Мир з позиції сили краще, ніж сила без шансів на мир
Проект змін до Конституції країни в перехідних (а значить – тимчасових) положеннях визначає особливий статус Донбасу, який описується окремим законом.
Чи правильно це?
Так, правильно, бо загальноукраїнські закони зараз не діють на частині українського Донбасу. Інакше Україна має платити зарплату службовцям терористів, сплачувати за спожиту окупантами електроенергію та газ, ремонтувати зруйновані РФ будинки, мости та дороги.
Чи можна інакше?
В принципі – так, можна розпочати наступ на окуповані райони. Але вуличні бої в мільйонних містах принесуть десятки тисяч загиблих. Припиниться політична і фінансова підтримка західних союзників. Відійдуть на далеке потім усі внутрішні реформи в країні.
Чи означає цей запис в Конституції автономію чи федералізацію?
Ні, не означає. Окуповані території залишаються невід'ємною територією Української Держави. Поки що закон вводить лише особливий статус обрання місцевого самоврядування в тих районах.
Фактично це означає визнання того факту, що вибори там відбудуться після припинення бойових дій та виведення окупаційних військ.
На цьому можна було б поставити крапку, але я особисто думаю, що треба піти далі і розширити закон про особливий статус, надавши право особливого режиму економічної діяльності районам Донецької та Луганської області, що знаходяться за лінією розмежування.
Мова йде про перехід на лінії розмежування до режиму економічного карантину. Ми купуватимемо в разі потреби вугілля і метал, а вони розпоряджатимуться заробленими коштами. Казали, що Донбас годує Україну? Тепер прогодуйте себе. І заодно відбудуйте все зруйноване не за кошт Києва, а з виручки тих, хто розв'язав війну.
Такий підхід розбиває план Путіна, який хоче і далі виснажувати український держбюджет проблемами зруйнованого ним Донецька, Луганська, Горлівки і Макіївки. Карантин швидко покаже хто із ху.
Не можете платити зарплати вчителям, лікарям і пенсії? Не можете поремонтувати житлофонд? Не можете оплатити спожитий газ, воду і тепло? Тоді складайте зброю і не заважайте відновити контроль над україно-російською ділянкою держкордону, ввести українські правоохоронні та інші державні структури. Тільки за цієї умови під жовто-блакитним прапором відновиться звичайний статус Донецької та Луганської областей.
Що буде на лінії зіткнення?
Там буде створена лінія карантину. Військові захищатимуть країну від диверсантів, фіскали – від контрабанди. Переміщення вантажів із зони дозволятиметься виключно для суб'єктів господарювання, що сплачують податки в Україні. Ввіз товарів у зону залежатиме від військової і політичної ситуації.
Скільки часу це займе?
Думаю – рік, два. Саме стільки нам потрібно для відновлення росту української економіки. Болівар легше пройде цю круту дорогу реформ без тягаря влаштованої Кремлем і його сепаратистами донбаської розрухи.
За цей час під тиском економічних і політичних чинників у карантинній зоні мають відбутися кроки для реінтеграції. Будуть обрані за українськими законами депутати місцевих рад. Відновить свою діяльність українська поліція і прокуратура (можливо – в режимі узгодження з органами самоврядування). Стануть на кордоні українські прикордонники і нацгвардійці.
Все буде по-нашому. Мир з позиції сили краще, ніж сила без шансів на мир.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
