11 березня 2013, 02:38

Усмішка Сталіна

70 років тому, 29 березня 1943 року американський журнал Life вийшов з обкладинкою, де був зображений ледь усміхнений Сталін.

У неділю я побував на виставці американського фотографа Маргарет Берк-Вайт, що зараз відбувається у берлінському "Гропіус-Бау". Власне, там і розповідається історія цієї незвичної фотосесії.





Зроблено знімки було 1 серпня 1941 року, хоча опубліковано майже за два роки.

Отже, як американському фотографу вдалося витягнути зі Сталіна усмішку – через місяць після початку війни? Про це Маргарет Берк-Вайт написала у мемуарах через 22 роки після зустрічі.

"Він стояв немов одерев'янілий по центру килима. Його обличчя було сіре, а груди пласкими. Він стояв настільки нерухливо, що немов був вибитий з граніту. Я попросила його сісти, сподіваючись, що це його розслабить. Сталін не продемонструва жодної приязні, щоб догодити мені. Я була у відчаї від неможливості знайти щось, що зробило би більш людяним це кам'яне обличчя.

Але одна маленька річ, що трапилася, допомагла мені. Я опустилася на коліна, щоб отримати низьку точку огляду, і розсипала повну кишеню ламп-спалахів, які розлетілися підлогою. Я та кремлівський перекладач почали повзати та збирати їх.

Я здогадуюся, що Сталін ніколи не бачив американську дівчину перед ним на колінах. Він подумав, що це кумедно, і почав сміятися. Метаморфоза була надзвичайною. Наче друга особистість вийшла на передній план – добродушна і майже весела. Усмішка була достаньо довгою для того, щоб я зробила дві експозиції.

Але потім, як ніби завіса була розгорнута над його рисами обличчя, і він перетворився на камінь. Я пішла, думаючи, що це був найбільш безжалісний чоловік, якого я коли-небудь зустрічала у житті".

Хоча історія ця стосується давно минулих днів, її висновок універальний та може бути застосований і в сучасному світі.

Вона показує, що усмішка політика нічого не означає. Навіть криваві диктатори могли веселитися зі звичайних побутових речей. А наступної секунди, не замислюючись, давати команди на знищення мільйонів людей.

powered by lun.ua

Манафорт, украинский след и победа Трампа. Новые подробности

14 августа исполняется три года с момента, когда история черной бухгалтерии Партии регионов переросла в проблемы Пола Манафорта. Жарким дней в разгар предвыборной кампании в США, 14 августа 2016 года в газете Нью-Йорк Таймс вышла сенсационная статья журналиста Эндрю Кремера: фамилия главы избирательной кампании Трампа Пола Манафорта значится в записях нелегальных платежей черной бухгалтерии Партии регионов...

Мой ответ Луценко

Генпрокурор Юрий Луценко собрал брифинг, где начал отнекиваться от того, что цепляется за власть. Он также начал рассказывать, что я очень обидел частного адвоката Трампа Рудольфа Джулиани (не понятно, чем)...

''Американские горки'' Луценко. Украину втянули в предвыборную войну. Документ

Новые подробности той игры, которую устроили генпрокурор Юрий Луценко и частный адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джулиани. Они выстроили целую конспирологическую историю вокруг экс-вице-президента США Джозефа Байдена и экс-министра экологии Николая Злочевского, в результате чего кандидат от республиканцев должен был заполучить компромат на конкурента, а Луценко – получить рычаг для сохранения за собой должности...

Луценко кинув Україну під танки війни в Американській політиці

Усе своє життя, спочатку в журналістиці, а потім у політиці, я присвятив боротьбі з корупцією. Я за це отримував міжнародні нагороди та кримінальні справи, але не зраджував цим принципам...

''Кульгава качка'' Петро Порошенко: врятувати Медведчука та Ахметова

У Америці є спеціальний термін Lame Duck, тобто "кульгава качка". Це президент в ситуації, коли його наступник вже обраний на посаду, а сам він не має повної легітимності та добуває свої дні...

Бананова республіка Петра Порошенка

Днями у Вінниці відвідав ультрасучасний завод Kness. Він виготовляє панелі для сонячної енергетики. Понад 10 мільйонів доларів інвестицій. Півтори тисячі робочих місць...