19 лютого 2008, 21:44

Шановне панство, давайте обговорювати газову проблему професійніше та без зайвих емоцій

Я планував не чіпати газову тематику доки не буде з'ясовано, яка ж в кінцевому підсумку буде схема газопостачання імпортного газу в Україну. Але наполегливість, з якою усі (у тому числі деякі блогери "УП") взялись коментувати газові переговори Ющенка з Путіним, змусила мене все-таки висловитись раніше, ніж я передбачав.

Я розумію, що кожний має право висловлювати свою позицію щодо газової тематики. У цьому питанні усі стали великими експертами, при цьому посилатись на папірець (невідомо який варіант проекту газової угоди), достовірність та авторство якого викликає досить серйозні сумніви. Можу надати посилання на цікавий аналіз, зроблений з цього приводу одним з дописувачем УНІАН (http://unian.net/ukr/news/news-237002.html). Перед тим, як кричати щось, потрібно хоча б трохи розібратись в ситуації. Без реального доступу до проектів документів усі багато чисельні коментарі нагадують розмови кухарок щодо реальних особливостей стосунків, наприклад, між Ющенком і Тимошенко.



Пояснення, чому Газпрому потрібен посередник для транспортування середньоазійського газу, вже неодноразово надавалось у ЗМІ. Для цього є, як корупційні причини (під час діяльності ІТЕРИ, Eural TG, "РосУкрЕнерго"), так і суто технологічні. Технологічні полягають у тому, що Газпром не може на себе оформлювати функції транзитера газу по території Росії, бо реально він його не здійснює. Мені вже доводилось пояснювати, що Газпром змушений здійснювати логістичне заміщення середньоазійського на ямалській. Тому Газпрому в будь якому випадку потрібен посередник, щоби на нього оформлювати послуги по транспортуванню середньоазійського газу і брати за це кошти з України, при цьому проводити з цим посередником логістичний обмін середньоазіського газу на кордонах з Казахстаном та Узбекистаном і віддавати на кордонах з Україною. В цьому випадку є два варіанти, або Газпром створює повністю свою дочірню компанію, яка буде виконувати функції посередника, і яка буде отримувати увесь дохід за це "начебто" транспортування, або погодитись на СП, де рівні частки будуть належати Газпрому та НАК "Нафтогаз України". Саме бажання забезпечити отримання рівного доходу сторонами від цих транзитних послуг пояснює, чому пропонується реєструвати одно з СП у Швейцарії. Це дозволяє уникнути оподаткування доходу від транзитних послуг і повністю розподілити його між сторонами у вигляді дивідендів. У іншому варіанті (реєстрації чи то в Росії, чи в Україні) це призводило б до додаткових вигод, у вигляді сплачених податків, для однієї зі сторін.

Очевидно, такий варіант дозволяє Україні майже удвічі скоротити витрати на транспортуванні середньоазійського газу. Але надавши Україні можливість скоротити свої витрати на транспорті цього газу, Газпром бажає отримати доступ на український ринок, при цьому у найбільш вигідному для себе варіанті. Але ніхто з вуст Ющенка не чув, що новоствореному СП планується передати продаж усього газу на внутрішньому ринку, тим більше українського видобутку. Навіть с формальних причин буде виникати питання законодавчого обмеження монопольного продажу газу на внутрішньому ринку. Тому слід очікувати, що, навіть, якщо таке СП для роботи на українському внутрішньому ринку буде створено, з'явиться можливість обмежити його діяльність 35%.

До речі, в одному зі своїх коментарів, я писав про те, що у мене є власна версія розбудови внутрішнього газового ринку, на якому можна буде побачити ІТЕРУ. На мій погляд, очевидно існує потреба не в репетуванні з приводу тиску з боку Газпрому, а розбудовувати нову схему конкурентного продажу газу на внутрішньому ринку в Україні. Такий законодавчо встановлений механізм міг би передбачати продаж усього обсягу газу власного видобутку та імпортного газу на біржі, з правом доступу усім юридичним особам, зареєстрованим в Україні (у тому числі і дочірнього підприємства ІТЕРА), але з умовою здійснення обов'язкової передоплати усього купленого газу "живими" коштами чи векселями, авальованими (гарантованими) першокласними банками. За рахунок цього ми зможемо назавжди покінчити із ситуацією простроченої заборгованості за газ перед іноземними постачальниками. Формування ринку саме на таких умовах передбачатиме поступове зростання ціни на газ для населення до рівня, який забезпечить рентабельність закупівлі цього газу на оптовому газовому ринку та транспортуванню його кінцевим споживачам. Такий варіант буде досить болючим під час впровадження для підприємств теплокомунерго та населення, але тільки він може припинити той ідіотизм із марнотратним споживанням газу, який ми бачимо зараз.

При цьому потрібно вивести з НАК "Нафтогаз України" і підпорядкувати Міністерству транспорту та зв'язку "Укртрансгазу" та газових сховищ. Це дозволить налагодити реальний облік за усім газом, що продається на внутрішньому ринку чи транзитно транспортується територією України. Крім того це створить передумови для отримання реальних доходів за транспортні послуги, і, як наслідок, дозволить збільшити надходження до держбюджету та забезпечить джерела фінансування капітального ремонту газотранспортної мережі. При такій схемі НАК "Нафтогаз України" міг би існувати, як материнська компанія холдингу, що володіє підприємствами, які здійснюють видобуток газу як в Україні, так і за її межами, чи продають на внутрішньому ринку.

powered by lun.ua
Помилка 404 | Українська правда - Блоги

Помилка 404. Такої сторінки не знайдено

Причини, які могли до цього призвести:

• ви помилилися, коли набирали адресу;
• ви скористалися неправильним лінком;
• такої сторінки вже не існує на сервері, або її адресу було змінено.