Вимагаю притягнення Кузьміна до кримінальної відповідальності

Президенту України

Віктору Януковичу

Генеральному прокурору України

Віктору Пшонці

ЗАЯВА

26 грудня 2010 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Сергієм Войченком була винесена постанова про мій арешт. Ця постанова була завізована керівником Головного слідчого управління Генпрокуратури України Олександром Каліфіцьким, затверджена Першим заступником Генерального прокурора України Ренатом Кузьміним.

На підставі цього рішення та відповідного клопотання Печерський районний суд м. Києва 27 грудня 2010 року під головуванням судді Марії-Маргарити Пілаєвої прийняв незаконне рішення про тримання мене під вартою безтерміново.

5 січня 2011 року Апеляційний суд міста Києва у складі суддів Олександра Беця, Анатолія Кузьміна, Валерія Лашевича "не знайшов достатніх підстав" для скасування рішення Печерського суду про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

18 лютого 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вікторія Гаркава прийняла рішення про подовження тримання мене під вартою на три місяці за відсутності моїх адвокатів, які не були попереджені про засідання суду.

25 лютого 2011 року головуюча в колегії суддів Апеляційного суду м. Києва Ольга Єфімова залишила незаконне рішення судді В.Гаркавої в силі.

23 травня 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Сергій Вовк виніс рішення про подовження арешту із формулюванням "у зв'язку з відсутністю обставин зміна запобіжного заходу не доцільна".

Пізніше судова колегія у складі суддів Печерського районного суду м. Києва – Сергія Вовка, Анни Медушевської та Оксани Царевич – неодноразово, зокрема 08.08.2011, 18.08.2011, 19.09.2011, 27.09.2011, 10.10.2011, 30.01.2012 р., відмовляли у задоволенні обґрунтованих клопотань щодо зміни запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.

У своїх рішеннях судова колегія спиралася на позицію сторони обвинувачення, представлену у судовому процесі прокурорами Дмитром Лобанем, Віктором Клименком та Євгеном Зінченком.

27 лютого 2012 року судова колегія у складі трьох суддів Печерського районного суду м. Києва – Сергія Вовка, Анни Медушевської та Оксани Царевич – оголосила мені вирок про позбавлення волі на 4 роки із конфіскацією майна, забороною протягом 3 років обіймати державні посади, а також сплатити завдані країні "збитки" у розмірі 643 тис. грн. і в інтересах МВС виплатити майже 294 тис. грн.

3 липня 2012 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення про порушення конституційних прав Юрія Луценка. Євросуд нарахував сім порушень конкретних статей Європейської конвенції з прав людини: два порушення параграфа 1 статті 5 (право на волю й безпеку) щодо арешту й ув'язнення Луценка, порушення параграфа 2 статті 5 (право бути інформованим щодо причини арешту), два порушення параграфа 3 статті 5 (право заперечити своє утримання під вартою) і порушення статті 18 (обмеження відносно використання обмеження права).

Відповідно до статей 16 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (у разі невиконання або неналежного виконання Рішення винні службові особи, до повноважень яких належить це виконання, несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України), статті 17 цього ж Закону (суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права), статті 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України (підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України),



ВИМАГАЮ:

- виконання рішення Європейського суду з прав людини, відсторонення від займаних посад та притягнення до кримінальної відповідальності Першого заступника ГПУ Рената Кузьміна, заступника прокурора міста Івано-Франківська Сергія Войченка, прокурора Івано-Франківської області Олександра Каліфіцького, прокурорів Дмитра Лобаня, Віктора Клименка, Євгена Зінченка, суддів Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка, Анну Медушевську, Оксану Царевич, Марію-Маргариту Пілаєву, Вікторію Гаркаву, суддів Апеляційного суду міста Києва Олександра Беця, Анатолія Кузьміна, Валерія Лашевича, Ольгу Єфімову за порушення моїх конституційних прав, що виявилося у безпідставному арешті понад 18 місяців.



Нереагування на цю заяву буде підтвердженням відсутності верховенства права в Україні та продовженням курсу політичних репресій, що відбуваються в нашій державі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.