Агонія фальсифікаторів стає все очевиднішою
Сьогодні в Печерському суді представники Генпрокуратури змінили мені обвинувачення.
Мильна бульбашка про зловживання посадовими обов'язками, яку 1,5 роки надували фальсифікатори – голосно луснула.
Недовго подумавши, Генпрокуратура за три дні надула нову бульку. Раз не можна довести, що Луценко дав наказ підлеглим нібито незаконно прослуховувати громадянина Давиденка, то тим ввижається, що Луценко проявив злочинну недбалість, яка дозволила підлеглим обмежити права нібито потерпілого.
У зв'язку із цим фарсом я хочу підкреслити: сьогоднішній маневр Генпрокуратури – це лише спроба не визнавати очевидну відсутність події видуманого фальсифікаторами злочину.
Хід судового слідства показав:
1. Потерпілий Давиденко себе таким не вважає.
2. Санкцію на обмеження прав Давиденка у вигляді прослуховування його телефонів дав Апеляційний суд м. Києва, чиє рішення не скасоване і до сьогодні.
3. Документи, підписання яких мені інкримінується, не були підставою для такого рішення суду.
Рішення Європейського суду з прав людини, яке встановило незаконність мого арешту із політичних мотивів, запустило механізм розпаду мого кримінального переслідування. Тепер сама Генпрокуратура змушена визнати недолугість пред'явлених мені звинувачень.
Агонія фальсифікаторів стає все очевиднішою. Земля крутиться.
На все приходить час розплати.
***
Від прес-служби:
Після завершення суду прокурор Євген Зінченко спустився в бокс, де Ю.Луценко чекав на перевезення до СІЗО, з метою вручити йому постанову прокуратури про перекваліфікацію обвинувачення. Саме цю постанову не вручив у залі суду прокурор В.Клименко.
Луценко поцікавився у прокурора, чому саме йому відведена ця роль цапа відбувайла. І порадив прочитати твір В.Пєлєвіна "Ампір "В", в якому автор визначає роль "клоуна" у країні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
