27 лютого 2013, 11:33

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися

Просити про помилування у президента Януковича я не буду, мені немає в чому каятися. Я – політичний в'язень цього режиму, а не злочинець. Для мене є речі важливіші свободи. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократії. Я не здійснював інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного з правосуддям.

Які інші шляхи мого звільнення? Найпростіший з них – нарешті розглянути мою справу в об'єктивному суді. Такого українського суду у нас не існує. Навіть Вищий спеціалізований суд, залежний від президента, всупереч законодавчій нормі, перевищив допустимий термін початку розгляду моєї справи на 4,5 місяці. Це означає повне розуміння замовниками моєї справи того факту, що я на 100% виграю справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Вони просто не дають мені пройти залежний український суд і дійти до ЄСПЛ. Це було б найлогічнішим шляхом мого звільнення.

Звичайно, існують й інші варіанти. Шлях звільнення за станом здоров'я, але він також виявився для мене непрохідним. Шлях звільнення через амністію також нереальний, тому що статті, за якими я засуджений, не підпадають під амністію.

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися – в Адміністрації президента України. Саме там повинні прийняти рішення – або дати можливість пройти касацію і передати справу до Європейського суду, або прийняти інше рішення. Я не збираюся робити роботу за організаторів мого арешту і придумувати варіанти, як завершити це брудне шоу. Ті, хто вляпалися в цю справу, хай самі думають над тим, як з нього вибиратися.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Спитай у свого президента, чи він зробив усе

Сьогодні всі українські ЗМІ обговорюють, чи наважиться Трамп після триденних жорстких ракетно-дронових атак таки ввести нові санкції проти рф...

Не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова

Якщо Портнов все життя ненавидів Україну, то не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова. Я – не радію. Хоча й маю підстави. Бо і мої роки в тюрмі в 2010-13, і цинічне кривосуддя, яке зупиняло найпринциповіші справи ГПУ в 2016-18, і виведення мільярдних ригівських бізнесів з-під арешту після 2019, і погрози знищення порохоботів після інаугурації Зеленського, і брудний вал фейкового компромату в 2021, і навіть війна в 2022 – це все про нього...

Московитами варто нагадувати реальну історію

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще – з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю...

З рук путіна треба вибити козир Стамбулу-2022

Я вважаю помилковою ідею персональної зустрічі Зеленського і путіна. Без участі делегацій США та ЄС це – гарантоване шоу квн проти кдб. Але маємо те, що маємо...

Щодо Угоди про ресурси-2

Сама ідея створення Фонду залучення американських інвестицій для розробки українських надр – добра. Власних державних чи приватних коштів у нас на це явно немає...

Щодо Угоди про ресурси

Президент Зеленський пояснював лютневий скандал у Білому домі необхідністю добитися безпекових гарантій у тексті Угоди про ресурси. Через місяць Угода підписана і внесена на розгляд Верховної Ради...