи.
Аналітикам очолюваного Тетяною Хутор центру, схоже, не подобається Конституція України. Там у статті 51 сказано, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналітики ІЗІ вважають, "дружина може стати підставною особою", а тому треба запровадити сумнозвісний радянський винахід "член сімʼї ворога народу". І буде "по-європейськи".
Не знаю, чи є Тетяна Хутір чиєюсь підставною особою.
Але знаю і переконаний, що Марина Порошенко має рівні з Петром Порошенком права і може ті права захищати в суді і будь-яким не забороненим законом способом, ні у кого не питаючи на те дозволу.
Тому в жодному разі не можна погодитися з твердженням Тетяни Хутор про те, що "конкретний випадок із поділом майна між подружжям Порошенків, ймовірніше за все, слід кваліфікувати як обхід санкцій".
Судове рішення про поділ майна між подружжям Порошенків – це ніякий не "обхід санкцій", а належний захист прав і законних інтересів Марини Порошенко.
А от у чому з шановною Тетяною Хутор можна погодитися, так це з твердженням про відсутність ефективного судового контролю за підставністю самих санкцій. Адже Верховний Суд більше року не наважується постановити рішення за позовом Петра Порошенка про скасування санкційного указу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
