...не несуть ніякої відповідальності

Пропоную читачам текст адвоката нашого об'єднання Дмитра Нікульникова

Щодо причин невтішної для України статистики в Європейському суді з прав людини

Щорічно на сайті Міністерства юстиції України публікуються звіти Урядового уповноваженого про результати діяльності у справах Європейського суду з прав людини (далі – Суд). На сайті є звіти за 2006 – 2012 роки.

Отже, Україна протягом 2006-2012 року знаходиться в першій п'ятірці за кількістю справ, що знаходяться на розгляді в Європейському суді з прав людини, поміж 47 країнами – учасницями, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

У звітах зазначена кількість рішень, що прийняті Судом протягом року відносно України, так у 2006-2012 року діапазон від 109 до 171 рішень на рік. Однак, ці цифри не відображають дійсної кількості скарг, що розглянуті Судом, та за якими рішення прийняті проти України. Одним рішенням Суду можуть бути розглянуті десятки, а то і сотні скарг громадян проти України. Наприклад, у 2012 році рішенням у справі "Алпатов та інші проти України" Судом розглянуті 108 скарг, у справі "Харук та інші проти України" – 116 скарг, рішення винесені на користь заявників.

У звітах перелічені найбільш поширені порушення Україною положень Конвенції, що зазначені в рішеннях Суду. З року в рік у звітах зазначаються майже однакові порушення Конвенції:

1. Невиконання або тривале виконання рішень національних судів.

2. Тривале провадження досудового слідства у кримінальних справах та розгляд справ судами.

3. Неефективність розслідування кримінальних справ, яке проводилось правоохоронними органами за фактами смерті, зникнення осіб.

4. Погане поводження з боку представників державних органів, передовсім у місцях досудового тримання осіб під вартою та в місцях виконання покарань.

5. Неналежні матеріально-побутові умови тримання осіб, які перебувають в місцях досудового тримання під вартою або в місцях виконання покарань, а також ненадання вказаній категорії осіб адекватної медичної допомоги.

6. Недоліки законодавства та судової практики, які призводять до тримання особи під вартою без належної законної підстави.

7. Недоліки судової практики, за якої обвинувальні вироки національних судів вирішальною мірою ґрунтуються на зізнавальних показаннях, які були надані особою на досудовому слідстві в якості свідка та/або від яких особа на стадії судового слідства відмовляється, небезпідставно стверджуючи про недобровільність їх надання.

Отже, протягом 2006-2012 року Урядовий уповноважений звітує майже про одні й ті ж самі порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але ситуація не змінюється.

Виплати з Державного бюджету України відповідно до рішень Суду відповідно до звітів



Справедлива сатисфакція заявникам – це відшкодування моральної та матеріальної шкоди заявникам внаслідок порушення Конвенції. Тобто щорічно з Державного бюджету України внаслідок порушення державою (державними органами, службовими особами державних органів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявникам виплачуються мільйони гривень.

Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що Міністерство юстиції України зобов'язано звернутися позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, до особи, з вини якої Європейським судом було прийнято рішення проти України. Наказом Міністерства від 31 жовтня 2008 року N1885/5 навіть затверджений порядок представництва інтересів держави за такими позовами.

До речі, цей порядок має цікаву назву "Порядок представництва інтересів держави у справах за позовами Міністерства юстиції України про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини". Тобто, на думку авторів наказу, збитки завдані Державному бюджету України не внаслідок порушення державою (державними органами, службовими особами державних органів) положень Конвенції у зв'язку з чим Європейським судом було прийнято рішення проти України, а нібито внаслідок виконання рішення Суду. Хоча можливо, що це просто невдале формулювання назви наказу.

При цьому зазначений наказ передбачає, що Міністерство юстиції України має звертатися до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення злочину стосовно осіб, з вини яких Європейським судом було прийнято рішення проти України.

З метою з'ясування того, яким чином виконуються ці положення Закону та наказу, до Міністерства юстиції України був направлений запит про надання доступу до публічної інформації.

Міністерство юстиції надало наступну інформацію:



Отже, відповідно до Закону та наказу Міністерство юстиції України звертається з позовами та заявами до Генеральної прокуратури України щодо осіб, з вини яких Європейським судом було прийнято рішення проти України. Суди в більшості випадків задовольняють ці позови, але чи виконуються ці рішення судів?

На питання з приводу фактичного стягнення з винних осіб збитків, завданих Державному бюджету України, Міністерство юстиції України надало наступну інформацію:

"Загальна сума грошових коштів, стягнутих з відповідачів за період з 2008 по 2012р. становить 106 969,00 грн., в тому числі по роках:

2008 р. – 30 404,93 грн.

2009 р. – 76 564,07 грн.

Надати інформацію за 2006, 2007 р. немає можливості, оскільки в 2012 році Міністерством юстиції проведено вилучення та знищення документів планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності за 2006-2007 роки, які не мають науково-історичної цінності і втратили практичне значення та не вносяться до Національного архівного фонду".

Таким чином, зазначена статистка ілюструє, що причиною невтішної для України ситуації в Європейському суді з прав людини є те, що особи, винні в порушенні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та заподіянні збитків бюджету, не несуть ніякої відповідальності. Порушення Конвенції оплачуються з Державного бюджету України, тобто фактично за рахунок платників податків.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.